Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 212/4807/16-ц
провадження № 61-24240св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", яка підписана представником Шатуновим Андрієм Олександровичем, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2016 року у складі судді: Пустовіта О.Г., та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Митрофанової Л. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат") про стягнення компенсації моральної шкоди в зв`язку із ушкодженням здоров`я.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 працював протягом тривалого часу у відповідача в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у зв`язку із чим висновком МСЕК від 12 січня 2016 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 55 % та встановлена третя група інвалідності. Через професійні захворювання позивач постійно зазнає моральні та фізичні страждання.
ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" компенсацію моральної шкоди у розмірі 275 600,00 грн.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 32 000,00 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, щоза висновком МСЕК від 12 січня 2016 року ОСОБА_1 первинно встановлено 55 % втрати професійної працездатності 10% - радиколопатія; 30% - по вібраційній хворобі; 10% - по ХОЗЛ та 5% - по тугуватості та встановлена 3 група інвалідності. Факт заподіяння моральної шкоди у зв`язку з отриманим ним професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що професійне захворювання обмежує його життєву активність і вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
При відхиленні аргументів апеляційної скарги про те, що позивач працював у шкідливих та небезпечних умовах праці не тільки на ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", а й на інших підприємствах, та за рішенням суду ОСОБА_1 вже було стягнуто моральну шкоду з ПрАТ "Євраз Суха Балка" у зв`язку з втратою трудової працездатності, колегія суддів вказала, що оскільки дані фактичні обставини прийняті до уваги судом першої інстанції при визначені розміру стягнутої компенсації моральної шкоди. Стягнення компенсації моральної шкоди з іншого підприємства на якому працював позивач не може бути підставою для відмови в стягненні моральної шкоди з відповідача, з вини якого її заподіяно, та на якому протягом 11 років працював позивач у шкідливих умовах виробництва, оскільки стаття 153 КЗпП передбачає обов`язок власника або уповноважений ним орган, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці покладається, а статтею 173 КЗпП закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Аргументи учасників справи
У березні 2017 року ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" через представника Шатунова А. О. подало касаційну скаргу, в якій просило оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. При цьому, посилалося на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили вимоги абзацу 1 частини першої статті 60 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції) та не врахували, що позивач не довів вини відповідача в заподіянні моральної шкоди, не надали належної оцінки факту, що позивач був попереджений про шкідливі умови праці у відповідача та не врахували, що на користь позивача є рішення про стягнення моральної шкоди працівникові, завданої ушкодженням здоров`яз ПрАТ "Євраз Суха Балка".
Аналіз касаційної скарги свідчить, що відповідач оскаржує судові рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення компенсації моральної шкоди в сумі 32 000 грн. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
У травні 2017 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Заперечення мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що згідно акту причиною виникнення професійного захворювання є робота позивача в ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" та ПрАТ "Євраз Суха Балка".
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2017 року зупинено виконання рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2016 рокута ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці позивача - ОСОБА_1 працював в з 01 липня 1992 року по 01 серпня 1992 року - підземним гірником механо-монтажної дільниці; з 01 серпня 1992 року по 28 лютого 1997 року - підземним монтажником механо-монтажної дільниці тресту "Кривбасшахтобуд" ВО "Кривбасруда"; з 15 грудня 2004 року по 21 грудня 2015 -підземним прохідником шахто будівельного управління ВАТ "Кривбасзалізрудком", в даний час ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".
За рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 15 грудня 2009 року протокол № 2739 та 20 серпня 2015 року протокол № 1137 ОСОБА_1 встановлені професійні захворювання.
Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 03 листопада 2015 року професійне захворювання позивача виникло за таких обставин: працюючи в підземних умовах шахти імені Леніна ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" підземним прохідником, він виконував комплекс робіт з проходження горизонтальних та вертикальних підземних гірничих виробок. При цьому внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень систем вентиляції та режимів експлуатації гірничого обладнання, підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, виробничого шуму та виробничої локальної вібрації. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичними навантаженнями.