Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 686/2708/17
провадження № 61-34718св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, прокуратура Хмельницької області, Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області,
третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року в складі судді Логінової С. М. та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2017 року в складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Хмельницької області, Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області (далі - ГУ ДКСУ в Хмельницькій області), в якому просив стягнути на свою користь з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку у відшкодування моральної шкоди 1500 000,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 09 січня 2010 року слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області було порушено кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння службовими особами ВАТ "Завод "Пульсар", ПМП "Юнар" та ПП Дизайн Буд Сервіс" чужим майном та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом за частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
18 листопада 2010 року відносно нього, як директора ПМП "Юнар" та ПП "Дизайн Буд Сервіс", порушили кримінальну справу за частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 КК України.
10 березня 2011 року відносно нього порушено кримінальну справу за частиною 5 статті 191, частиною другою статті 209, частиною третьою статті 358 КК України. Цього ж дня його затримали за підозрою у вчиненні означених злочинів. Відносно нього було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який згодом був змінений на підписку про невиїзд. Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 5 листопада 2013 року, залишеним у цій частині без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28 січня 2014 року, його за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною другою статті 366 КК України ( за епізодом підробки та використання накладної № 214) виправдано за відсутністю складу цих злочинів, за частиною другою статті 366 КК України ( за епізодом підробки та подачі документів ТОВ "Юнар" та ТОВ "Укргалантерея" до тендерного комітету ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго") також виправдано за недоведеністю участі у вчиненні цього злочину та засуджено за частиною першою статті 366 КК України із звільненням від відбування покарання на підставі частини п`ятої статті 74 КК України, у подальшому в цій частині вирок скасовано та передано справу на додаткове розслідування.
Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області від 29 грудня 2015 року кримінальне провадження за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 КК України закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості у вчиненні цих кримінальних правопорушень у суді та вичерпанням можливостей їх отримання.
Незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду, закрема, у незаконному порушенні проти нього кримінальних справ, незаконних обшуках, виїмках документів, арештах майна, незаконному затриманні та триманні майже 9 місяців під вартою, незаконному обранні й такого запобіжного заходу як підписка про невиїзд, вилучення документів підприємств, що фактично унеможливлювало їх функціонування та зайняття бізнесом більше 5 років, а відтак і належне утримання сім`ї, йому завдано моральну шкоду.
Незаконними діями органів досудового слідства був порушений його психічний стан, він втратив душевний спокій, зазнав значних переживань, суттєво погіршився стан здоров`я, на більш як 5 років був позбавлений Конституційних прав, зокрема, таких як: право вільного пересування, вільного вибору місця проживання, вільно залишати територію України, право володіння, користування і розпорядження своєю власністю, право на підприємницьку діяльність, право на працю. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у сумі 1 500 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, в рахунок відшкодування заподіяної ОСОБА_1 незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду моральної шкоди кошти в сумі 200 000,00 грн.
У решті позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив із того, що з урахуванням вимог закону та встановлених обставин справи, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка була йому заподіяна в зв`язку з незаконним притягненням як обвинуваченого, за рахунок коштів Державного бюджету.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування моральної шкоди змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України в рахунок відшкодування, заподіяної ОСОБА_1 незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду моральної шкоди в сумі 300 000,00 грн".
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 травня 2017 року в частині стягнення з Прокуратури Хмельницької області, Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України судового збору та судових витрат на правову допомогу скасовано.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України судові витрати на правову допомогу в сумі 7 200,00 грн.
У решті рішення залишено без змін.
Апеляційний суд, ухвалюючи рішення, виходив із того, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції не в повній мірі врахував всі обставини справи, а саме тривалий термін більше 9 місяців перебування під вартою в умовах слідчого ізолятору, обмеження в спілкуванні з рідними, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, зниження ділової репутації, припинення та унеможливлення зайняття підприємницькою діяльністю, зниження доходів сім`ї, внаслідок чого дочка припинила навчання у вищому навчальному закладі, приниження позивача в очах близьких, рідних, знайомих через обвинувачення у вчинення кримінального злочину, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а тому вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути збільшений до 300 000,00 грн, які підлягають стягненню на користь позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а тому рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, поданою його представником ОСОБА_2, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення на його користь моральної шкоди, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
Також, у серпні 2017 року ГУ ДФС у Хмельницькій областізвернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У вересні 2017 року ГУ ДКСУ в Хмельницькій областізвернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у повному обсязі, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, яка подали касаційні скарги
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1, вказує, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення з порушенням вимог розумності та справедливості. Суди, визначаючи розмір моральної шкоди, не навели в своїх рішеннях відповідних мотивів, чим порушили норми матеріального та процесуального права.
У касаційній скарзі ГУ ДФС у Хмельницькій області зазначає, що суди, ухвалюючи рішення, не врахували, що кримінальна справа відносно позивача двічі направлялась до суду з обвинуваченням за різними кваліфікаціями і за частиною першою статті 366 КК України його було засуджено, тобто відсутні підстави вважати, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон). Також позивачем не було надано доказів, які б підтвердили наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.
ГУ ДКСУ в Хмельницькій області в своїй касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права, а саме не врахували та не надали належної оцінки частинам першій та другій статті 12 Закону, необґрунтовано завищили розмір моральної шкоди, у зв`язку з чим ухвалили рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, казначейство звільнено від сплати судового збору на підставі закону.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою цього ж суду від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Хмельницькій області, витребувано справу із суду першої інстанції та зупинено виконання рішення апеляційного суду.
Ухвалою цього ж суду від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДКСУ в Хмельницькій області.
На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 01 червня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами встановлено, що 18 листопада 2010 року відносно ОСОБА_1, як директора ПМП "Юнар" та ПП "Дизайн Буд Сервіс", порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 КК України.
10 березня 2011 року відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною третьою статті 358 КК України. Цього ж дня його затримано за підозрою у вчиненні зазначених злочинів.
11 березня 2011 року позивачу було оголошено постанову про притягнення як обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною третьою статті 358 КК України.