1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


11 грудня 2019 року

м. Київ


справа № 755/10695/14-ц

провадження № 61-20789св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,


учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,

відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_3,

треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, садівницьке товариство "Південтеплоенергомонтаж",


розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_4, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Немировської О. В., Чобіток А. О.,


ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог


У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2, треті особи: ГУ Держгеокадастру у м. Києві, РС ГУЮ у м. Києві, СТ "Південтеплоенергомонтаж", про поділ земельної ділянки.


Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору дарування від 21 листопада 2013 року, укладеного з ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Войтовським В. С. за № 3988, вона є набула право на ј частини земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0450 га з цільовим призначенням - ведення садівництва, кадастровий номер - 8000000000:66:679:0027. Інші ѕ частки земельної ділянки належать ОСОБА_2 .


На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 130342 від 06 квітня 2005 року ОСОБА_1 також є власником сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_2 (кадастровий номер 8000000000:66:679:0022), тому має намір виділити в натурі належну їй ј частину земельної ділянки АДРЕСА_1, яка прилегла до її ділянки АДРЕСА_2, щоб мати можливість самостійно користуватися своєю власністю, однак, ОСОБА_2 уникає вирішення цього питання за взаємною згодою.


З метою визначення порядку поділу земельної ділянки АДРЕСА_1 позивач звернулася до ФОП ОСОБА_6, яким було виготовлено три варіанти плану розподілу земельної ділянки. Позивач просила провести поділ земельної ділянки відповідно до варіанту 1 плану розподілу земельної ділянки, складеного ФОП ОСОБА_6, виділивши їй в натурі частину земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0113 га, що прилегла до належної їй ділянки АДРЕСА_2, а відповідачу виділити частину земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0337 га на якій розміщені побудовані ним будівлі, що відповідатиме інтересам сторін.


ОСОБА_1 просила провести поділ земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0450 га, цільове призначення - ведення садівництва, кадастровий номер - 8000000000:66:679:0027 відповідно до варіанту 1 плану розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1, складеного ФОП ОСОБА_6, виділивши їй у власність земельну ділянку площею 0,0113 га, яка позначена "виділ № 2" на плані розподілу земельної ділянки, розташованої в межах: від точки 4а - 9,50 м від точки 4а до точки 5-А - 7,86 м, від точки 5а до точки 6а - 2,28 м від точки 6а до точки 5 - 8,48 м від точки 5 до точки 4 - 2,11 м від точки 4 до точки 3 - 15,60 м; виділити ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0337 га, яка позначена "виділ № 1" на плані розподілу земельної ділянки, розташованої у межах: від точки 3 до точки 2 - 16,80 м, від точки 2 до точки 1 - 8,25 м, від точки 1 до точки 10 - 2,75 м, від точки 10 до точки 9 - 13,17 м, від точки 9 до точки 8 - 3,14 м, від точки 8 до точки 7 - 6,12 м, від точки 7 до точки 6 - 29,97 м, від точки 6 до точки 6а - 1,05 м, від точки 6а до точки 5а - 2,28 м, від точки 5а до точки 4а - 7,86 м, від точки 4а до точки 3 - 9,50 м.


У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: ГУ Держгеокадастру у м. Києві, РС ГУЮ у м. Києві, СТ "Південтеплоенергомонтаж", про встановлення земельного сервітуту.


Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 грудня 2006 року № 9-1923 та виданого на підставі цього свідоцтва державного акту про право власності на земельну ділянку від 16 жовтня 2007 року серії ЯЕ № 984743, він є співвласником земельної ділянки площею 0,0450 га, у дольовому співвідношенні ѕ, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Решта ј частина ділянки належить на праві власності ОСОБА_1


09 грудня 2007 року ОСОБА_2 був прийнятий членом СТ "Південтеплоенергоманотаж". Він постійно користується цією земельною ділянкою з моменту набуття її покійною дружиною у 2003 році.


Згідно Чергового кадастрового плану "Витяг з бази даних Державного земельного кадастру від 24 грудня 2008 року", ділянка ОСОБА_1 значиться під номером 66:679:027 (кадастровий номер - 80000000066:679:027) розташована таким чином, що доступ до неї можливий лише через прохід, розташований між двома земельними ділянками, які належать на праві власності ОСОБА_1 (ділянка 22) та ОСОБА_3 . Початково цим проходом можливий був проїзд автотранспортного засобу до трьох метрів, проте на цей момент зі сторони ділянки ОСОБА_1 прохід значно звужений і становить 90 сантиметрів, що дає можливим лише пішохідний прохід.


ОСОБА_2 зазначав, що проїзд необхідний на його земельну ділянку. За такої ситуації розташування володіння у приватному секторі не тільки не дозволяє розмістити автомобіль, але навіть вимагає цього, адже приватний сектор не достатньо обладнаний громадським транспортом. Ширина стежки не дозволяє провозити необхідні великогабаритні речі. Виникає необхідність наймати вантажників для переносу важких великогабаритних речей, не має можливості провозити на ділянку будівельні матеріали, ґрунт, саджати дерева та вирощувати необхідні рослини. Таким чином він обмежений у володінні та користуванні ділянкою, яка належить йому на праві власності. Через це він вимушений залишати свій автомобіль, який при цьому є і засобом існування, біля воріт на дорозі, що спричиняє загрозу викрадення автомобіля, його пошкодження проїзжаючими автомобілями, адже дорога не є широкою. Крім того у разі виникнення обставин, які будуть загрожувати життю, здоров`ю та майну (пожежа, повінь тощо), до земельної ділянки не будуть мати доступ пожежні машини та машини швидкої медичної допомоги.


Таким чином вкрай необхідний проїзд до земельної ділянки по наявному шляху з метою повного та безперешкодного здійснення свого права власності, для проїзду транспортним засобом, для можливості забезпечення схоронності автотранспортного засобу, а також для забезпечення схоронності майна та можливості доступу рятувальних служб до його володіння у випадку виникнення небезпеки.


ОСОБА_2 просив встановити постійний, безоплатний земельний сервітут для права проїзду транспортним засобом до належної йому на праві власності земельної ділянки через межу між земельними ділянками по АДРЕСА_5, що належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .


Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 липня 2014 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1 .


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року у складі судді Виниченко Л. М., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.


Проведено поділ земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0450 га, цільове призначення - ведення садівництва, кадастровий номер 8000000000:66:679:0027, відповідно до варіанту 1 плану розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1, складеного ФОП ОСОБА_6 .


Виділено ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0113 га, яка позначена "виділ № 2" на плані розподілу земельної ділянки, розташовану в межах: від точки 3 до точки 4а - 9,50 м, від точки 4а до точки 5а - 7,86 м, від точки 5а до точки 6а - 2,28 м, від точки 6а до точки 5 - 8,48 м, від точки 5 до точки 4 - 2,11 м, від точки 4 до точки 3 - 15,60 м.


Виділено ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0337 га, яка позначена "виділ № 1" на плані розподілу земельної ділянки, розташовану в межах: від точки 3 до точки 2 - 16,80 м, від точки 2 до точки 1 - 8,25 м, від точки 1 до точки 10 - 2,75 м, від точки 10 до точки 9 - 13,17 м, від точки 9 до точки 8 - 3,14 м, від точки 8 до точки 7 - 6,12 м, від точки 7 до точки 6 - 29,97 м, від точки 6 до точки 6а - 1,05 м, від точки 6а до точки 5а - 2,28 м, від точки 5а до точки 4а - 7,86 м, від точки 4а до точки 3 - 9,50 м.


Вирішено питання про розподіл судових витрат.


У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі частини третьої статті 88 ЗК України ОСОБА_1 має право на виділення в натурі частини земельної ділянки, власником якої вона є. При здійсненні поділу земельної ділянки суд послався на план розподілу спірної земельної ділянки, виконані ФОП ОСОБА_6, згідно варіанту 1, оскільки ОСОБА_2 не надав заперечень на спростування такого поділу.


При відмові у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_2 не зазначив обставин та не підтвердив їх доказами, які б свідчили про те, що його потреба у проїзді до земельної ділянки та паркуванні автомобіля не може бути задоволена іншим способом, ніж встановлення сервітуту щодо користування земельними ділянками. Встановлення земельного сервітуту не призводить до позбавлення власника земельної ділянки щодо якої встановлений сервітут права користування, володіння та розпорядження; встановлення земельного сервітуту має відповідати цільовому призначенню земельної ділянки стосовно якої встановлений сервітут. У випадку, якщо встановлення сервітуту перешкоджає використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, сервітут не встановлюється. Також земельний сервітут у виді права проїзду на транспортному засобі може бути встановлений у випадку наявності відповідного шляху. Згідно планів земельного кадастру 1967 року та 2001 року наявна дорога між земельними ділянками, що на належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3, при цьому проїзд за земельним сервітутом ОСОБА_2 просить встановити в іншому місці, де раніше по плану дорога не проходила.


Цільовим призначенням земельних ділянок, щодо яких ОСОБА_2 просить встановити сервітут, є ведення садівництва, тому у разі встановлення земельного сервітуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 частково не зможуть використовувати належні їм земельні ділянки за цільовим призначенням, зокрема ведення садівництва, що порушить права відповідачів, як власників, оскільки площа їх земельних ділянок зменшиться.


Також суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_2 попередньо не звертався до ОСОБА_1, як власника земельної ділянки, із пропозицією укласти договір про встановлення сервітуту та вирішити питання узгодження меж, у тому числі можливий варіант вирішення спору шляхом часткового виділу площі земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, у власність ОСОБА_1 у рахунок виділу йому проїзду.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення.


Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.


Виділено в натурі у власність ОСОБА_1 ј частину земельної ділянки площею 0,0113 га, що розташована по АДРЕСА_1, має кадастровий номер 8000000000:66:679:0027, та описується наступним чином: вздовж точок 12-16-17-18 по межі згідно з координатами поворотних точок, наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві, на відстані відповідно 7,92 м - 2,11 м - 19,34 м; від точки 18 до точки 19 на відстані 6,0 м; з поворотом вліво до точки 20 на відстані 10,89 м; з поворотом вправо до точки 12 на відстані 5,20 м, яка відображена у додатку 5 висновку експерта судової незалежної експертизи України № СЕ-1-1-385/15.


Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.


Встановлено земельний сервітут для надання ОСОБА_2 права проїзду транспортним засобом до належної йому на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:66:679:0027, згідно висновку експерта судової незалежної експертизи України № СЕ-1-1-385/15 другого варіанту (рис. 17, додаток 5), а саме, встановлено ОСОБА_2 земельний сервітут:


на частині земельної ділянки з кадастровим № 8000000000:66:681:0048, яка належить ОСОБА_3 : вздовж межі, суміжної із існуючим проходом, площа якої складає 0.0029 га (29 кв. м), та описуються наступним чином: від точки 1 по прямій лінії на відстані 8,36 м до точки 2; з наступним ухилом вправо на відстані 14,63 м до точки 3; з наступним поворотом вправо по межі згідно з координатами поворотних точок, наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві, на відстані 0,62 м до точки 4; з наступним поворотом вправо по межі згідно з координатами поворотних точок, наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві, на відстані 1,26 м до точки 5; з наступним поворотом вправо по межі згідно з координатами поворотних точок, наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві, на відстані 13,29 м до точки 6; з наступним ухилом вліво по межі згідно з координатами поворотних точок, наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві, на відстані 8,29 м до точки 7; з наступним поворотом вправо по межі згідно з координатами поворотних точок, наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві, на відстані 1,31 м до точки 1;


на частині земельної ділянки з кадастровим № 8000000000:66:679:0022, яка належить ОСОБА_1 : вздовж межі, суміжної із існуючим проходом, площа якої складає 0.0030 га (30 кв. м); межі описуються наступним чином: від точки 8 по межі згідно з координатами поворотних точок, наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві по прямій лінії на відстані 7,76 м до точки 9; з ухилом вправо по межі згідно з координатами поворотних точок, наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві, на відстані 13,66 м до точки 10; з наступним ухилом вправо по межі згідно з координатами поворотних точок наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві, на відстані 1,54 м до точки 11; з наступним ухилом вправо по межі згідно з координатами поворотних точок, наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві, на відстані 1,51 м до точки 12; з наступним поворотом вправо на відстані 16,21 м до точки 13; з наступним ухилом вліво на відстані 7,82 м до точки 14; з наступним поворотом вправо по межі згідно з координатами поворотних точок, наданими ГУ Держгеокадастру у м. Києві, на відстані 1,31 м до точки 8.


У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.


Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції при здійсненні поділу земельної ділянки послався на плани розподілу спірної земельної ділянки, виконані ФОП ОСОБА_6, зазначивши, що у спростування вказаного поділу аргументованих заперечень відповідачем надано не було. Проте суд першої інстанції не оцінив висновок судової земельно-технічної експертизи від 10 травня 2016 року № СЕ-1-1-385/15, на навів мотивів відхиляння цього доказу та надання прерогативи плану розподілу спірної земельної ділянки, виконаного ФОП ОСОБА_6 . При цьому колегія суддів зазначила, що лани, виконані не для вирішення спору, тобто, не враховують обставини щодо користування земельними ділянками між сторонами у справі на час її розгляду; особа, яка виконала ці плани не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", тому плани земельної ділянки, складені ФОП ОСОБА_6 є неналежним і недопустимим доказом.


Суд апеляційної інстанції встановив, що земельна ділянка ОСОБА_2 розташована таким чином, що доступ до неї можливий лише через прохід, що розташований між двома земельними ділянками, які належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і становить 90 сантиметрів, що дає можливим лише пішохідний прохід, однак, не дозволяє проїжджати автомобілем. Тому твердження ОСОБА_2 про потребу встановлення проїзду до земельної ділянки по наявному шляху з метою повного та безперешкодного здійснення свого права власності та можливості доступу рятувальних служб у випадку виникнення небезпеки (надзвичайної ситуації) колегія суддів визнала обґрунтованими.


Апеляційний суд врахував висновок судової земельно-технічної експертизи № СЕ-1-1-385/15 від 10 травня 2016 року та визнав обґрунтованим запропонований експертом другий варіант встановлення сервітуту, який встановлює меншу площу земельних ділянок відповідачів, що підпадають під встановлення сервітуту, а також передбачає виділ в натурі ОСОБА_1 належної їй ј частини земельної ділянки. При цьому варіанті встановлення сервітуту експерт пропонує два варіанти виділення в натурі ОСОБА_1 ј частини земельної ділянки по АДРЕСА_1, що представлені у додатках 4, 5 доданого висновку. Варіант визначений у додатку 5, найбільше відповідає принципу балансу інтересів сторін, оскільки виділена позивачу частина земельної ділянки не підпадає під площу необхідну для встановлення сервітуту, з метою захисту інтересів відповідача.


Посилання суду першої інстанції на відсутність пропозиції ОСОБА_2 укласти договір про встановлення сервітуту з власниками земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . колегія суддів визнана необґрунтованим, оскільки між сторонами існує спір, який не вирішується мирним шляхом, у договірному порядку. Вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту, суд визнав необґрунтованими, оскільки вони направлені виключно на користь інтересів ОСОБА_2 .. Однак власники земельних ділянок, частина площі яких підпадає під встановлений сервітут, також мають право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення (стаття 101 ЗК України), а також на відшкодування збитків (стаття 22 ЦК України). Такі вимоги в межах розгляду цієї справи заявлені не були, проте вказані особи не можуть позбавлятися законних прав, вони мають розпоряджатися ними на власний розсуд.


Аргументи учасників справи



................
Перейти до повного тексту