Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 0907/2-636/2011
провадження № 61-28599св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора міста Івано-Франківськ в інтересах відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2013 року у складі судді Барашкова В. В. та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Томин О. О., Пнівчук О. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2010 року заступник прокурора міста Івано-Франківськ в інтересах відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ВАТ "Державний ощадний банк України"; банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги обґрунтовував тим, що 07 березня 2007 року ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 117, відповідно до умов якого остання отримала кредит в сумі 32 000 грн зі сплатою 24 % річних строком до 07 березня 2010 року.
Повернення кредиту забезпечене договорами поруки від 07 березня 2007 року, укладеними між банком, позичальником і ОСОБА_4 (договір № 117-1) та між банком, позичальником і ОСОБА_3 (договір № 117-2).
Позичальник належним чином не виконувала кредитних зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої станом на 25 січня 2010 року становив 43 793 грн 56 коп., із яких: тіло кредиту - 27 561 грн 29 коп., відсотки - 10 501 грн 67 коп., пеня - 5 730 грн 58 коп.
Ураховуючи наведене, прокурор просив стягнути солідарно з відповідачів на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" вищевказану суму заборгованості.
21 березня 2011 року прокурор подав заяву про збільшення, у якій просив стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 512 грн 14 коп., із яких: тіло кредиту - 27 561 грн 29 коп., відсотки - 11 570 грн 89 коп., пеня - 33 379 грн 94 коп.
Короткий зміст рішення та ухвали судів попередніх інстанцій
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2017 року, позов заступника прокурора міста Івано-Франківськ в інтересах ВАТ "Державний ощадний банк України" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2007 року у розмірі 72 512 грн 14 коп.
Суди зробили висновки про доведеність факту неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, забезпеченим договорами поруки, що є підставою для солідарного стягнення з відповідачів на користь банку непогашеної заборгованості.
Короткий зміст касаційної скарги
У листопаді 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції
Справу № 0907/2-636/2011 передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник посилається на недоведеність позивачем розміру кредитної заборгованості, зокрема зазначає, що в матеріалах справи відсутній належний розрахунок заборгованості за кожним платежем з урахуванням відсотків і пені, що унеможливлює застосування пропуску позовної давності до частини платежів.
Крім того, суди не звернули увагу на те, що позичальник ОСОБА_5 була працівником філії Тисменицького відділення ВАТ "Державний ощадний банк України" та вироком Коломийського районного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2013 року її визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених статтями 28, 191, 366 Кримінального кодексу України. Серед епізодів обвинувачення, зокрема, був епізод за кредитним договором від 07 березня 2007 року, де встановлено, що вона привласнила грошові кошти банку у сумі 32 000 грн, які були стягнуті з неї як збитки, завдані державі в межах кримінальної справи в порядку пред`явлення прокурором цивільного позову.
Обставини справи
Суди встановили, що 07 березня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 117, згідно з умовами якого останній надано кредит в сумі 32 000 грн зі сплатою 24,00 % річних строком до 07 березня 2010 року (з можливістю дострокового стягнення кредиту).
Пунктом 1.6 кредитного договору передбачено, що погашення кредиту здійснюється рівними частинами в сумі 888 грн 89 коп. до 1 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту (його частини), шляхом внесення готівки до каси банку чи безготівкових перерахувань.
У пункті 3.2.2 кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або відсотками чи комісійними винагородами (у разі їх стягнення згідно з умовами цього договору), а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
07 березня 2007 року ВАТ "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір поруки №117-1, відповідно до умов якого останній зобов`язався перед банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором від 07 березня 2007 року № 117.
Того ж дня, 07 березня 2007 року, між ВАТ "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір поруки №117-1, згідно з умовами якого останній зобов`язався перед банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором від 07 березня 2007 року № 117.
У зв`язку з порушенням позичальником графіку сплати коштів, визначених умовами кредитного договору, 17 липня 2009 року банк звернувся до ОСОБА_1 з листом-претензією щодо необхідності виконання договірних зобов`язань, у якому пропонував звернутися до відділення банку для вирішення питання про погашення заборгованості. Вимога банку залишилася невиконаною.
03 лютого 2011 року прокурор в інтересах банку подав до суду даний позов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 213 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржені судові рішення не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права
При задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із доведеності факту ухилення позичальником від виконання зобов`язань за кредитним договором від 07 березня 2007 року, забезпеченим договорами поруки, та існування непогашеної заборгованості, яка підлягає солідарному стягненню з позичальника та поручителів на користь банку.