ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/318/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. (головуючий), судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представників учасників справи:
позивача - Каракоця О.Р.;
відповідача - не з`явився;
третьої особи - не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Господарського суду Одеської області
від 23.05.2019,
(суддя Цісельський О.В.)
додаткове рішення Господарського суду Одеської області
від 04.06.2019
(суддя Цісельський О.В.)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 09.09.2019
(головуючий - Савицький Я.Ф., судді - Принцевська Н.М., Ярош А.І.)
у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Сі Компані",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморськ-Газ-Сервіс"
про визнання правочину недійсним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. 08.02.2019 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - АТ КБ "Приватбанк", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Сі Компані" (надалі - ТОВ "Дельта Сі Компані", відповідач), в якому просило суд визнати недійсною банківську гарантію №G0918/3500 від 28.09.2018, що була видана АТ КБ "Приватбанк" за якою банк зобов`язався виплатити ТОВ "Чорноморськ-Газ-Сервіс" (замовник, третя особа) суму в розмірі 990 000,00 грн (гарантовану суму) за першою письмовою вимогою замовника, у випадку невиконання зобов`язань ТОВ "Дельта Сі Компані", передбачених його пропозицією щодо закупівлі: код ДК 021:2015-24440000-0 Добрива різні. Лот № 1 Аміачна селітра.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що банківська гарантія від імені банку підписана начальником відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ" АТ КБ "Приватбанк" Шило Є.В. з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до пункту 10.14. статуту АТ КБ "Приватбанк", затвердженого наказом Міністерства фінансів України та погодженого 11.06.2018 Національним банком України, голова правління не має права передавати іншим членам правління та працівникам банку такі повноваження: 1) право представляти банк без доручення/довіреності; 2) право видавати від імені банку зобов`язання, а саме векселі, поруки, гарантії, майнові поручительства, тощо. З огляду на те, що відомості про такі обмеження встановлені статутом, який у вільному доступі опублікований на сайті, позивач вважає, що відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України у відносинах із відповідачем обмеження повноважень щодо представництва має юридичну силу, оскільки позивач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження, а відповідно до частини 1 статті 241 цього Кодексу наступне схвалення правочину не відбулось.
1.3. ТОВ "Дельта Сі Компані" у відзиві на позовну заяву заперечувало проти задоволення позову, стверджуючи, що наступні дії АТ КБ "Приватбанк" свідчать про схвалення правочину товариством відповідно до вимог статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема: 1) 28.09.2018 з рахунку ТОВ "Дельта Сі Компані" було сплачено комісію на користь банка за надання банківської гарантії; 2) 24.10.2018, 06.11.2018 та 30.11.2018 на адресу ТОВ "Дельта Сі Компані" позивачем були направлені листи №Е.35.0.0.0/4-389 та №Е.35.0.0.0/4-405, в яких банк визнавав, зокрема, що вимога ТОВ "Чорноморськ-Газ-Сервіс" про здійснення платежу на суму 990000,00 грн за банківською гарантією №G0918/3500 від 28.09.2018 може бути задоволена, оскільки відповідає вимогам гарантії.
1.4. 03.04.2019 відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії довіреності №13000-К-О від 06.04.2018, що видана головою правління ПАТ КБ " Приватбанк" начальнику відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ" Шило Є.В.
1.5. Позивач у відповіді на відзив заперечував проти доводів щодо схвалення оспорюваного правочину, зазначаючи, що платежі на користь ТОВ "Чорноморськ-Газ-Сервіс" не здійснювалися. Окремо позивач заперечував проти долучення до матеріалів справи копії довіреності №13000-К-О від 06.04.2018, оскільки цей доказ не був доданий до відзиву, в якому відсутня вказівка на незгоду відповідача з викладеними у позовній заяві обставинами, що банківська гарантія підписана Шило Є.В. з перевищенням повноважень.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.1.1. Суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для визнання недійсною банківської гарантії відсутні, оскільки встановив, що: 1) начальник відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ АТ КБ "Приватбанк" Шило Є.В. діяв на підставі довіреності № 1300-К-О від 06.04.2018, виданої головою правління АТ КБ "Приватбанк" Крумханзлом Петром. Відповідно до цієї довіреності начальник відділення був уповноважений, зокрема, укладати договори-заяви про надання банківських гарантій та видавати банківські гарантії по Україні (підписувати гарантійні листи) без забезпечення в межах доступного наперед розрахованого ліміту за умови, що сума кожного договору-заяви, гарантійного листа не перевищує еквівалент 1 000 000 (один мільйон) гривень у будь-якій валюті за курсом Національного банку України на дату вчинення відповідного правочину; 2) між Крумханзлом Петром та Шило Є.В. виникли правовідносини, що випливають із договору доручення, на реалізацію якого була видана довіреність, і доказів визнання цього договору доручення, як і доказів скасування довіреності № 1300-К-О від 06.04.2018, матеріали справи не містять.
2.1.2. Аргументи позивача стосовно того, що голова правління банку видав довіреність із перевищенням своїх повноважень, передбачених статутом, суд першої інстанції відхилив з тих підстав, що обставини є підставою для визнання дій голови правління незаконними та скасування договору доручення, укладеного між головою правління та начальником відділення, на виконання якого була видана довіреність №1300-К-О, і які не є предметом розгляду цієї справи. Окрім того, суд зауважив, що в матеріалах справи відсутня редакція статуту АТ КБ "Приватбанк" станом на момент видачі цієї довіреності.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2019 було залишено без змін.
2.2.1. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що начальник відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ" АТ КБ "ПРИВАТБАНК", під час оформлення гарантії №G0918/3500 від 28.09.2018, діяв у межах повноважень, визначених довіреністю №1300-К-О від 06.04.2018, строк дії якої встановлено до 06.04.2021, доказів скасування цієї довіреності або її відкликання матеріали справи не містять, а статут, що був затверджений 21.05.2018 наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) за №519 та погоджений НБУ 11.06.2018, копія якого долучена до матеріалів справи, і положення якого позивач посилається в обґрунтування відсутності повноважень керівника, на дату видачі довіреності №1300-К-О від 06.04.2018 ще не був чинним.
2.2.2. Суд апеляційної інстанції також брав до уваги те, що 24.10.2018 та 06.11.2018 за №Е.35.0.0.0/4-389 та №Е.35.0.0.0/4-405 відповідно АТ КБ "Приватбанк" на адресу ТОВ "Дельта Сі Компані" направив листи з повідомленням про надходження до позивача вимоги платежу від ТОВ "Чорноморськ-Газ-Сервіс" за банківською гарантією №G0918/3500 від 28.09.2018 та із зобов`язанням відповідача сплатити суму гарантії або суму відсотків, якщо відповідну виплату здійснить Банк. 30.11.2018 АТ КБ "Приватбанк" направив на адресу ТОВ "Чорноморськ-Газ-Сервіс" лист №Е.35.0.0.0/4-458 щодо надання додаткових документів по проведеним торгам, копія якого наявна у матеріалах справи.
2.2.3. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що здійснення зазначених дій у сукупності з відсутністю доказів скасування довіреності, свідчать про прийняття до виконання банківської гарантії №G0918/3500, тобто про схвалення правочину в розумінні статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства".
2.2.4. Окремо суд апеляційної інстанції зауважив, що додатково на відсутність підстав для задоволення позову вказує те, що на час звернення з позовом до суду - 11.02.2019 банківська гарантія була вже недійсною за погодженням сторін, оскільки за умовами оспорюваної банківської гарантії, остання є дійсною до 14.01.2019 включно, і будь-яка вимога платежу повинна бути отримана гарантом не пізніше вищевказаної дати, після настання якої ця гарантія втрачає чинність.
2.2.5. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив, що дослідження судом першої інстанції питання щодо договору доручення у цій справі було помилковим та недоцільним, але це не змінює підстави висновку для відмови в позові.
2.2.6. Аргументи позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції вимог частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки встановив, що у відзиві на позовну заяву, який був поданий 26.03.2019, відповідач повідомляв суд, що він не отримував ухвалу про відкриття провадження, тому оскільки на підготовку відзиву на позов мав недостатньо часу для збору усіх можливих доказів у справі, не виключав можливість в майбутньому надання додаткових пояснень та доказів по справі. 05.04.2019 відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи довіреності №G0918/3500 від 06.04.2018. З огляду на те, що відповідач зазначив у відзиві, що можуть бути нові докази, а також, в короткі строки подав до суду знайдену ним довіреність разом з клопотанням про її долучення до матеріалів справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв відповідний доказ, і права позивача у такому випадку не були порушені, оскільки він мав можливість надати аргументовані заперечення на клопотання та вирішити інші необхідні процесуальні питання.
2.3. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2019 у справі №916/318/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019, стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Дельта Сі Компані" судові витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 21000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
2.4. Розмір відшкодування витрат сторони на професійну правничу допомогу адвоката визначено судами першої та апеляційної інстанцій з урахуванням доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема: договору про надання правової допомоги №10-03/19 від 18.03.2019, укладеного між ТОВ "Дельта Сі Компані" та Адвокатським бюро "ФОМІЧОВ І ПАРТНЕРИ"; додаткової угоди №1 від 18.03.2019 до відповідного договору; копію прайс-листа Адвокатського бюро "ФОМІЧОВ І ПАРТНЕРИ"; копії акта приймання-здачі наданих послуг №1 від 24.05.2019 до договору №10-03/19; копії платіжного доручення №189 від 28.05.2019 щодо здійснення оплати ТОВ "Дельта Сі Компані" по договору №10-03/19 у розмірі 21 000,00 грн. У стягненні 9 000,00 грн, що є 30% гонорару Бюро, суд відмовив у зв`язку з відсутністю доказів щодо сплати такої суми (у пункті 8 додаткової угоди передбачено, що 30% гонорару клієнт зобов`язаний сплатити протягом 5-ти днів з дати набрання законної сили рішення по результатам розгляду справи № 916/318/19).
3. Короткий зміст вимоги касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. У касаційній скарзі АТ КБ "Приватбанк" просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі №916/318/19 та ухвалили нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій:
1) порушили вимоги статті 13, частини 4 статті 165, частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції прийняв заперечення відповідача, які не були викладені у заяві про долучення до матеріалів справи копії № 1300-К-О від 06.04.2018, але не були зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву, а суд апеляційної інстанції не зазначив мотиви відхилення аргументів, викладених позивачем в апеляційній скарзі;
2) порушили також вимоги статей 2, 13, 42, 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки обставини щодо статуту, в редакції чинній станом на 06.04.2018 (дату видачі довіреності), не з`ясовувалися судом першої інстанції під час розгляду справи; позивач був позбавлений права надати щодо таких обставин свої пояснення та міркування, а судом апеляційної інстанції свідомо не приймаються обставини щодо існування в статуті, що діяв станом на 06.04.2018, тих саме виключних повноважень голови правління банку щодо права видавати гарантії. Позивач наполягає, що виключне право голови правління на видачу гарантій, нівелює право Шило Є.В . видавати відповідні гарантії, навіть за наявності довіреності.
3.3. АТ КБ "Приватбанк" також вказує на помилкове застосування судом апеляційної інстанції норми статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства", яка регулює порядок подальшого схвалення товариством значного правочину та правочину, щодо якого є заінтересованість, вчиненого з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення. Окремо позивач зауважує, що висновок про схвалення цього правочину взагалі є помилковим, оскільки банк, як гарант, не здійснював жодних платежів на користь ТОВ"Чорноморськ-газ-сервіс" (бенефіціара).
3.4. Заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, та не застосував норми частини 1 статті 568 Цивільного кодексу України, внаслідок чого дійшов помилкового висновку, що після закінчення строку дії банківська гарантія була вже недійсною за погодженням сторін. Скаржник наполягає, що зі спливом строку дії гарантії зобов`язання АТ КБ"Приватбанк" припиняються, що не виключає можливість визнати таку гарантію недійсною.
3.5. АТ КБ "Приватбанк" оскаржує також додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2019, посилаючись на порушення судами норм статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суди безпідставно не брали до уваги, що відповідно до попереднього розрахунку витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, становили 12200,00 грн, проте при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, відповідач заявив до стягнення 30000,00 грн, при цьому не обґрунтував таке збільшення і не довів, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, тому відповідно до частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд мав відмовити у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення. Окрім того, позивач зауважує, що суди безпідставно не брали до уваги, що надані відповідачем докази на підтвердження здійснення ним фактичних витрат на послуги адвоката не є належними та допустимими, і в цілому розмір витрат на оплату послуг адвоката не співмірним, розумним та справедливим.
3.6. Представник ТОВ "Дельта Сі Компані" подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення касаційної скарги заперечував та просив судові рішення залишити без змін, оскільки:
1) позивач, подаючи позовну заяву навмисно приховав той факт, що голова правління банку видавав довіреність № 13000-К-О від 06.04.2018, чим порушив вимоги пункту 4 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
2) з огляду на наявність цієї довіреності у відповідача не було підстав сумніватися в повноваженнях начальника відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ АТ КБ "Приватбанк", а відповідно до абз. 2 частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження;
3) свої заперечення, які не містилися у відзиві на позовну заяву, щодо наявності у начальника повноважень на підписання гарантії згідно довіреності № 1300-К-О від 06.04.2018 відповідач виклав у клопотанні про залучення доказів, а також у запереченнях на відповідь на відзив, до призначення справи до судового розгляду по суті, тому ці заперечення обгрунтовано були враховані судом при ухвалення рішення;
4) відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тому посилання позивача на те, що редакція статуту станом на 06.04.2018 знаходиться у вільному доступі є необґрунтованими, оскільки позивач у своїх поясненнях не посилався на попередню редакцію статуту і не повідомляв суд, що такий доказ є загальнодоступним.
5) суми витрат на правничу допомогу підтверджується договором про надання правової допомоги, актом здачі - приймання наданих послуг та випискою з банківського рахунку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
Щодо розгляду спору по суті.
4.1. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, здійснивши розгляд касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій та повноту їх встановлення, з`ясувавши правову природу спірних правовідносин, дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а мотивувальна частина рішення зміні з таких підстав.
4.2. Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
4.3. Відповідно до абз. 2 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
4.4. Суди обох інстанцій встановили, що станом на 28.09.2018 (на момент видачі гарантії) діяв статут ПАТ"Приватбанк", який був затверджений 21.05.2018 наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) за № 519 та погоджений НБУ 11.06.2018. Копія цього Статуту додані до заяви. Відповідно пункту 10.14 Статуту голова правління не має права передавати іншим членам правління та працівникам банку такі повноваження: 1) право представляти банк без доручення/довіреності; 2) право видавати від імені банку зобов`язання, а саме векселі, поруки, гарантії, майнові поручительства, тощо.
4.5. Суди також встановили, що довіреність №G0918/3500, на підставі якої діяв начальник відділення "Вузовське" філії "Южне ГРУ" АТ КБ "Приватбанк", була видана головою правління 06.04.2018, тобто до внесення відповідних змін. Оскільки позивач не надав редакцію статуту станом на 06.04.2018, доказів скасування цієї довіреності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що начальник відділення, підписуючи від імені банку гарантію, діяв у межах повноважень, визначених довіреністю.
4.6. Згідно з приписами частини 1 та 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
4.7. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (частина 1 статті 246 Цивільного кодексу України).
4.8. За своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику довірителем відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа (пункт 6.25 постанова ВП ВС від 03.09.2019 по справі № 925/394/18).