Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 638/13088/15-ц
провадження №61-31602св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2017 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду зпозовом до ОСОБА_1 та просило в рахунок погашення заборгованості останньої за кредитним договором № CNL700/391/2008 у загальному розмірі 971 475, 22 грн та за кредитним договором №CNL700/148/2005 у загальному розмірі 604 920, 84 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О. Є. 30 грудня 2003 року за реєстровим номером № 4286, шляхом надання ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права продажу будь-якій особі-покупцю предмета іпотеки за іпотечним договором №PCNL700/148/2005 від 27 травня 2005 року та іпотечним договором № PCNL 700/391/2006 від 26 травня 2006 року з наданням всіх повноважень продавця, в тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість в органах нотаріату та місцевого самоврядування, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів з реєстру прав власності на рухоме майно в органах державної реєстраційної служби України, ВРЖЕУ, нотаріату тощо за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження.
Окрім того, просило з метою збереження предмета іпотеки передати його до реалізації в управління ТОВ "ОТП Факторинг Україна" з наданням права обладнання предмета іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.
В обґрунтування позову зазначало, що 26 травня 2005 року між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" (далі - АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CNL700/148/2005, а 26 травня 2006 року - кредитний договір № CNL700/391/2006, в забезпечення виконання яких з відповідачем 27 травня 2005 року укладено договір іпотеки № PCNL700/148/2005, а 26 травня 2006 року - договір іпотеки №PCNL700/391/2006.
На виконання умов кредитних договорів від 26 травня 2005 року та 26 травня 2006 року банк перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у сумі 33 400, 00 дол. США та 63 000, 00 дол. США.
12 листопада 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та товариством укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н та договір про відступлення права вимоги № б/н, за умовами яких банк відступив право вимоги за кредитними договорами, укладеними із ОСОБА_1, в тому числі й право звертати стягнення на заставлене майно, ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
ОСОБА_1 умови кредитних договорів належним чином не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2011 року з ОСОБА_1 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором від 26 травня 2006 року у розмірі 366 554, 10 грн та за кредитним договором від 26 травня 2005 року у розмірі 604 920, 84 грн. Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не погашена.
Враховуючинаведене, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.
Врахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у загальному розмірі 971 475, 22 грн, яка складається з основної суми боргу за кредитним договором CNL700/391/2008 за тілом кредиту в розмірі 30 828, 21 дол. США, що еквівалентно 243 234, 57 грн, відсотків у розмірі 15 629, 85 дол. США, що еквівалентно 123 319, 81 грн, та за кредитним договором CNL700/148/2005 у загальному розмірі 604 920, 84 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 59 190, 93 дол. США, що еквівалентно 467 016, 43 грн та процентами у розмірі 17 478, 38 дол. США, що еквівалентно 137 904, 41 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О. Є. 30 грудня 2003 року за реєстровим номером №4286, шляхом надання ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права продажу будь-якій особі-покупцю предмета іпотеки за іпотечним договором №PCNL 700/148/2005 від 27 травня 2005 року та іпотечним договором № PCNL 700/391/2006 від 26 травня 2006 року з наданням всіх повноважень продавця, в тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документівна нерухомість в органах нотаріату та місцевого самоврядування, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах державної реєстраційної служби України, ВРЖЕУ, нотаріату тощо за ціною, що визначатиметься на підставі оцінки майна субʼєктом оціночної діяльності на момент відчуження предмета іпотеки, але не менше 685 700, 00 грн.
Зметою збереження предмета іпотеки до його реалізації, передано предмет іпотеки в управління ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на період до його реалізації з наданням права обладнання його новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.
Узадоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Відстрочено виконання рішення в частині звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання за кредитними договорами від 26 травня 2005 року та 26 травня 2006 року, виконання яких забезпечені іпотекою відповідно до договорів іпотеки від 27 травня 2005 року та 26 травня 2006 року, ОСОБА_1 належним чином не виконуються, що призвело до виникнення заборгованості за кредитними договорами, тому ТОВ "ОТП Факторинг Україна" вправі звернути стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитними договорами у визначений ним спосіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2017 року заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року скасовано та ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу відповідно до Закону України "Про іпотеку" та умов укладеного між сторонами договору є позасудовим способом захисту, жодних доказів на підтвердження вчинення дій, передбачених умовами договору для позасудового врегулювання спору, а також дій, необхідних для реєстрації права власності на предмет іпотеки та подальшої його реалізації від свого імені, позивач не надав.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2017 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2017 року та залишити в силі заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що продаж іпотекодержателем предмета іпотеки від свого імені можливий як в позасудовому порядку, так і на підставі рішення суду.
Порядок реалізації предмета іпотеки на підставі рішення суду врегульований статтею 39 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Таким чином, положення статті 39 вищевказаного Закону є відсильними до статті 38 і прямо визначають можливість здійснення продажу предмета іпотеки від власного імені на підставі рішення суду.
Усі правові позиції Верховного Суду України, на які посилався апеляційний суд, висловлено у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, відтак вони спрямовані на усунення розбіжностей у інших правовідносинах.
Апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про іпотеку", які не підлягають застосуванню в даному випадку, в той час, як судом першої інстанції було правильно визначено та кваліфіковано спосіб захисту, з яким позивач звернувся до суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Харкова.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
29 травня 2018 року справу № 638/13088/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).