Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 522/3427/17
провадження № 61-30719св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Прокуратура Одеської області, Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 червня 2017 року у складі судді Ільченко Н. А. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Калараш А. А., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
22 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути на свою користь завдану в результаті неправомірних дій та бездіяльності посадових осіб прокуратури з Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, Прокуратури Одеської області майнової шкоду, яка полягає у понесених нею транспортних витратах, пов`язаних з її явкою до суду під час розгляду її скарги, у загальному розмірі - 182,00 грн та моральну шкоду, яка полягає у її моральних стражданнях, пов`язаних з порушенням її права на своєчасне, повне та об`єктивне проведення досудового розслідування, в розмірі 50 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті неправомірних дій та бездіяльності посадових осіб прокуратури Одеської області, які проявились у непроведенні перевірки фактів та неприйнятті процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 42013170000000592, в якому позивач має статус потерпілої, а також у винесенні незаконної постанови про закриття цього кримінального провадження від 15 грудня 2013 року, внаслідок чого позивач вимушена була звертатися до суду за захистом своїх прав та витрачати свій час і свої кошти та докладати додаткових зусиль для поновлення та реалізації своїх порушених прав в порядку, встановленому кримінально-процесуальним судочинством.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 21 червня 2017 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не доведено наявність шкоди, яка заподіяна посадовими особами прокуратури Одеської області. Відсутність факту прийняття будь-якого документу не може свідчити про завдання особі шкоди та про наявність підстав для її відшкодування.
Вимоги у частині майнової шкоди за своє суттю є витратами, пов`язаними з явкою позивача до суду у справі за її скаргою у іншій справі, питання про відшкодування витрат понесених позивачем під час розгляду кримінальної справи в суді, повинно вирішуватись під час ухвалення судового рішення саме у кримінальні справі, тому у даній справі стягненню не підлягають.
Апеляційний суд, вважає, що сам факт неприйняття прокуратурою або скасування судом її процесуального рішення не може свідчити про завдання особі шкоди та про наявність підстав для її відшкодування, оскільки для наявності зобов`язання по відшкодуванню шкоди в сенсі статтей 1166, 1167, 1176 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу прокуратури, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, які підлягають доказуванню на загальних підставах.ОСОБА_1 не доведено завдання їй моральної шкоди посадовими особами прокуратури Одеської області, а відтак правових підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається.
Витрати у сумі 182,00 грн не є майновою шкодою, а є витратами, які не пов`язані з розглядом даної справи. Перелік судових витрат є вичерпним, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі не може покладатись обов`язок нести інші витрати, не передбачені законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що за скаргою позивача скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження, на підставі цього у неї виникло право на відшкодування шкоди на загальних підставах, а у відповідача обов`язок перед позивачем. Вважає, що вина відповідача доведена. При розгляді скарги слідчим суддею вона понесла витрати пов`язані з переїздом до суду, підтверджені доказами, які слідчий суддя в порядку статтей 303-307 ЦПК України не наділений повноваженнями стягувати з винної особи, оскільки винна особа не несе відповідальності за порушення слідчого та прокурора перед нею.
Моральна шкода полягає в тому, що у зв`язку зі скаргою, яка розглядалась слідчим суддею порушений її звичайний ритм життя, вона була обмежена у відпочинку, спілкуванні з донькою, праці, порушений режим харчування та сну у дні судових засідань.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу.
У січні 2018 року від Прокуратури Одеської області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить відхилити касаційну скаргу, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що зобов`язання по відшкодуванню шкоди виникає за наявності незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу прокуратури, наявності шкоди, протиправності дій її заподіювача та причинного зв`язку між його діями та шкодою, які підлягають доказуванню на загальних підставах. Позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог щодо завдання посадовими особами прокуратури моральної шкоди. Майнова шкода у розмірі 182,00 грн, у силу статті 22 ЦПК України не входить до складу ціни позову, а є витратами, які не пов`язані з розглядом даної справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05 грудня 2017 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за її касаційною скаргою та витребувано справу з суду першої інстанції.
На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 24 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2013 року, прокуратурою Одеської області 06 грудня 2013 року розпочате кримінальне провадження № 42013170000000592 за заявою ОСОБА_1 за № 7083 від 01 листопада 2013 року.
Постановою слідчого прокуратури Одеської області від 15 грудня 2013 року кримінальне провадження № 42013170000000592 від 06 грудня 2013 року закрито. Не погоджуючись з вказаною постановою слідчого, ОСОБА_1 . 15 грудня 2013 року оскаржила її до Приморського районного суду міста Одеси.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 24 квітня 2014 року частково задоволено скаргу ОСОБА_1, постанову слідчого від 15 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження № 42013170000000592 від 06 грудня 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 387 КК України скасовано, зобов`язано посадових осіб прокуратури Одеської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені у заяві ОСОБА_1 від 01 листопада 2013 року про вчинення працівниками прокуратури Одеської області кримінальних правопорушень, передбачених статтями 356, 364, 367 КК України.