ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/13266/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Босий В.П.)
від 14.06.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Дідиченко М.А.; судді: Пашкіна С.А., Пономаренко Є.Ю.)
від 02.10.2019
у справі №910/13266/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс", Компанії Мілнербей С.А.
про визнання договору недійсним,
за участю представників учасників справи:
позивача - Омельченко О.О.;
відповідача 1 - Левченко О.В.;
відповідача 2 - Трубанов Є.О.;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" та Компанії "Мілнербей С.А." про визнання договору недійсним.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладений між відповідачами договір факторингу №5Ф від 30.05.2018 не відповідає вимогам статей 228, 515 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України.
2. Зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 в позові Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 залишено без змін.
2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи.
Компанія "Мілнербей С.А." є власником 3 002 500 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", номінальною вартістю 0,25 грн. за шт., загальною номінальною вартістю 750 625, 00 грн, частка у статутному капіталі - 0,1401%, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 20.09.2017.
Між Компанією "Мілнербей С.А." (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" (фактор) 30.05.2018 був укладений договір факторингу №5Ф, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі 87 407 000, 00 грн в розпорядження клієнта, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (боржник) щодо отримання грошових коштів (дивідендів/виплати прибутку у вигляді дивідендів) за результатами фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що мають бути виплачені згідно з рішенням (протокол б/н від 05.09.2017) загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", які відбулися 05.09.2017, в розмірі 88 311 891, 88 грн (сума відступленої грошової вимоги), а також всі інші права клієнта, пов`язані із таким правом грошової вимоги з моменту його виникнення.
Згідно з п.п. 1.1.3 договору факторингу за цим договором допускається наступне відступлення права грошової вимоги.
За змістом пункту 1.2 договору факторингу право грошової вимоги передається в розмірі заборгованості боржника перед клієнтом з виплати дивідендів, а також інших зобов`язань боржника, пов`язаних із таким правом грошової вимоги з моменту його виникнення.
Пунктом 1.4 вказаного договору передбачено, що право грошової вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору, після чого фактор стає новим кредитором відносно боржника в зобов`язанні з виплати дивідендів. Разом з правом грошової вимоги до фактора переходять всі інші пов`язані з цим права вимоги в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи ті, що виникли до моменту їх переходу.
Відповідно до п. 2.1 договору факторингу після отримання від клієнта підтвердження наявності та дійсності права грошової вимоги, що відступається, фактор сплачує клієнтові кошти в розмірі 87 407 000, 00 грн у строк до 31.12.2019 шляхом перерахування на банківський рахунок клієнта, за умови отримання від клієнта інформації згідно з п. 3.2.2 цього договору.
Згідно з п. 3.1.2 договору факторингу фактор зобов`язується письмово повідомити боржника про відступлення клієнтом фактору права грошової вимоги та надати боржнику копію цього договору протягом 10 робочих днів з дати отримання від клієнта документів згідно з п. 1.3 цього договору.
Пунктом 3.2.4 договору факторингу визначено, що клієнт зобов`язується письмово повідомити боржника про відступлення клієнтом фактору права грошової вимоги та надати боржнику копію цього договору протягом 10 робочих днів з дати передання фактору документів згідно з п. 1.3 цього договору.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до моменту виконання сторонами усіх зобов`язань за договором (п.5.1 договору факторингу).
На адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" надійшло повідомлення про відступлення права вимоги від 12.06.2018 щодо сплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності позивача у розмірі 88 311 891, 88 грн.
Підставою такої вимоги стало те, що Компанія Мілнербей С.А. на підставі договору факторингу №5Ф від 30.05.2018 відступила Товариству з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" право вимоги до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності позивача в розмірі 88 311 891, 88 грн, які мали бути виплачені на користь Компанії Мілнербей С.А. згідно з рішенням загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", оформлених протоколом від 05.09.2017.
2.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виплата дивідендів не має конкретного цільового призначення, яке нерозривно пов`язане виключно з особою кредитора та внаслідок заміни кредитора в такому зобов`язанні не змінюється характер такого грошового зобов`язання. Також позивачем не доведено невідповідності спірного договору інтересам держави і суспільства та умислу будь-якої із сторін на те, а також, що вказаний договір завідомо укладався з метою порушення таких інтересів, що унеможливлює визнання договору недійсним з цих підстав.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2019, Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-судами попередніх інстанцій не взято до уваги доводи позивача, що оспорюваний договір факторингу № 5Ф від 30.05.2018 містить ознаки того, що вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, а отже має бути визнаний недійсним на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Так, Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" при виплаті дивідендів на користь Компанії Мілнербей С.А., як податковий агент, зобов`язане одразу утримати податок у розмірі 15% від суми 88 311 891, 88 грн, що складає 13 246 783, 78 грн та перерахувати його до Державного бюджету, керуючись підпунктами 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України. Разом з тим за умови виплати вказаних грошових коштів за договором факторингу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" у Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" обов`язку щодо утримання та перерахування до бюджету податку не виникає, що призводить до збитків державного бюджету та відповідно суперечить інтересам держави в розумінні статті 228 Цивільного кодексу України;
-окрім того, господарськими судами не враховано, що у Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є достатні підстави вважати, що фактично Компанія Мілнербей С.А. має податкове резидентство Республіки Кіпр, що в свою чергу, потенційно дозволить Товариству з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" при здійсненні виплати грошових коштів за умовами укладеного договору факторингу на користь нерезидента застосувати положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доходів, відповідно до яких така операція підпаде під оподаткування лише на Кіпрі;
-також судами попередніх інстанцій не враховано, що існує ще 5 компаній нерезидентів, акціонерів Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", які відступили своє право вимоги до товариства щодо отримання грошових коштів (дивідендів). При цьому використання подібних "штучних схем" із залученням підставних компаній є досить поширеною ситуацією, яка навіть знайшла своє відображення у Типовій конвенції Організації Об`єднаних Націй про уникнення подвійного оподаткування у відносинах між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються від 01.07.2013;
-господарськими судами порушено статтю 234 Цивільного кодексу України, оскільки не враховано доводи позивача, що оспорюваний договір має ознаки фіктивного правочину. Судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тій обставині, що укладаючи вказаний договір Компанія Мілнербей С.А. з незрозумілих підстав відстрочила момент одержання грошових коштів у вигляді дивідендів аж до 31.12.2019. Окрім того, Компанія Мілнербей С.А. не матиме законної можливості отримати грошові кошти за оспорюваним договором факторингу, в силу прямої заборони таких дій, встановленої у підпункті 20 Постанови Правління НБУ від 13.12.2016 № 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", про що відповідачі не могли не знати. Тобто, укладаючи договір факторингу як фактор, так і клієнт знали, що він не буде виконаний;
-судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки необґрунтовано відмовлено позивачу в задоволенні його клопотань про витребування доказів, про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, чим не забезпечено можливість позивача виконати обов`язок доказування.
3.3. Також у касаційній скарзі скаржник повідомив про те, що 18.10.2019 позачерговими Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було прийнято рішення про зміну організаційно-правової форми товариства з публічного акціонерного на приватне акціонерне. Також змінено найменування на Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Колегією суддів наведене прийнято до уваги, а також враховано, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства").
3.4. У відзиві на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Компанія "Мілнербей С.А." просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Товариство з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
4.1. Частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" та Компанії "Мілнербей С.А." про визнання недійсним договору факторингу з тих підстав, що він не відповідає вимогам статей 228, 515 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України.
4.3. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 Цивільного кодексу України).