ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 627/1718/16
провадження № 61-3525 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
представник позивача - адвокат Бугай Олеся Сергіївна,
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Бугай Олесі Сергіївни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 15 вересня 2017 року в складі судді Каліберди В. А. та на постанову апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2017 року в складі колегії суддів Сащенко І. С., Коваленко І. С., Овсяннікової А. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та просило з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 567 від 10 квітня 2008 року в розмірі 78 452,4 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 10 квітня 2008 року уклав із ОСОБА_3 кредитний договір № 567, відповідно до умов якого надав їй кредит в розмірі 70 280 грн зі сплатою 10,5 % річних за користування кредитом.
Того ж дня для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором ВАТ "Державний ощадний банк України", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір поруки № 567/1, а ВАТ "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір поруки № 567/2.
Позивач свої зобов`язання по вказаному договору виконав у повному обсязі. Відповідач своїх зобов`язань вчасно не виконала, у зв`язку з чим станом на 13 березня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 78 452,4 грн.
У травні 2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічним позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" та просила визнати недійсними та скасувати кредитний договір від 10 квітня 2008 року № 567 та додаткову угоду від 29 жовтня 2008 року № 1 до кредитного договору № 567, укладені між нею та банком; договори поруки № 567/1, № 567/2 від 10 квітня 2008 року, укладені між нею, банком та поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначила, що додатковою угодою до кредитного договору збільшено процентну ставку за кредитом із 10,5 % до 12,5 % річних без згоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вважає, що збільшення обсягу відповідальності поручителів без їх згоди є підставою для визнання недійсним кредитного договору та договорів поруки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 15 вересня 2017 року позов ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором від 10 квітня 2008 року № 567 у розмірі 78 452,4 грн.
У задоволенні вимог про стягнення заборгованості з поручителів відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання недійсними та скасування кредитного договору та договорів поруки відмовлено.
Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги банку про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, виходив із того, що ОСОБА_3 визнала заборгованість по кредиту, по процентах та по пені, тому відповідно до статті 61 ЦПК України ці суми нарахувань не підлягають доказуванню.
Також ОСОБА_3 прострочила виконання зобов`язання, тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь банку інфляційних втрат та 3% річних.
Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з поручителів, суд виходив із того, що обидві поруки були припинені у зв`язку зі зміною основного зобов`язання без згоди поручителів, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не зазначила обставин, передбачених статтями 203, 215 ЦК України як підстав для визнання правочину недійсним. Порушення вимог закону, допущені стороною (сторонами) після укладення правочину, не спричиняють його недійсність, а призводять до інших правових наслідків, передбачених законом.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" відхилено.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2018 року адвокат Бугай О. С., яка діє в інтересах ПАТ "Державний ощадний банк України",подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представник позивача зазначає, що у договорах поруки була передбачена можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням у майбутньому без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, що свідчить про надання згоди поручителями на укладення зазначених змін у майбутньому без підписання додаткових угод.
В іншій частині судові рішення у касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від ОСОБА_3, у якому відповідач просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 10 квітня 2008 року ВАТ "Державний ощадний банк України"та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 567, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 70 280 грн зі сплатою 10,5 % річних.
Того ж дня в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором ОСОБА_2, ВАТ "Державний ощадний банк України"та ОСОБА_3 уклали договір поруки №567/1, а ОСОБА_1, ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 уклали договір поруки №567/2.