ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/2153/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 (судді: Слободін М. М., Сіверін В. І., Терещенко О. І.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 (суддя Паламарчук В. В.)
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія" в особі Лубенської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія" у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія" в особі Лубенської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія"
до Селянського (фермерського) господарства "Надія"
про стягнення зерна гречки - 84,3 т, пшениці - 41,666 т, ячменю - 30 т, гороху - 70 т, проса - 21,226 т, кукурудзи - 20 т,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнолія" в особі Лубенської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія " (далі - ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Надія" (далі - СФГ "Надія") про стягнення зерна гречки - 84,3 т, пшениці - 41,666 т, ячменю - 30 т, гороху - 70 т, проса - 21,226 т, кукурудзи - 20 т.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за контрактом на виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції від 07.04.2015 № 4 (далі - контракт від 07.04.2005) у частині своєчасної і повної поставки зернових у заявлених у позові об`ємах.
1.2. У відзиві на позов СФГ "Надія" просило залишити позов без розгляду з огляду на наявність судових рішень у справі № 917/174/17, згідно з якими вирішено спір із приводу виконання сторонами контракту від 07.04.2005, що є підставою позову у цій справі.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
2.2. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 у позові відмовлено.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що зобов`язання з поставки спірної продукції за контрактом від 07.04.2005 припинилося у зв`язку з новацією, про що також зазначено у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 у справі № 917/174/17, а отже за змістом статті 75 Господарського процесуального кодексу України цей факт не підлягає повторному доведенню, тому суд визнав позовні вимоги необґрунтованими та відмовив у позові.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 залишено без змін із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Підставами для скасування оскаржених судових рішень у справі ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії вважає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, невиконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 25.09.2018 у цій справі. Зокрема, скаржник наголошує на невиконанні відповідачем зобов`язань за спірним контрактом щодо поставки позивачеві зерна сільськогосподарських культур і стверджує, що у цьому випадку не відбулося новації - припинення за домовленістю сторін заміни первісного зобов`язання з поставки зерна гречки, пшениці, ячменю, гороху, проса, кукурудзи новим зобов`язанням щодо сплати грошових коштів між тими самими сторонами, тому наявні підстави для задоволення заявленого позову.
3.2. Від ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії надійшли доповнення до касаційної скарги.
3.3. Від СФГ "Надія" відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Переглянувши оскаржені у справі постанову та рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Як установили господарські суди попередніх інстанцій та свідчать матеріали справи, 07.04.2005 між ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії - замовником і СФГ "Надія" - господарством укладено контракт на виконання робіт з вирощування сільськогосподарської продукції, згідно з яким предметом цього контракту є розміщення замовлення на виконання робіт із вирощування сільськогосподарської продукції на ф`ючерсній основі, що має відбуватися із проведенням попередньої оплати за майбутній врожай, який вирощуватиме господарство для замовника.
У зв`язку з тим, що ціни на майбутню сільськогосподарську продукцію будуть фіксованими, а між сторонами за цим контрактом налагоджуються тісні взаємовигідні ділові стосунки, кошти на майбутній врожай надаються на безвідсотковій основі (пункт 1.2 цього контракту).
Відповідно до розділу 3 контракту від 07.04.2005 загальна сума оплати за цим договором становить 200 000 грн.
Згідно з пунктом 5.1 контракту господарство зобов`язано упродовж року повернути замовнику сільськогосподарську продукцію (зерно) за цінами і в кількості, що наведені у таблиці сум попередньої оплати, а саме: гречка - 100 т за ціною 450 грн за 1 т; пшениця - 50 т за ціною 350 грн за 1 т; ячмінь - 30 т за ціною 300 грн за 1 т; горох -70 т за ціною 400 грн за 1 т; просо - 70 т за ціною 200 грн за 1 т; кукурудза - 20 т за ціною 200 грн за 1 т; соняшник - 70 т за ціною 1 200 грн за 1 т.
Сторони домовилися, що кінцеві об`єми поставки сільськогосподарських зернових культур будуть скориговані до 01.07.2005 (пункт 5.4 контракту від 07.04.2005).
У пункті 8.1 цього контракту сторони погодили, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання.
Умови контракту мають однакову зобов`язальну силу для сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою з обов`язковим складанням письмового документа (пункт 12.1 контракту).
10.06.2005 між сторонами у справі підписано додаток до контракту від 07.04.2005, за змістом якого замовник додатково вносить 50 000 грн господарству для вирішення питань, пов`язаних із виконанням робіт з вирощування сільськогосподарської продукції; господарство на внесену суму 50 000 грн з вирощеного урожаю додатково відпускає замовникові 42 т насіння соняшника за ціною, наведеною у пункті 5.1 контракту від 07.04.2005.
На виконання умов зазначеного контракту позивач перерахував 250 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.04.2005 № 185 на суму 80 000 грн, від 07.04.2005 № 184 на суму 120 000 грн, від 08.06.2005 №№ 410-419 на суму 5 000 грн кожне.
Відповідач у вересні - жовтні 2005 року поставив позивачеві зерно на суму 27 368,70 грн, а саме: 15,7 т гречки, 8,334 т пшениці, 48,774 т проса, 6,360 т соняшника.
Крім того, як установили господарські суди попередніх інстанцій, а також підтверджено матеріалами справи, 03.10.2007 між головою СФГ "Надія" та директором ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії підписано додаток до контракту від 07.04.2005, в якому зазначено, що голова СФГ "Надія" зобов`язується передати філїі ТОВ "Магнолія" грошові кошти за врожай соняшника 2007 року в рахунок погашення боргу. Визнаний борг 233 762, 87 грн перераховується протягом 2008-2014 років по 39 000 грн на рік із застосуванням інфляційних. У разі невиконання зобов`язань сплачуються проценти - 2 % від суми за кожний день прострочення із дня виникнення зобов`язання. Сторони визначили, що ця угода (далі - угода від 03.10.2007) за своїм змістом є доповненням до контракту від 07.04.2005.
4.3. Крім того, попередні судові інстанції установили, що ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії зверталося до Господарського суду Полтавської області з позовом до СФГ "Надія" та Фермерського господарства "Павільйон флори" про стягнення 26 8521,57 грн заборгованості, з яких: 222 631,30 грн - основний борг, 34 758,70 грн - неотримана вигода, 11 131,57 грн - штрафна неустойка у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань на підставі контракту від 07.04.2005.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.04.2017 у справі № 917/174/17 у позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 у справі № 917/174/17, яка набрала законної сили, рішення Господарського суду Полтавської області від 20.04.2017 у справі № 917/174/17 скасовано в частині відмови у задоволенні позову до СФГ "Надія"; в цій частині прийнято нове рішення, яким позов до СФГ "Надія" задоволено частково; стягнуто з СФГ "Надія" на користь ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії 39 000,00 грн заборгованості; в іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалюючи постанову у справі № 917/174/17, суд апеляційної інстанції, зокрема, дійшов висновку, що внаслідок укладення 03.10.2007 між сторонами угоди відбулася заміна первісного зобов`язання з поставки продукції новим грошовим зобов`язанням із щорічної виплати ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії 39 000,00 грн упродовж 2008-2014 років, тому визнав обґрунтованим стягнення з СФГ "Надія" на користь ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії 39 000,00 грн заборгованості за 2014 рік за не поставлене за контрактом від 07.04.2005 зерно та відмовив у стягненні решти боргу за спливом позовної давності.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 917/174/17 задоволено заяву ТОВ "Магнолія" в особі Лубенської філії про роз`яснення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 у справі № 917/174/17. Роз`яснено абзац 8 сторінки 4 зазначеної постанови, а саме "первісне зобов`язання з поставки продукції, стосовно якого апеляційний господарський суд дійшов висновку про його заміну грошовим зобов`язанням у результаті угоди від 03.10.2007 з перерахування протягом 2008-2014 по 39 000 грн кожного року, є зобов`язання у загальному розмірі 23 3762,87 грн:
- з поставки зерна на суму 222 631,3 грн станом на 31.12.2005, розмір якого був визначений контрактом № 4 від 07.04.2005 з урахуванням додатку до нього від 10.06.2005 та встановленого судом виконання зобов`язання в розмірі 27 368,70 грн шляхом передачі зерна;
- зі сплати визнаної неустойки, яка увійшла в суму, вказану в доповненні від 03.10.2007 до контракту № 4 від 07.04.2005 у розмірі 233 762,87 грн".
Крім того, суд апеляційної інстанції в ухвалі про роз`яснення судового рішення зазначив, що у контексті поставленого заявником запитання замінене грошовим зобов`язання з поставки зернових за змістом тексту постанови колегія суддів може визначити лише параметрами суми 222 631,3 грн станом на 31.12.2005, індивідуалізація цього первісного зобов`язання за ознаками конкретних зернових культур вимагала би доповнення або зміни мотивувальної частини постанови за наслідками нової оцінки наявних у справі доказів, чого не може здійснити суд під час її роз`яснення.
При цьому, враховуючи посилання заявника на пункт 15 постанови Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 917/2153/17, апеляційний господарський суд повторно зауважив, що передбачений у статті 245 Господарського процесуального кодексу України механізм усунення незрозумілості судового рішення не узалежнений від ступеня прийнятності/можливості використання змісту рішення, що роз`яснюється у доказовому або преюдиційному аспектах при розгляді інших судових справ.