ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/5233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
секретар судового засідання - Астапова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" до 1) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 2) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання правочинів недійсними,
за участю представників:
позивача - Ціпар С.М., адвокат;
відповідача-1 - Куценко О.В., адвокат;
відповідача-2 - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" (далі - ТОВ "Техно-Магістраль") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах") про визнання недійсними договору фінансового лізингу від 30.03.2016 № DNH2FLO6410 (далі - договір № DNH2FLO6410; договір лізингу), укладеного між ТОВ "Техно-Магістраль" та ПАТ КБ "Приватбанк", і договору добровільного страхування наземного транспорту від 30.03.2016 № DNH0UA-162U6BW (далі - договір № DNH0UA-162U6BW; договір страхування), укладеного між ТОВ "Техно-Магістраль" та ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах".
1.2. В обґрунтування своїх вимог позивач, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 15.04.2019, посилається на невідповідність оспорюваних договорів вимогам статті 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) та Закону України "Про фінансовий лізинг".
Позивач зазначає, що передаючи майно в лізинг ПАТ КБ "Приватбанк" не був його власником.
Крім того, позивач наголошує на тому, що умовами договору встановлено право лізингодавця змінювати розмір лізингового платежу при коливанні валютного курсу; ПАТ КБ "Приватбанк" відкрив не клієнтський рахунок для сплати позивачем лізингових платежів, а транзитний пасивний рахунок для обліку "іншої кредиторської заборгованості".
Також, позивач вказує, що договір страхування не був направлений на реальне настання правових наслідків, оскільки його укладення та оплата страхової суми відбулося до дати передачі майна в лізинг.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. 30.03.2016 між ТОВ "Техно-Магістраль" (лізингоодержувач) і ПАТ КБ "Приватбанк" (банк) укладено договір фінансового лізингу № DNH2FLO6410, за умовами якого банк здійснює придбання у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Новофарм", юридична адреса якого: 51233, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Кільчень, вул. Привокзальна, 1а, код в ЄДРПОУ 31040792 (далі - ТОВ "Новофарм", продавець), а потім передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач приймає від банка в платне користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу майно відповідно до специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.
2.2. Згідно пункту 1.2 договору лізингу вартість майна становить 3 190 241,67 грн, ПДВ 638 048,33 грн, всього до сплати 3 828 290,00 грн.
2.3. Строк дії лізингу з дати підписання договору до 25.01.2019. Зазначений строк може бути змінений згідно пп.10.1-10.4.2 договору (пункт 11.1 договору лізингу).
2.4. Для здійснення лізингоодержувачем платежів за цим договором банк відкриває рахунок № НОМЕР_1 (пункт 1.5 договору лізингу).
2.5. Загальна вартість майна становить 3 828 290,00 грн та складається з: суми авансового платежу 763 570,00 грн та загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна 3 064 720,00 грн, згідно з Графіком внесення лізингових платежів, зазначених у додатку № 2 до договору (пункт 2.1 договору лізингу).
2.6. За умовами пункту 2.4 договору лізингу банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір винагород та/або платежів по відшкодуванню інших витрат банка, пов`язаних з виконанням договору при зміні кон`юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання цього договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); збільшенні ставок, діючих на момент укладання договору податків, зборів та інших передбачених чинним законодавством України платежів, що мають відношення до майна або до визначення розміру лізингової плати. При цьому банк направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про зміну розміру винагород та/або платежів по відшкодуванню інших витрат банка протягом 7 календарних днів з дати зміни процентної ставки. Збільшення розміру винагород та/або платежів по відношенню інших витрат банка, пов`язаних з виконанням договору у вищевказаному порядку можливо в межах кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.
2.7. Згідно з пунктом 5.1 договору лізингу, лізингоодержувач після укладання цього договору зобов`язується укласти зі страховою компанією Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (страхова компанія) договір страхування строком на 1 рік, перебіг якого повинен починатись не пізніше дня фактичного отримання лізингоодержувачем майна на відповідальне зберігання згідно пункту 9.1 цього договору, або безпосередньо у лізинг. У договорі страхування повинно бути передбачено, що вигодонабувачем за договором є банк, та внесення змін у договір страхування без згоди банку не допускається. За договором страхування майно повинно бути застраховано на суму 3 828 290,00 грн від наступних ризиків: пошкодження застрахованого ТЗ внаслідок стихійних явищ, падіння предметів, нападу тварин, пошкодження ТЗ внаслідок протиправних дій третіх осіб, самозаймання. Лізингоодержувач зобов`язується надати банку договір страхування та докази сплати страхового платежу в день підписання акту. З моменту передачі майна по акту відповідальність за збитки, заподіяні у зв`язку з будь-яким ушкодженням або знищенням майна, покладається на лізингоодержувача. Не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії зазначеного договору страхування лізингоодержувач зобов`язаний продовжити строк його дії на рік у встановленому законом порядку та надати банку докази цього та сплати страхової премії на другий рік. Аналогічним має бути порядок дій лізінгоодержувача зі спливом другого і кожного наступного року дії договору страхування. Загальний строк дії договору страхування повинен бути не меншим, ніж строк дії цього договору.
2.8. Додатком № 1 до договору лізингу (специфікація) сторони погодили, що об`єктом фінансового лізингу є культиватор Case IH Tiger Mate II 60,5 18,44 м, новий, № YCD071847, 2013 р.в., вартістю 1 768 934,00 грн та культиватор Case IІ Tiger Mate 50,5 15,39 м, новий, № YЕD072630, 2014 р.в., вартістю 2 059 356,00 грн.
2.9. На виконання умов договору фінансового лізингу банк передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг зазначене майно, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 31.03.2016.
2.10. 31.03.2016 сторонами підписано акт прийому майна на відповідальне зберігання за яким банк передав, а лізингоодержувач прийняв у відповідальне зберігання вищезазначене майно.
2.11. 30.03.2016 між ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" (страховик), ТОВ "Техно-Магістраль" (страхувальник) та ПАТ КБ "Приватбанк" (вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № DNH0UA-162U6BW (договір страхування) предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користування та розпорядженням наземним транспортним засобом, що належить йому на правах власності, повного господарського відання, оперативного управління або інших законних підставах.
2.12. Майном, що страхується є культиватор Case IH Tiger Mate номер кузову YCD071847, 2013 р.в., вартістю 1 768 934,00 грн та культиватор Case IІ Tiger Mate номер кузову YЕD072630, 2014 р.в., вартістю 2 059 356,00 грн (пункт 5 договору страхування).
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 (суддя Котков О.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (колегія суддів: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Сітайло Л.Г.), в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено введення його в оману та не дотримання вимог чинного законодавства під час укладення оспорюваних договорів фінансового лізингу № DNH2FLO6410 та добровільного страхування наземного транспорту № DNH0UA-162U6BW, в зв`язку з чим відсутні правові підстави для визнання цих договорів недійсними.
4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
4.1. У касаційній скарзі ТОВ "Техно-Магістраль" посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 1, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" і зазначає, що судами під час розгляду справи не враховано подану ним заяву про зміну підстав позову, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення та постанову - залишити без змін. Відповідач-1 наголошує, що стаття 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" не містить приписів щодо вичерпного переліку зазначених у ній платежів. Коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці, прямо не заборонено та не суперечить чинному законодавству. Непогодження позивача з окремими умовами договору не тягне визнання договору недійсним в цілому. Твердження позивача щодо односторонньої зміни умов договору є необґрунтованими.
5.2. Відзив на касаційну скаргу від іншого учасника справи до Верховного Суду не надходив.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
6.3. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
6.4. Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
6.5. За змістом частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
6.6. Згідно з частиною 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
6.7. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) - частина 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".
6.8. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди - частина 2 статті 6 Закону України "Про фінансовий лізинг".
6.9. Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
6.10. Згідно зі статтею 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
6.11. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (стаття 982 ЦК України).
6.12. За змістом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
6.13. Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
6.14. За умовами пункту 3.8 договору купівлі-продажу майна від 30.03.2016 №FLO6410, укладеного між банком і ТОВ "Новофарм" перехід до покупця (банку) права власності на майно відбувається в момент підписання акта.
6.15. Судами встановлено, що згідно специфікації та акта прийому-передачі майна від 31.03.2016 № 1 ТОВ "Новофарм" передало, а банк прийняв у власність майно (культиватор Case IH Tiger Mate II 60,5 18,44 м, новий, № YCD071847, 2013 р.в., вартістю 1 768 934,00 грн та культиватор Case IH Tiger Mate II 50,5 15,39 м, новий, № YCD072630, 2014 р.в., вартістю 2 059 356,00 грн).
6.16. Отже, з урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що після підписання акта прийому-передачі від 31.03.2016 № 1 до банку перейшло право власності на зазначене рухоме майно.
6.17. При цьому судами попередніх інстанцій правильно не прийнято до уваги посилання позивача на положення Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694 та Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200, оскільки вони регулюють процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин, та механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, та не пов`язують момент реєстрації транспортного засобу у відповідних органах із набуттям особою права власності на нього.