ПОСТАНОВА
Іменем України
17 грудня 2019 року
Київ
справа №813/6478/15
адміністративне провадження №К/9901/37980/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 березня 2016 року (суддя Мартинюк В.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року (судді: Гулид Р.М. (головуючий), Запотічний І.І., Улицький В.З.) у справі № 813/6478/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" (далі - позивач, ТОВ "НВП "ІМВО") звернулось до суду з позовом до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2015 № 0001762201/16839.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки зміни до договору оренди землі набрали чинності після припинення договору оренди, а тому не можуть визначати орендну плату за землю. Крім того, позивач зазначає, що ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009 за № 2712, якою затверджено нормативно-грошову оцінку земель м. Львова, визнана нечинною та скасована рішенням суду (яке набрало законної сили) від 19.11.2015, у зв`язку з чим у контролюючого органу відсутні правові підстави керуватись нею при визначенні орендної плати за землю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.11.2015 за № 0001762201/16839.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем було неправомірно визначено позивачу суму грошового зобов`язання з основного платежу (орендної плати за землю), у зв`язку з чим протиправним є і визначення фінансових санкцій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "НВП "ІМВО" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ "НВП "ІМВО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. 19 жовтня 2015 року за результатами перевірки податковим органом складено акт № 1926/13-04-22-02/19177304 яким встановлено, що у порушення п. 289.1 ст. 289 ПК України ТОВ "НВП "ІМВО" занижено орендну плату за землю на суму 703 584,90 грн, а саме: при поданні розрахунку орендної плати за землю за 2014 рік не було враховано рішення суду, яким змінено договір оренди земельної ділянки.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001762201/16839 від 02.11.2015, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати у сумі 1 055 377,35 грн (в тому числі основний платіж - 703 584,90 грн та штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 351 792,45 грн.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.03.2004 між позивачем та Львівською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, термін дії якого становить десять років. Рішенням господарського суду Львівської області від 12 січня 2014 року у справі № 914/1919/13, яке набрало законної сили 19.03.2014 (постанова Львівського апеляційного Господарського суду від 19.03.2014), внесено зміни до вказаного договору в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки. Договірні зобов`язання між сторонами змінились з 20.03.2014. Однак, без врахування того, що термін вказаного договору оренди землі закінчився 16.03.2014, контролюючий орган застосував до спірних правовідносин зміни умов договору, відповідно до зазначеного судового рішення господарського суду.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що за змістом статті 33 Закону України "Про оренду землі" вказаний договір оренди землі не може вважатись автоматично поновленим, оскільки положення даної норми передбачають укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Жодних доказів щодо укладання такої додаткової угоди до судів першої та апеляційної інстанції надано не було, тоді як судами з листа Департаменту містобудування Львівської міської ради від 18.11.2015 за № 2403-2вих-1188 встановлено, що договір оренди земельної ділянки не продовжено.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Галицького районного суду міста Львова від 18 червня 2015 року у справі № 461/8220/13-а (набрала законної сили 19.11.2015) визнано нечинною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 18.06.2009 за № 2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" з моменту її прийняття.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем щодо сплати орендної плати за землю та на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі", а також того, що ухвалою касаційного суду від 30.12.2015 було відкрито касаційне провадження у справі № 461/8220/13-а про визнання нечинною та скасування ухвали № 2712 від 18.06.2009 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки земель м. Львова", що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.125 пункту 14.1 статті 14.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
10.2. Пункт 288.1 статті 288.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
10.3. Підпункти 288.5.1-3 пункту 288.5 статті 288.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об`єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.