1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



16 грудня 2019 року

м. Київ

справа №0940/2484/18

адміністративне провадження №К/9901/23727/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 (суддя - Тимощук О.Л.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 (судді - Хобор Р.Б., Попко Я.С., Сеник Р.П.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальності "Галицька аграрна компанія" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Галицька аграрна компанія") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0010921406 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" (далі - ПДВ) на 738ʼ 448,00 грн (590ʼ 758,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 147ʼ 690,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Позовні вимоги обґрунтовано доводами Товариства, що воно не вчиняло податкових правопорушень, які зафіксовано у акті перевірки. Позивач зазначає, що придбане паливо повністю було використано у межах господарської діяльності під час вирощування сільськогосподарських культур, що підтверджено відповідними первинними документами. Реальність господарських операцій між ТОВ "Галицька аграрна компанія" та ТОВ "Техкомвест" з постачання останніми на адресу Товариства товарів (засоби захисту рослин), за результатами яких до складу податкового кредиту за січень-жовтень 2016 року включено ПДВ в сумі 314ʼ 163,00 грн, також підтверджена первинним документами, які складені у відповідності до вимог норм чинного законодавства та умов господарського договору з цим контрагентом.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 13.03.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 12.12.2018 №0010921406 в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ за податковим зобов`язанням в сумі 276ʼ 595,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 69ʼ 149,00 грн, що в загальному розмірі становить 345ʼ 744, 00 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не спростував достатніми доказами висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ "Техкомвест", водночас використання палива у межах здійснених сільськогосподарських робіт позивач підтвердив первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зокрема, Товариство надало відомості щодо видачі дизельного пального, у яких зафіксовано, що пальне було видано водіям сільськогосподарської техніки, яка залучалась до виконання сільськогосподарських робіт, безпосередньо на АЗС, де воно зберігалося; відомості містять інформацію щодо дати, кількості виданого пального, щодо сільськогосподарської техніки, для заправки якої було використано дизельне пальне, а також інформацію щодо посади, прізвища осіб, які передавали/приймали товар (пальне), та їх підписи. Відтак, ці відомості є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт використання позивачем дизельного пального в господарській діяльності.

ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що витрати дизельного пального з урахуванням марки сільгосптехніки, залученої Товариством на підставі договорів про надання сільськогосподарських послуг, та обсягу сільськогосподарських робіт, у зв`язку з виконанням яких пальне було списане в бухгалтерському обліку як використане, нормативно та документально необґрунтовані, тому донарахування податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 276ʼ595,00 грн в ціні обсягу пального, яке не було використано позивачем в господарській діяльності, є правомірним.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що фактичною підставою для донарахування Товариству податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 276ʼ 595,00 грн стали висновки, викладені в акті від 11.10.2018 №903/09-19-14-06/38712660, про порушення ТОВ "Галицька аграрна компанія", крім іншого, пунктів 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) внаслідок використання придбаного у ТОВ "Вог Рітейл" дизельного пального в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, та відображення в податковому обліку списання придбаного пального за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на папері, внаслідок чого занижено ПДВ за липень, серпень, листопад 2015 року, квітень, травень, листопад 2016 року на загальну суму 347ʼ 285,00 грн.

Висновок контролюючого органу про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку обґрунтований тим, що ТОВ "Галицька аграрна компанія" згідно з даними бухгалтерського обліку впродовж 2015 - 2016 років здійснило списання нафтопродуктів (дизельного пального) на виробничі витрати у загальній кількості 135ʼ 474 л вартістю 1ʼ 736ʼ 423,34 грн, використання яких у господарській діяльності Товариства не підтверджено первинними документами. Списання пального позивачем здійснено на підставі актів про використання (списання) пального для потреб заправки сільськогосподарської техніки на виконання сільськогосподарських робіт з дискування, культивації, посіву, внесення добрив, обприскування, обмолоту, збору врожаю. При цьому згідно з даними бухгалтерського обліку на балансі у ТОВ "Галицька аграрна компанія" відсутні власні чи орендовані транспортні засоби, сільськогосподарська техніка. Позивач не надав документів, які б підтверджували рух пального із місця зберігання (Богородчанський район, село Підгіря, вул. Фермерська, 21) до місця його безпосереднього використання (місце здійснення діяльності - населені пункти Калуського та Галицького районів Івано-Франківської області). Також Товариством під час перевірки не були надані документи, які б підтверджували фактичне використання пального та, відповідно, зв`язок списаного пального із господарською діяльністю Товариства, зокрема, не надано шляхові листи, товарно - транспортні накладні чи інші документи, що підтверджують використання пального в господарській діяльності. Відповідач вважає, що, крім документів, складених про списання пального, позивач мав надати документи, на підставі яких можливо розрахувати списання конкретної кількості пального при проведенні конкретного виду робіт. Відтак, за відсутності таких документів Товариство фактично використання пального не підтвердило, відповідно такі операції вчинені поза межами господарської діяльності Товариства і повинні оподатковуватися згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК.

Враховуючи, що списання пального в кількості 26ʼ 295 л на суму 353ʼ 450,00 грн, в тому числі ПДВ - 70ʼ 690,00 грн, здійснювалося в липні, серпні 2015 року, тобто на момент перевірки минуло більше ніж 1095 днів, контролюючий орган згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2018 №0010921406 збільшив грошове зобов`язання з ПДВ на 276ʼ 595,00 грн та застосовав штрафні (фінансові) санкції у розмірі 69ʼ 149,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що в липні 2015 року - червні 2016 року ТОВ "Галицька аграрна компанія" на підставі договору поставки від 07.07.2015 №НО5118 придбало у ТОВ "Вог Рітейл" дизельне паливо в кількості 135ʼ 474 л на загальну суму 2ʼ 096ʼ 927,98 грн, в тому числі ПДВ - 347ʼ 285,00 грн. За умовами договору поставка пального здійснювалась за рахунок продавця із залученням перевізників.

На підтвердження придбання дизельного палива позивачем надано первинні документи, копії яких долучені до матеріалів справи, зокрема: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (ТТН) форми №1-ТТН (нафтопродукт). В усіх ТТН пунктом навантаження вказано вул. Нивки, 60-в, село Марківці (Івано -Франківська область, Тисменицький район), а пунктами розвантаження - село Підгір`я (Івано-Франківська область, Богородчанський район) та село Задарів (Тернопільська область, Монастириський район).

Також між ТОВ "Галицька аграрна компанія" та ПСП "Оскар", яке є засновником позивача, укладено договір суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2015 №01/2015/1 (а.с. 200-202, т. 1), за умовами якого ТОВ "Галицька аграрна компанія" (суборендар) приймає у строкове платне користування (суборенду) для використання у господарській діяльності приміщення (споруди): нежитлові приміщення площею 20 кв. м, розташовані за по вул. Фермерська,21 в селі Підгір`я (Богородчанський район, Івано-Франківська область); резервуар (ємність) для зберігання нафтопродуктів об`ємом 26 куб.м. Приймання-передача приміщення здійснена відповідно до акта прийому-передачі до договору суборенди нежитлового приміщення.

Транспортування придбаного палива з с. Задарів Монастириського району Тернопільської області до орендованого резервуара та зберігання дизельного палива (село Підгір`я, Івано-Франківська область, Богородчанський район) підтверджено позивачем наявними у матеріалах справи копіями ТТН на відпуск нафтопродуктів: від 30.10.2015 №ВТР003, №ВТР001, №ВТР002, змінними звітами АЗС від 25.04.2016, 05.05.2016, 06.05.2016, 10.05.2016, 13.05.2016, 15.06.2016, 31.05.2016, 27.05.2016, 04.12.2015 та журналами обліку надходження нафтопродуктів на АЗС.

У зв`язку з відсутністю власних основних засобів та здійснення повного виробничого циклу вирощування сільськогосподарських культур (посів, обробіток та збір урожаю (зернових культур)) на орендованих сільськогосподарських угіддях протягом 2015 - 2017 років (у 2015 році на площі - 2556 гектарів, у 2016 році на площі - 1760 гектарів та у 2017 році на площі - 1555 гектарів сільськогосподарських угідь) ТОВ "Галицька аграрна компанія" залучено підрядників: ПСП "Оскар", ПП АП "Агро-Дружба", ТзОВ "Слав-Агро" (договори від 20.07.2015 №20/07/15-3, від 01.02.2014 №11/02-2014, від 20.01.2016 №20/01-2016 та від 16.09.2016 №136/3-09/16 відповідно). За умовами вказаних договорів підрядники (виконавці) зобов`язалися надати позивачу (замовнику) комплекс сільськогосподарських послуг щодо повного циклу вирощування сільськогосподарської продукції із використанням власної сільськогосподарської техніки, своєчасна заправка якої паливом передбачена за рахунок замовника. Виконання сільськогосподарських робіт ПП АП "Агро-Дружба", ПСП "Оскар" та ТзОВ "Слав-Агро" підтверджено копіями актів здачі-прийняття робіт (послуг) від 12.11.2015 №ОУ-0000178, від 07.10.2015 №ОУ-0000056, від 25.04.2016 №19, від 31.05.2016 №35. Відпуск нафтопродуктів ПП АП "Агро-Дружба", ПСП "Оскар" та ТзОВ "Слав-Агро" відображено позивачем у відомостях на відпуск-внутрішнє переміщення нафтопродуктів від 13.11.2015 (за період з 31.10.2015 по 12.11.2015), від 31.05.2016 (за період з 25.04.2016 по 31.05.2016), від 30.11.2016 (за період 18.10.2016 по 30.10.2016).

Списання палива на виконання сільськогосподарських робіт спеціалізованою сільськогосподарською технікою відображено позивачем в актах про використання (списання) палива від 31.07.2015 №1, від 06.08.2015 №2, від 13.08.2015 №3, №4, №5, №6.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий цього пункту).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 №996-XIV).

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).


................
Перейти до повного тексту