ПОСТАНОВА
Іменем України
16 грудня 2019 року
Київ
справа №640/2284/19
адміністративне провадження №К/9901/27162/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року (суддя Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді: Епель О.В., Мельничук В.П.) у справі №640/2284/19 за позовом Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк") до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ДВС) про скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
04 лютого 2019 року (відбиток календарного штемпеля) Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДВС у якому просило скасувати постанову старшого державного виконавця ДВС Кручанюк Наталії Леонідівни про закінчення виконавчого провадження ВП №28051151 від 14 серпня 2013 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2019 року позовну заяву АТ "Укрсоцбанк" залишено без руху, запропоновано позивачу надати відомості щодо дати отримання оскаржуваної постанови, докази на підтвердження такої інформації, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку.
В межах строку встановленого вказаною ухвалою від 06 березня 2019 року позивачем подано заяву про усунення недоліків з додатками.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року позовну заяву АТ "Укрсоцбанк" повернуто позивачу.
АТ "Укрсоцбанк" оскаржило вказане рішення в апеляційному порядку.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 серпня 2019 року апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску такого строку.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи
Не погоджуючись із ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, АТ "Укрсоцбанк" подало касаційну скаргу.
Позивач у касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким адміністративну справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що причини пропуску строку звернення до суду є об`єктивними. Вказує, що лише 25 січня 2019 року, після ознайомлення з матеріалами справи №753/7066/13-ц в Дарницькому районному суді міста Києва, АТ "Укрсоцбанк" стало відомо, що в 2013 році його права були порушені тим, що державний виконавець провів неналежним чином виконавчі дії для встановлення наявності спадкової справи та спадкоємців, і закрив (постанова ВП №28051151 від 14 серпня 2013 року) виконавче провадження. Зауважує, що у квітні 2018 року банк знав лише про наявність вказаної спадкової справи, але не був ознайомлений з документами та доказами в такій справі, щоб точно стверджувати про порушення своїх прав.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрсоцбанк" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 грудня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ( абзац 1 частини другої статті 122 КАС України).
Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, пунктом 1 частини другої якої передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з адміністративним позовом АТ "Укрсоцбанк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва 04 лютого 2019 року (відбиток календарного штемпеля) вх.640/2284/19 від 08 лютого 2019 року.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказав, що постанова державного виконавця про закриття виконавчого провадження №28051151 від 14 серпня 2013 року за якою АТ "Укрсоцбанк", як стягувач, був позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, надійшла на адресу банку 16 листопада 2013 року. Однак, на той час, отримавши дану постанову, у АТ "Укрсоцбанк" не було необхідності оскаржувати дану постанову державного виконавця оскільки банк не був обізнаний, що 10 липня 2013 року було відкрито спадкову справу приватним нотаріусом КМНО Лахно Ю.В. за якою, сини померлої ОСОБА_1 прийняли спадщину після її смерті (а саме: нерухоме майно, яке було передано в іпотеку). Про факт наявності даної спадкової справи АТ "Укрсоцбанк" стверджує, що дізнався 25 січня 2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи №753/7066/13-ц (якою було продовжено строк прийняття спадщини на майно померлої ОСОБА_1 ), а станом на серпень 2013 року було відкрито спадкову справу.