ПОСТАНОВА
Іменем України
16 грудня 2019 року
Київ
справа №825/812/17
адміністративне провадження №К/9901/23255/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі №825/812/17 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А 0105 Міністерства оборони України) (далі - військова частина А 0105) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А 0105, у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини А0105 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (тут і надалі - Закон № 2011-XII), без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" (далі - постанова КМУ від 22 вересня 2010 року № 889);
- зобов`язати військову частину А0105 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої вищевказаною постановою КМУ від 22 вересня 2010 року № 889.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що при звільненні з військової служби відповідачем неправомірно виплачена вихідна допомога. Така позиція ґрунтується на тому, що вихідна допомога виплачена без урахування додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Уряду № 889, яку він отримував під час проходження служби.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 13 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав протиправними дії військової частини А0105 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-XII, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22 вересня 2010 року №889.
Зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої означеною постановою КМУ.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що здійснюючи розрахунок позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби склад грошового забезпечення має визначатись відповідно до положень частини 2 статті 9 Закону № 2011-XII, та включати, зокрема, і щомісячну додаткову грошову винагороду, встановлену постановою КМУ від 22 вересня 2010 року № 889, а тому дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні без урахування зазначеної щомісячної додаткової грошової винагороди не ґрунтуються на нормах закону.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року судове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду України, мотивував своє рішення тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога при звільненні. З-поміж іншого, апеляційний суд послався на положення Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи.
Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що в силу положень статті 9 Закону № 2011-ХІІ щомісячна додаткова грошова винагорода є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні. Позивач щомісяця отримував у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, а тому, на думку скаржника, він має право одержати грошову допомогу при звільненні у розмірі, обчисленому з урахуванням отримуваної винагороди.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
Рух касаційної скарги
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 28 вересня 2017 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року касаційну скаргу позивача передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Данилевич Н.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 06 червня 2019 року № 640/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. -суддя-доповідач, Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Полковник ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України, де отримував грошове забезпечення.
Наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 19 січня 2017 року № 17 позивач звільнений з військової служби у запас за пунктом "б" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (за станом здоров`я), з правом носіння військової форми одягу.
Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 01 березня 2017 року № 41 позивача було виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення з 01 березня 2017 року. Зазначеним наказом позивачу передбачено здійснити виплату одноразової грошової допомоги до звільнення, відповідно до Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 за 27 календарних років.
Військова частина розрахувала розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатила позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови КМУ від 22 вересня 2010 року №889.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату грошової допомоги із врахуванням щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Уряду №889, але отримав відмову в такому перерахунку.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", ";Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ";Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № № 2011-ХІІ.
Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.