Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 212/556/18
провадження № 51-3075 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Святської О.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Руденко О.П.,
захисника (в режимі відеоконференції) Німець Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Німець Ю.С. та першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040730003933, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з моменту його затримання, а саме з 20 грудня 2017 року. Прийнято рішення щодо цивільного позову та речових доказів.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року вказаний вирок залишено без змін.
Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 09 грудня 2016 року приблизно о 04:45 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння на території кафе "Малина", що по вул. Булди, 4-А Покровського району м. Кривого Рогу, на ґрунті виниклих особистих неприязних стосунків умисно завдав потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Німець Ю.С., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень стосовно ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Мотивує тим, що місцевий суд позбавив сторону захисту можливості допиту в судовому засіданні свідка, якого було допитано під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді в порядку ст. 225 КПК України, та усупереч клопотанню захисника про визнання показань зазначеного свідка недопустимим доказом покладено їх в основу обвинувального вироку, чим порушено принципи безпосередності дослідження доказів, рівності та змагальності сторін, а також право ОСОБА_1 на захист. Також зазначає про недопустимість як доказів протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та висновку судово-медичної експертизи, оскільки, на її думку, вони отримані з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що суд безпідставно послався як на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_1, на вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, та не з`ясував усіх обставин, які доводили б його винуватість "поза розумним сумнівом". Крім того, захисник вказує на незаконне затримання та неправильне застосування ч. 5 ст. 72 КК України при вирішенні питання про зарахування ОСОБА_1 в строк покарання строку попереднього ув`язнення.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України, вважає, що вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду стосовно нього слід змінити у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону під час вирішення питання щодо зарахування ОСОБА_1 строку попереднього ув`язнення у строк покарання. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20 грудня 2017 року до дня набрання вироком стосовно нього законної сили, тобто до 10 квітня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Німець Ю.С. підтримала свою касаційну скаргу і просила її задовольнити з наведених у ній підстав, погодилася з доводами касаційної скарги прокурора.
Прокурор Руденко О.П. вважала, що питання щодо зарахування засудженому строку попереднього ув`язнення у строк покарання підлягає вирішенню в порядку виконання вироку, та просила касаційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та захисника Німець Ю.С. відхилити.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення судом першої інстанції зроблено на підставі доказів: показань потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень засудженим, показань очевидців події - свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, інших свідків, фактичних даних, що містяться у протоколі огляду місця події від 09 грудня 2016 року із фототаблицями до нього, протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 листопада 2017 року, 19 грудня 2017 року, 11 січня 2018 року, 12 січня 2018 року, протоколах проведення слідчих експериментів від 12 та 19 січня 2017 року за участю потерпілого та свідків - очевидців події, а також на підставі висновку експерта № 2374 від 29 грудня 2016 року про характер, тяжкість та локалізацію виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, висновку експерта № 2113 від 15 листопада 2017 року про те, що ці тілесні ушкодження могли виникнути при механізмі, на який вказав сам потерпілий та свідки під час проведення слідчих експериментів за їх участю, на підставі інших висновків експертів, зміст яких відображено у вироку, та інших доказів, сукупність яких досліджено та оцінено судом з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1, який, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 один за одним п`ять ударів колюче-ріжучим предметом у ділянку спини, чим заподіяв йому, крім іншого, тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки праворуч, що викликало відкритий пневмоторакс праворуч, які згідно з висновком експерта за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, після чого зник з місця вчинення злочину, а потерпілий був госпіталізований до лікарні, правильно кваліфіковано судом за ч. 1 ст. 121 КК України.
Колегія суддів не погоджується з доводами касаційної скарги захисника Німець Ю.С. про те, що висновок судово-медичної експертизи з визначення тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого необґрунтовано визнаний судом допустимим доказом, оскільки, як свідчать дані аудіозапису судового засідання від 26 червня 2018 року, під час дослідження доказів у ході судового слідства в суді першої інстанції захисник не зробила жодного застереження щодо отримання цього висновку з порушенням вимог кримінального процесуального закону чи неналежного оформлення наявної в матеріалах кримінального провадження копії цього висновку, з яким вона була ознайомлена, не клопотала про огляд його оригіналу. А, відхиляючи доводи захисника у цій частині, викладені в її захисній промові на стадії судових дебатів, суд у вироку зазначив, що даний висновок отриманий на запит слідчого у передбаченому законом порядку.
Колегія суддів також відхиляє доводи захисника Німець Ю.С. з приводу недопустимості як доказів протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, оскільки, як убачається з відповідних протоколів, зазначені слідчі дії проведені з дотриманням вимог ст. 228 КПК України. Так, будучи опитаними безпосередньо перед проведенням цієї слідчої дії, свідки - очевидці події ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 повідомили, що зможуть упізнати чоловіка, який заподіяв тілесні ушкодження потерпілому, за зовнішнім виглядом та особливостями обличчя, вказавши його прикмети, а під час пред`явлення для впізнання впевнено вказали на ОСОБА_1, упізнавши його за індивідуальними рисами обличчя, формою голови, носу, роту, брів, очей. Даючи оцінку доказам, суд у вироку зазначив, що на фотознімках, пред`явлених для впізнання свідкам, зображені чотири особи чоловічої статі, які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню, а, відкидаючи як необґрунтовані доводи апеляції захисника Німець Ю.С. щодо недопустимості цих протоколів як доказів, суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що посилання апелянта на наявність на фотознімках із зображенням обвинуваченого частини принту на його одязі, неголеності та більшого зросту не створюють різких відмінностей між ним та іншими трьома особами, зображеними на фотознімках. Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 також упізнали ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді. З огляду на показання вказаних свідків у судовому засіданні та дані протоколів пред`явлення особи для впізнання колегія суддів погоджується з наведеними аргументами судів першої та апеляційної інстанцій.