Постанова
Іменем України
10 грудня 2019 р.
м. Київ
Справа №127/11837/15-к
Провадження № 51-2523 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Могильного О. П.,
суддів: Матієк Т.В., Яковлєвої С. В.,
секретаря
судового засідання Миколюка Я. О.,
за участю:
прокурора Подоляка М. С.,
захисників Спірідонова В. В., Федорова А. В.,
потерпілого ОСОБА_1,
його представника-
адвоката Бездітного І. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Спірідонова В. В. на вироки Вінницького міського суду Вінницької області від 20 липня 2018 року та Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020010008323, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 3 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20 липня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 383 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Відповідно до ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
За ч. 3 ст. 190 КК України ОСОБА_2 виправдано у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Вінницьким апеляційним судом вирок місцевого суду в частині його виправдання за ч. 3 ст. 190 КК України скасовано і постановлено свій вирок від 13 травня 2019 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно з вироками місцевого та апеляційного судів, ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 13 жовтня 2014 року о 9.30 год. зателефонував до чергової частини Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області по лінії спеціального виклику "102", та здійснив завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину органу досудового розслідування, а саме про угон його автомобіля марки "TOYOTA AVALON", державний номерний знак НОМЕР_1 . При цьому ОСОБА_2 достовірно знав, що вищевказаний автомобіль 30 березня 2009 року він добровільно передав ОСОБА_1 на підставі усної домовленості під час позики грошей в останнього у сумі 15000 доларів США.
Також ОСОБА_2 засуджено за те, що він 30 березня 2009 року перебуваючи неподалік будинку 173, по вул. Лермонтова, у м. Вінниці, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, маскуючи свої злочинні дії під цивільно-правову угоду, а саме позику грошових коштів під заставу автомобіля марки "TOYOTA AVALON", д.н.з. НОМЕР_2, шляхом зловживання довірою ОСОБА_1, приховуючи при цьому достовірні відомості про те, що вищевказаний автомобіль, відповідно до договору № 5699-078/07Р від 14.11.2007 року, перебуває під заставою банку "Правекс - Банк" та будь - яке розпорядження ним заборонене. Передав вказаний автомобіль ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі п`ятнадцять тисяч доларів США, гарантуючи повернути грошові кошти на протязі 15-30 днів.
В момент передачі автомобіля ОСОБА_1 та отримання від останнього грошових коштів, ОСОБА_2, усвідомлюючи можливість викриття, оскільки в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу марки "TOYOTA AVALON" наявна відмітка про обтяження автомобіля, бажаючи приховати свої злочинні наміри, повідомив ОСОБА_1, про те, що не має можливості відразу передати йому свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля, а віддасть його на протязі декількох годин. Крім цього ОСОБА_2, бажаючи довести свій злочинний умисел до завершення, власноручно написав розписку про позику в ОСОБА_1 грошових коштів в сумі п`ятнадцять тисяч доларів США терміном на 15-30 днів.Однак грошові кошти ОСОБА_2 у встановлений розпискою термін не повернув, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 115500 грн, що є великим розміром.
25 жовтня 2009 року ОСОБА_2 перебуваючи неподалік будинку 173, по вул. Лермонтова, у м. Вінниці. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, повторно, діючи умисно, достовірно знаючи про наявну значну кредитну заборгованість перед банком "Правекс - Банк" в заставі якого знаходиться автомобіль "TOYOTA AVALON", з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1, повідомив останньому про те, що віддасть йому у власність в оплату за борг в сумі 15000 доларів США вищевказаний автомобіль. Однак при цьому ОСОБА_2 повідомив, що для погашення кредиту в банку "Правекс - Банк" та зняття автомобіля з обліку необхідно ще п`ять тисяч доларів США. В подальшому ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 вищевказану суму та написав власноручно розписку про позику в ОСОБА_1 грошових коштів в сумі п`ять тисяч доларів США терміном до 25 листопада 2009 року.
Однак грошові кошти ОСОБА_2 у встановлений розпискою термін не повернув, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 40025 грн та не виконав кредитні зобов`язання перед банком "Правекс - Банк", в заставі якого перебував автомобіль марки "TOYOTA AVALON".
Таким чином, ОСОБА_2 своїми злочинними діями завдав ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 155525 грн., що в 514,1 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на 1 січня 2009 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Спірідонов В.В. стверджує про незаконність постановлених щодо ОСОБА_2 вироків у частині засудження останнього за ч. 1 ст. 383, ч. 3 ст. 190 КК України. Вважає, що оскаржені вироки в частині засудження ОСОБА_3 постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання особі засудженого. Зазначає про відсутність події злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України та недоведеність поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Стверджує, що суд апеляційної інстанції, постановляючи свій вирок, та засуджуючи ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України лише навів перелік доказів, проте не перевірив їх та не проаналізував. Одночасно, залишаючи без зміни вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 383 КК України, апеляційний суд твердження сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, не перевірив і не спростував, а своє рішення належним чином не умотивував, а тому просить провадження в цій частині закрити за відсутністю події кримінального правопорушення.
На касаційну скаргу захисника Спірідонова В. В. потерпілий ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бездітний І. І. надали заперечення в яких зазначили доводи щодо безпідставності поданої касаційної скарги, у зв`язку з чим просять залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_2 -без зміни.