Постанова
Іменем України
5 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 219/13379/18
провадження № 51-57км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Мазура М. В., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А. Ю.,
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 5 грудня 2018 рокупро відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 листопада 2018 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1, подану в порядку ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), про його незаконне тримання під вартою.
Не погодившись із таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Суддя Донецького апеляційного суду ухвалою від 5 грудня 2018 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що слідчий суддя виніс ухвалу на іншій стадії кримінального провадження, а саме між проголошенням судового рішення та його апеляційним переглядом. На думку ОСОБА_1, діючий КПК не передбачає будь-якого порядку звернення та розгляду клопотань за ст. 206 КПК, хоч і не забороняє такого звернення. Скаржник стверджує, що апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у відкритті провадження за його скаргою в порядку ст. 206 КПК, порушив загальні принципи кримінального судочинства, а також гарантовані Конституцією України права.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, вважаючи оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі ОСОБА_1 про відсутність відповідного порядку розгляду заяв та клопотань, поданих у порядку ст. 206 КПК, Верховний Суд дійшов висновку, що вони є необґрунтованими, з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 206 КПК передбачено, що в разі, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із заявою про незаконне тримання його під вартою в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)" без відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
Слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1, поданої увпорядку ст. 206 КПК постановив ухвалу від 22 листопада 2018 року, якою залишив без задоволення таку заяву, тобто розглянув її по суті. Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_1 тримається під вартою відповідно до вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 березня 2018 року, за яким запобіжний захід йому до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою. Оскільки на теперішній час указаний вирок законної сили не набув, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 тримається під вартою на законних підставах, установлених цим вироком.
Таким чином, з огляду на те, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 подав скаргу в порядку ст. 206 КПК, слідчий суддя постановив ухвалу в межах процедури, передбаченої кримінальним процесуальним законом.
Разом із тим, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає про порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження.