Постанова
Іменем України
03 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 641/12204/15-к
провадження № 51-1543км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Харкевича С.М.,
захисника
(в режимі відеоконференції) Скороходова Є.С.,
засудженого
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 травня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220540002596, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), судимого за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 липня 2015 року за ч. 1 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вищезазначеним вироком місцевого суду за ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі засуджено:
- ОСОБА_1 - на строк 7 років без конфіскації майна та на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за попереднім вироком визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць без конфіскації майна;
- ОСОБА_2 - на строк 7 років без конфіскації майна.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо зарахування строку попереднього ув`язнення, заходів забезпечення кримінального провадження (скасовано арешт на автомобіль Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1, та повернуто його власнику ОСОБА_4 ), речових доказів, процесуальних витрат і спеціальної конфіскації майна.
Судові рішення щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржуються.
За вироком суду солдатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони під час проходження військової служби за призовом 08 листопада 2015 року за попередньою змовою між собою з метою незаконного заволодіння транспортним засобом самовільно залишили військову частину та прибули до м. Харкова, де 09 листопада 2015 року о 16:30 на парковці біля супермаркету "Клас" (просп. Героїв Сталінграду, 136/8) за попередньою домовленістю зустрілися з ОСОБА_3 під вигаданим приводом огляду та подальшого придбання у нього автомобіля Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, під приводом перевірки ходових якостей автомобіля, разом із ОСОБА_3 приїхали на вказаному автомобілі до будинку № 14 на вул. Сінявіна, де ОСОБА_5 вийшов та забрав зі схованки заздалегідь заховану засудженими сумку з автоматичною зброєю АКС-74У, після чого повернувся до автомобіля, дістав автомат, направив його в бік ОСОБА_3 і наказав йому залишити автомобіль, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого.
Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 незаконно заволоділи вищезазначеним транспортним засобом (останній - повторно) та намагалисґ виїхати з м. Харкова, однак о 17:50 були затримані на залізничному переїзді біля будинку № 1 на вул. Некрасова в ході переслідування працівниками поліції.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційні скарги прокурора, захисників Бессарабенко І.А., Скороходова Є.С., обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на недоведеність винуватості, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає, що невинуватий у вчиненні злочину, матеріали кримінального провадження сфальсифіковано, а тому суд повинен був ухвалити щодо нього виправдувальний вирок. Стверджує, що ОСОБА_3 не є потерпілим у кримінальному провадженні, оскільки незаконно користувався транспортним засобом. Вказує, що його огляд та обшук повинна була проводити військова служба правопорядку, а не працівники поліції, оскільки він є військовослужбовцем. Крім того, засуджений зазначає, що апеляційний суд повторно не дослідив доказів, на чому наполягав захисник, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 404 КПК, і залишаючи скарги сторони захисту без задоволення, не навів в ухвалі переконливих підстав для прийняття такого рішення, не надав вичерпних відповідей на доводи скарг, через що ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження у судах першої та апеляційної інстанцій, вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення, просив оскаржені судові рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.