Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 757/1921/18-ц
провадження № 61-9869св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Військовий інститут телекомунікації та інформатизації,
третя особа - Київське квартирно-експлуатаційне управління,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року в складі судді Новак Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового інституту телекомунікації та інформатизації, третя особа - Київське квартирно-експлуатаційне управління, про визнання незаконним рішення про зняття з квартирного обліку та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу
в Збройних силах України у період з 05 серпня 1978 року до 07 жовтня
2004 року.
Позивач 26 березня 1992 року був зарахований на квартирний облік із сім`єю у складі трьох осіб: дружина - ОСОБА_2, син - ОСОБА_3, дочка -
ОСОБА_4 .
Відповідно до ордеру № 84, виданого Київським військовим інститутом управління та зв`язку, ОСОБА_1 на сім`ю у складі чотирьох осіб отримав
09 серпня 1999 року житло - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 39,4 кв. м.
Позивач 29 вересня 2004 року був звільнений з військової служби у запас
у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України.
У ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася онука - ОСОБА_5, яку було зареєстровано в указаній квартирі 19 квітня 2011 року.
Відповідно до розпорядження Квартирно-експлуатаційного управління
від 25 лютого 2015 року квартиру АДРЕСА_1 передано у приватну власність п`ятьох осіб у рівних долях: позивачу, його дружині - ОСОБА_2, сину - ОСОБА_3, дочці - ОСОБА_4, та онуці - ОСОБА_5 11 грудня 2015 року в указаній квартирі також було зареєстровано дружину сина - ОСОБА_6 . Отже, з 2015 року у квартирі проживають та зареєстровані шестеро осіб.
У листопаді 2017 року секретар житлової комісії повідомила позивачу, що його буде знято з черги на отримання житла. 13 грудня 2017 року на засіданні житлової комісії Військового інституту телекомунікацій та інформатизації прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку Військового інституту телекомунікації та інформатизації.
Вважав, що зазначене рішення житлової комісії є незаконним, оскільки
у відповідача не було підстав для зняття його з квартирного обліку.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Військового інституту телекомунікації та інформатизації від 13 грудня 2017 року, оформлене протоколом № 29,
у частині зняття з квартирного обліку підполковника запасу ОСОБА_1 ; зобов`язати Військовий інститут телекомунікації та інформатизації в особі житлової комісії внести зміни до особової справи про збільшення складу сім`ї до шести осіб та поновити ОСОБА_1 разом з членами його сім`ї:
дружиною - ОСОБА_2, сином - ОСОБА_3, дочкою - ОСОБА_4, онукою - ОСОБА_5, невісткою - ОСОБА_6, на квартирному обліку
у Військовому інституті телекомунікації та інформатизації у загальному списку військовослужбовців з 26 березня 1992 року та у позачерговому списку - з 29 вересня 2004 року; зобов`язати Київське квартирно-експлуатаційне управління надати ОСОБА_1 та членам сім`ї грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення відповідача про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку є правомірним та відповідає чинному законодавству, оскільки визначені законом права та гарантії позивача щодо забезпечення житлом за рахунок держави не порушено.
Позивач та члени його сім`ї не є особами, що потребують поліпшення житлових умов, оскільки ОСОБА_1 з родиною у 1999 році отримав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та приватизували її.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, виключаються зі списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, у разі якщо вони були необґрунтовано включені до цих списків або втратили право на отримання жилого приміщення в пільговому порядку.
Разом з тим, жила площа на кожного члена родини позивача перевищувала встановлену нормативно-правовими актами норму у м. Києві, тобто
ОСОБА_1 та члени його сім`ї були забезпечені житлом по нормам середньої забезпеченості, а тому підстави для залишення позивача на квартирному обліку у житлової комісії були відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, складено висновки, які не відповідають матеріалам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а відповідачем не доведено своїх заперечень.
Позивач та члени його сім`ї не були забезпечені житлом по нормам середньої забезпеченості при загальній житловій площі квартири 39,4 кв. м.
Житлова площа квартири АДРЕСА_1 є нижчою від норм середньої забезпеченості, тому обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про безпідставність зняття його та членів його сім`ї з квартирного обліку, як військовослужбовця без надання йому квартири або грошової компенсації.
Доводи інших учасників справи
У липні 2019 року Київське квартирно-експлуатаційне управління подало до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що житлові приміщення надаються військовослужбовцям один раз протягом часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Позивач отримував за рахунок держави житло, правом на приватизацію якої скористалися він та члени його сім`ї, тому суди правильно відмовили у задоволенні позовних вимог.
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
02 серпня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до виписки з протоколу засідання житлової комісії військової частини від 26 березня 1992 року ОСОБА_1 разом з членами його сім`ї: дружиною - ОСОБА_2, донькою - ОСОБА_4,
сином - ОСОБА_3, зараховано на квартирний облік.
Згідно зі спеціальним ордером від 09 серпня 1999 року, виданим ОСОБА_1 на сім`ю у складі: дружини - ОСОБА_2, сина - ОСОБА_3, дочки -
ОСОБА_4 , їм надано право займати у гуртожитку на
АДРЕСА_1 службову житлову площу з трьох кімнат у квартирі № АДРЕСА_1 , загальною площею 61 кв . м.
Відповідно до наказу начальника Генерального штабу Збройних сил України від 29 вересня 2004 року підполковника ОСОБА_1 звільнено у запас (за станом здоровʼя), з правом носіння військової форми одягу у звʼязку з реформуванням Збройних сил України із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок фондів Міністерства оборони України.
Згідно з розпорядженням органу приватизації Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 25 лютого 2015 року за заявою наймача ОСОБА_1 прийнято рішення про приватизацію та передачу у спільну часткову власність заявника та членів його сім`ї квартири АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного розпорядження органу приватизації 25 лютого
2015 року видано свідоцтво про право власності, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та членам його сім`ї: ОСОБА_2,
ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 18 липня 2015 року, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної частково власності ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки Київського квартирно-експлуатаційного управління від 11 грудня 2017 року, виданої ОСОБА_1, у квартирі
АДРЕСА_1 зареєстровано шість осіб, у тому числі: ОСОБА_1 (власник особового рахунку), ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_6 (дружина сина), ОСОБА_5 (онука).
Заявою від 04 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до житлової комісії інституту з проханням змінити склад сім`ї, яка перебуває на квартирному обліку у зв`язку з одруженням його сина та народженням онуки, а саме: зарахувати на квартирний облік дружину сина - ОСОБА_6 , та онуку - ОСОБА_5 .
Згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії від 13 грудня
2017 року житловою комісією прийнято рішення про зняття з квартирного обліку підполковника запасу ОСОБА_1 у відповідності до статей 40, 48 ЖК Української РСР та пункту 26 Правил обліку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.