Постанова
Іменем України
13 грудня 2019 року
м. Київ
справа №382/2120/17
провадження №61-6561св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач (відповідач за об`єднаним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач - Яготинський районний підрозділ приватного акціонерного товариства "Київобленерго",
відповідач (позивач за об`єднаним позовом) - приватне акціонерне товариство "Київобленерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 серпня 2018 року у складі судді Кисіль О. А. та постанову Київського апеляційного суду
від 21 лютого 2019 року у складі колегії суддів Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Яготинського районного підрозділу приватного акціонерного товариства "Київобленерго", приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго"), в якому просив: визнати недійсним акт про порушення від 11 листопада 2017 року, складений представниками Яготинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго"; визнати недійсним рішення комісії по розгляду акту Яготинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго", оформлене протоколом від 21 листопада 2017 року на засіданні комісії по розгляду акту про порушення від 11 листопада 2017 року; скасувати рішення комісії по розгляду акту Яготинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" від 21 листопада 2017 року.
Позов мотивовано тим, що 11 листопада 2013 року між позивачем та ВАТ "Київобленерго" укладено договір про користування електричною енергією побутовим споживачем.
11 листопада 2017 року до його подвір`я без попереднього дозволу зайшли троє невідомих людей та почали оглядати засоби обліку та внутрішню мережу проводів, після чого склали акт про порушення від 11 листопада 2017 року.
Вказаний акт розглянуто на засіданні комісії та вирішено про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно пункту 3.1.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04 травня 2006 року (далі Методика).
Вказані дії позивач вважає неправомірними, оскільки в акті про порушення є посилання на пункт 48, якого не існує в Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (далі ПКЕЕ), таким чином не зафіксовано норму права, порушення якою допущено.
Крім того, Методика не містить пункту 3.1.6, яким керувалась комісія. В протоколі комісії відсутня норма, на підставі якої здійснюється розрахунок згідно із пунктом 3.3, а також пункт Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (далі ПКЕЕН), на підставі якого проводиться розрахунок.
У лютому 2018 року ПрАТ "Київобленерго" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останнього 227 570,55 грн вартості не облікованої електричної енергії.
Позов мотивовано тим, що 11 листопада 2013 року між сторонами укладено договір про користування електричною енергією побутовим споживачем.
11 листопада 2017 року працівниками Яготинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" виявлено порушення ОСОБА_1 пункту 48 ПКЕЕН - самовільне підключення з порушенням схеми обліку шляхом монтажу до облікових струмовивідних частин прихованим способом (в стіні), про що складено акт про порушення від 11 листопада 2017 року.
21 листопада 2017 року комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕН прийнято рішення про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно підпункту 6 пункту 3.1 Методики. Відповідно до пп."а" п.3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснено за кількістю днів, оскільки споживач вчинив дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки, а саме за період з 11 листопада 2014 року по 10 листопада 2017 року.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 23 лютого 2018 року вказані справи об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 14 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ПрАТ "Київобленерго" задоволено,
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Київобленерго" 227 570,55 грн вартості не облікованої електричної енергії.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що акт Яготинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" не містить таких помилок, які б давали підстави для визнання його недійсним. Процедура його складання та розгляд комісію вказаного акту про порушення відповідає вимогам ПКЕЕН, що діяли на час виникнення правопорушення та його розгляду, і підстави для скасування рішення вказаної комісії відсутні.
Контролерами ПрАТ "Київобленерго" виявлено і зафіксовано факт незаконного використання ОСОБА_1 електроенергії в побуті шляхом самовільного підключення провідника до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, поза приладами обліку електроенергії. Тобто є установленим факт позаоблікового підключення до електромереж, до матеріалів справи приєднано елемент провідника, який було виявлено працівниками ПрАТ "Київобленерго", при цьому сам по собі такий факт ОСОБА_1 підтверджено та не заперечується споживачем.
ОСОБА_1 достовірно не вказував, що правопорушення вчинила інша особа, клопотань про залучення інших осіб в якості відповідача не заявляв, не заперечував факту вчиненого правопорушення.
Судами встановлено, що в даному випадку ПрАТ "Київобленерго" застосовано саме пункт 48 ПКЕЕН та пункт 3.1 із пп.6 Методики, процедура складання акту та протоколу проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, відтак некоректне відображення посилань на нормативні акті не може бути підставою для визнання недійсними таких акту та протоколу, що правильно установлено судом першої інстанції.
Розрахунок збитків проведено на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562, яка застосована відповідно до пункту 3.1. (6), про що прямо вказано у розрахунку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанції є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки ухвалені з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ПрАТ "Київобленерго", заперечує проти доводів ОСОБА_1 та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.