Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 442/5093/15-ц
провадження № 61-15820св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Дрогобицьке АТП-24655",
третя особа - генеральний директор приватного акціонерного товариства "Дрогобицьке АТП-24655",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року у складі судді Гарасимків Л. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,
Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Дрогобицьке АТП-24655" (далі - ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655"), третя особа - генеральний директор ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655" Павець Я. М., про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Вимоги обґрунтовував тим, що із 14 листопада 2005 року він працював на посаді водія у відкритому акціонерному товаристві "Дрогобицьке АТП-24655" (далі - ВАТ "Дрогобицьке АТП-24655"), правонаступником якого є ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655".
24 січня 2006 року його на вантажному автомобілі марки "Mерседес-Бенс 1843 LS", реєстраційний номер НОМЕР_1, направлено у відрядження за маршрутом: Україна (Дрогобич) - Бельгія - Україна (Запоріжжя - Дрогобич).
08 лютого 2006 року у місті Запоріжжі під час виконання трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок, а саме через самовільний рух автомобіля йому завдано тілесні ушкодження.
Із 08 лютого 2006 року до 10 квітня 2006 року він перебував на стаціонарному лікуванні в Запорізькій міській лікарні; з 14 квітня 2006 року проходив амбулаторне лікування в Дрогобицькій міській поліклініці.
ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655" тривалий час відмовлялося визнавати випадок, що стався з ним під час перебування у відрядженні на території міста Запоріжжя, нещасним випадком на виробництві.
10 жовтня 2006 року видано наказ про його звільнення з роботи за прогул, не зважаючи на те, що він надав підприємству попередній листок непрацездатності серії ААЗ № 612458, де в графі "стати до роботи" вказано "Продовжує хворіти".
У зв`язку з цим він звертався до суду з позовом про зобов`язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 січня 2011 року у справі № 2-100/11, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2011 року, випадок, що стався з ним 08 лютого 2006 року під час перебування його у відрядженні, визнано нещасним випадком на виробництві та зобов`язано ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655" скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок, що пов`язаний з виробництвом.
09 квітня 2014 року міжрайонною спеціалізованою травматологічною МСЕК Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності у зв`язку з виробничою травмою, отриманою 08 лютого 2006 року в розмірі 20 % безтерміново.
Також видано виписку з Акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 09 квітня 2014 року № 109096.
У зв`язку із цим 13 листопада 2014 року він звернувся безпосередньо до керівника підприємства із заявою про поновлення його на роботі.
22 травня 2015 року лікарсько-консультативною комісією Дрогобицької міської поліклініки йому надано висновок № 657, яким на підставі листа ЛОДА від 30 квітня 2015 року № 01-12-11/1198/01/04 ОФПУ виданий йому лікарняний лист серії ААЗ № 61343 вирішено продовжити до 22 липня 2006 року та рекомендовано приступити до роботи 23 липня 2006 року.
Висновок та листок непрацездатності через засоби поштового зв`язку надіслав ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655" заяву-повідомлення, в якій повідомив керівника підприємства, що рішенням лікарсько-консультативною комісією Дрогобицької міської поліклініки закрито листок непрацездатності і він може приступити до роботи.
У подальшому він і його представник неодноразово зверталися до товариства про поновлення на роботі, проте такі заяви залишилися без реагування.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив визнати причини пропуску строку звернення до суду з позовом за вирішенням трудового спору поважними та поновити йому цей строк, скасувати наказ ВАТ "Дрогобицьке АТП-24655", правонаступником якого є ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655", від 10 жовтня 2006 року №17 про його звільнення за прогул, стягнути з ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655" середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням індексації та інфляційних втрат за весь час вимушеного прогулу та 100 000 грн компенсації моральної шкоди.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Суди виходили з того, що 23 липня 2006 року період непрацездатності позивача закінчився, після чого він за відсутності поважних причин не приступив до виконання своїх трудових обов`язків, що стало підставою для звільнення на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.
Крім того, позивач пропустив установлений статтею 233 КЗпП України строк для пред`явлення позову про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за відсутності поважних причин для його поновлення немає.
Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд, перевіряючи в порядку статті 303 ЦПК України в редакції 2004 року рішення суду першої інстанції про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, не врахував, що застосування такого строку можливе лише до обґрунтованого позову. При цьому не перевірив заперечень ПАТ "Дрогобицьке АТП-24655" про обґрунтованість звільнення ОСОБА_4 за прогул.
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог, оскільки позивач не навів поважних причин його відсутності на роботі після закінчення періоду непрацездатності (з 23 липня 2006 року до 10 жовтня 2006 року), що свідчить про законність його звільнення у зв`язку з прогулом.
Крім того, апеляційний суд вважав правильним посилання місцевого суду на пропуск позивачем строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, як на підставу для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст касаційної скарги
У серпні 2019 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій вони, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
Заявники не погоджуються з висновками судів про відмову у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, оскільки такий строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Суди не надали належну оцінку доказам, наданим відповідачем.
Лише у 2011 році він отримав засвідчену копію трудової книжки, у якій відсутній запис про звільнення з роботи.
Поштові відправлення від ВАТ "Дрогобицьке АТП-24655" ні він, ні його представник не отримували, тому і вимоги, які в них містилися, позивач виконати не міг.