Постанова
Іменем України
13 грудня 2019 року
м. Київ
справа №359/294/18
провадження №61-232св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2018 року у складі судді Яковлєвої Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі колегії суддів Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (далі - ТОВ "Нова пошта"), в якому просила: визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ "Нова пошта" від 27 грудня 2017 року; поновити її на посаді директора філії м. Бориспіль ТОВ "Нова пошта"; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного з незаконним звільненням та моральну шкоду в розмірі 88 100 грн.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 в період з 01 червня 2016 року по 27 грудня 2017 року працювала в ТОВ "Нова пошта" на посаді директора філії м. Бориспіль.
20 червня 2017 року до відома позивача доведено наказ від 20 червня 2017 року, згідно якого в ТОВ "Нова пошта" 21 серпня 2017 року заплановано провести скорочення штату департаменту філіальної мережі в кількості однієї штатної одиниці, а саме директора філії товариства в м. Бориспіль.
У зв`язку із зазначеним зобов`язано начальника відділу кадрового обліку 01 липня 2017 року провести переведення працівників філії в м. Бориспіль у філію в м. Бровари; погодити скорочення штатної одиниці з головою ВПСП; у термін до 21 червня 2017 року ознайомити під підпис з цим наказом і попередженням про скорочення посади відповідного працівника; у термін з 21 червня 2017 року по 21 серпня 2017 року запропонувати працівнику переведення на інші вакантні посади.
В період з 21 червня 2017 року по 21 серпня 2017 року позивачу не пропонували жодної посади та не погоджено скорочення штатної одиниці з головою ВПСП.
21 серпня 2017 року скорочення посади ОСОБА_1 так і не відбулось, у зв`язку з чим вона вважала, що наказ ТОВ "Нова пошта" від 20 червня 2017 року втратив чинність і до грудня 2017 року продовжувала працювати на посаді директора філії в м. Бориспіль і отримувала заробітну плату.
11 грудня 2017 року позивачу запропоновано три посади, від яких вона відмовилась, оскільки вони не відповідали рівню її кваліфікації, досвіду.
Наказом ТОВ "Нова пошта" від 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, який вона вважає незаконним, оскільки звільнення відбулось без законної підстави з чисельними порушеннями, що є підставою для поновлення її на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що при звільненні позивача роботодавцем виконано вимоги статей 43, 49-2 КЗпП України та дотримано відповідного порядку вивільнення на підставі пункту 1 статті 40 вказаного Кодексу, а отже відсутні правові підстави для поновлення позивача на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано положення пункту 1 статті 40, статті 49-2 КЗпП України.
Судами не враховано, що норма частини третьої статті 49-2 КЗпП України передбачає обов`язок власника запропонувати працівнику усі наявні вакантні посади у період процедури скорочення.
ОСОБА_1 пропонувались вакантні посади 11 грудня 2017 року, а саме: посади керівника відділення ТОВ "Нова пошта" в м. Бориспіль, м. Бровари та в м. Києві, від яких позивач відмовилась.
Однак, не можна погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про виконання власником або уповноваженим ним органом у цьому випадку вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України, оскільки матеріалами справи та наданими позивачем доказами доведено наявність у період скорочення позивача посад, які відповідали її кваліфікації та з невідомих причин не були їй запропоновані.
Судами не досліджено період часу та наявність вакантних посад у відповідача за період з 21 серпня 2017 року по 11 грудня 2017 року.
У ТОВ "Нова пошта" у період з 20 червня 2017 року (день попередження про наступне вивільнення) по 27 грудня 2017 року (день звільнення) існували вакантні посади, які за кваліфікацією підходили позивачу, однак з невідомих причин не були запропоновані всупереч положень частини третьої статті 49-2 КзпП України.
Крім того, судами порушено норми процесуального права щодо оцінки доказів, зокрема не досліджено та не надано належної оцінки усім зібраним доказам у справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ТОВ "Нова Пошта", заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права