Постанова
Іменем України
13 грудня 2019 року
м. Київ
справа №297/672/16-ц
провадження №61-43752св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
відповідач - Батівська селищна рада Берегівського району Закарпатської області,
відповідач - Управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів Кондора Р. Ю., Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду до ОСОБА_2, Батівської селищної ради Берегівського району, Управління Держгеокадастру в Берегівському районі, з позовом, в якому просила:
- визнати незаконними та скасуватирішення Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 11 вересня 2013 року 504 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність";
- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08 грудня 2014 року, видане реєстраційною службою Берегівського районного управління юстиції Закарпатської області;
- зобов`язати Управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,40 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка рішенням Вузлівської селищної ради народних депутатів Берегівського району від 29 грудня 1993 року була передана у приватну власність ОСОБА_3 .
Позов мотивовано тим, що 11 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Батівської селищної ради за отриманням дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3818 га по АДРЕСА_1 . Рішенням Батівської селищної ради від 11 вересня 2013 року № 503 такий дозвіл був наданий.
Рішенням Батівської селищної ради Берегівського району від 11 вересня 2013 року № 503 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,2700 га за адресою: АДРЕСА_1, для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням державного реєстратора управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області від 14 січня 2016 року позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру в зв`язку з знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Так, рішенням Батівської селищної ради Берегівського району від 11 вересня 2013 року № 504 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_1, для ведення особистого селянського господарства.
Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08 грудня 2014 року, виданого реєстраційною службою Берегівського районного управління юстиції Закарпатської області.
На підставі рішення Вузлівської селищної Ради народних депутатів Берегівського району від 29 грудня 1993 року батько позивача - ОСОБА_3 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,42 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, та розпочав процедуру її приватизації, проте не встиг її завершити у зв`язку зі смертю, а до позивача перейшло в порядку спадкування право на завершення приватизації вищевказаної земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документа на неї.
Разом з тим, позивач не може реалізувати право на завершення приватизації, оскільки у 2013 році Батівська селищна рада Берегівського району рішеннями від 11 вересня 2013 року № 503 та № 504 фактично поділила вказану земельну ділянку на дві окремі земельні ділянки: одна площею 0,2700 га, яку вирішено передати в приватну власність позивача, а інша площею 0,1500 га, яку передано у приватну власність ОСОБА_2 .
У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що оспорювані рішення та відповідно свідоцтво є незаконними і такими, що підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Берегівського районного суду від 11 жовтня 2017 року позов задоволено.
Визнано незаконними та скасовано рішення Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 11 вересня 2013 року № 504 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08 грудня 2014 року, видане реєстраційною службою Берегівського районного управління юстиції Закарпатської області.
Зобов`язано Управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,40 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка рішенням Вузлівської селищної ради народних депутатів Берегівського району від 29 грудня 1993 року була передана у приватну власність ОСОБА_3 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у позивача виникло право на завершення процесу приватизації земельної ділянки, а відтак є підстава для скасування рішення органу місцевого самоврядування, реєстрації права на земельну ділянку та позбавлення відповідача права власності на землю.
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право власності на земельну ділянку виникло у ОСОБА_2 на підставі рішення Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 21 листопада 2014 року, прийнятого відповідно до положень статей 116, 118 ЗК України, інших норм земельного та законодавства про місцеве самоврядування. З урахуванням зазначеного рішення були вчинені похідні реєстраційні дії, необхідні для оформлення права власності. Рішення Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 21 листопада 2014 року позивачем не оспорювалося, а отже не оспорювалася підстава виникнення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.
Позивачем не доведено належними і допустимими доказами початок ОСОБА_3 процедури приватизації земельної ділянки на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 29 грудня 1993 року, вчинення ним будь-яких дій щодо цього, також наявність відмови органу місцевого самоврядування у завершенні процедури приватизації. У справі немає об`єктивних даних, які б встановлювали параметри накладання в плані земельних ділянок одна на одну. Тому по суті немає даних про дійсне порушення права позивача на набуття у власність земельної ділянки у запланованих параметрах або порушення його законного майнового інтересу, як про це зазначає позивач, унаслідок конкретних дій відповідачів.
Позивач не врахувала наявності чинного рішення органу місцевого самоврядування про надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, права щодо якої вона заявляє.
За наявності чинного рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність немає підстав для скасування рішення, яким лише надавався попередньо дозвіл на розроблення відповідного проекту і яким не вирішувалося питання про право власності на землю по суті. Так само, за наявності чинного рішення про надання земельної ділянки у власність немає належних і доведених позивачем підстав для визнання недійсними та скасування похідних від такого рішення документів, актів, реєстраційних дій тощо.
Вказані обставини виключають можливість визнання за позивачем ОСОБА_1 права на завершення приватизації земельної ділянки з наведених нею в позовній заяві підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не врахував, що у випадку, коли видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 ЗК України).
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Отже, на підставі рішення Вузлівської селищної Ради народних депутатів Берегівського району Закарпатської області від 29 грудня 1993 року батько позивача - ОСОБА_3 отримав у приватну власність земельну ділянку в межах норм безоплатної приватизації площею 0,42 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розпочав процедуру її приватизації, проте не встиг її завершити у зв`язку зі смертю, у зв`язку з чим до позивача, яка є спадкоємцем померлого ОСОБА_3, відповідно до пункту 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, статті 1216 ЦК України перейшло в порядку спадкування право на завершення приватизації вищевказаної земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документа на неї.
Разом з тим, позивач не може реалізувати таке право, оскільки у 2013 році Батівська селищна рада Берегівського району Закарпатської області рішеннями від 11 вересня 2013 року № 503 га № 504 фактично поділила вищевказану земельну ділянку на дві окремі земельні ділянки: одна площею 0,2700 га, яку вирішено передати у приватну власність позивача, інша площею 0,1500 та яку вирішено передати в приватну власність ОСОБА_2 .
Таким чином, спірна земельна ділянка, яку у 2013 році Батівська селищна рада Берегівського району Закарпатської області передала у власність ОСОБА_2, є частиною земельної ділянки, яка ще в 1993 році була передана у власність батька позивача.
Прийнявши оспорюване рішення, Батівська селищна рада Берегівського району Закарпатської області фактично позбавила позивача можливості завершити приватизацію земельної ділянки, яка у встановленому законом порядку була передана у приватну власність її батька.
Крім того, позивач не погоджувала межі спірної земельної ділянки ОСОБА_2 Внаслідок цього в технічній документації на вищевказану земельну ділянку та на місцевості (в натурі) позивача було фактично позбавлено права на частину земельної ділянки, право на завершення приватизації якої вона успадкувала від свого батька.
Для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 ЗК України).
В даному випадку Батівською селищною радою Берегівського району Закарпатської області порушено один із основних принципів, на яких базується земельне законодавство, - принцип забезпечення гарантій прав на землю (п. "ґ" ч. 1 ст. 5 ЗК України).
Вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, який в повній мірі з`ясував як обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, так і обставини якими такі заперечувалися, належним чином встановив обставини, що мають значення для справи, та застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, у результаті чого дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 11 вересня 2013 № 503 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2700 га по АДРЕСА_1, призначеної для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням державного кадастрового реєстратора від 14 січня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей щодо земельної ділянки до Державного земельного кадастру, оскільки запланована до реєстрації у Державному земельному кадастрі земельна ділянка площею 0,2700 га по АДРЕСА_1 накладається на земельну ділянку, площею 0,1500 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, їй 09 грудня 2008 року державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку майна спадкодавця, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .
Нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 11 січня 2013 року, останні надали згоду на одержання державних актів на право власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на ім`я одного з співвласників будинку ОСОБА_1 та не мають претензій з приводу приватизації нею земельних ділянок за вказаною адресою.