Постанова
Іменем України
13 грудня 2019 року
м. Київ
справа №681/1675/17
провадження №61-41072св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фермерське господарство "Аграрник-К",
третя особа - відділ державної реєстрації Полонської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2018 року у складі судді Горгулько Н. А. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Янчук Т. О.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства "Аграрник-К" (далі - ФГ "Аграрник-К"), третя особа - відділ державної реєстрації Полонської районної державної адміністрації, в якому просиврозірвати договір оренди землі, укладений ним та ФГ "Аграрник-К" 18 червня 2014 року, який зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області 03 липня 2014 року та скасувати його державну реєстрацію.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки, площею 3,3382 га, яка розташована на території Новоселицької сільської ради Полонського району Хмельницької області.
18 червня 2014 року сторонами укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу передано земельну ділянку у платне користування терміном на 7 років.
У 2016 році відповідач порушив істотні умови договору та не виплатив орендну плату, що є підставою для розірвання договору оренди землі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 21 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позивачем не доведено порушення його прав орендодавця з боку відповідача щодо невиплати орендної плати, а оскільки в порядку цивільного судочинства захисту підлягає лише порушене право, то позов задоволенню не підлягає.
Відповідач направляв позивачу листи-повідомлення про нарахування орендної плати за 2016 рік та про можливі варіанти отримання такої. Отже, підстав для розірвання договору оренди землі немає, оскільки відповідач умови договору не порушував.
Умовами укладеного між сторонами договору оренди землі, нормами Закону України "Про оренду землі", ЗК України не передбачено у якості підстави для розірвання договору оренди на вимогу орендодавця - відмови від отримання орендодавцем орендної плати внаслідок бажання укласти чи укладення ним договору оренди з іншим господарством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що пунктом 12.4. договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Проте відповідачем не доведено, а судами не досліджено той факт, що умови договорів оренди землі щодо своєчасної та повної виплати орендної плати ФГ "Аграрник-К" не виконано, що є наслідком розірвання договорів оренди землі.
Суди порушили норми процесуального права, оскільки послались у рішеннях на висновки, зроблені інспектором Полонського ВП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, як на доведені факти і належні допустимі докази по справі.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
Щодо заяви про відмову від позову
До Верховного Суду, через засоби поштового зв`язку надійшли пояснення ОСОБА_1, у яких з посиланням на статтю 395 ЦПК України (відзив на касаційну скаргу) ставилось питання про відмову позивача від заявлених у цій справі позовних вимог. При цьому, у графі навпроти підпису зазначено ініціали особи, яка підписала пояснення, відмінні від ініціалів позивача, вказано - ОСОБА_2 .
Верховним Судом вживались заходи щодо отримання від позивача підтвердження дійсності наміру на вчинення процесуальної дії щодо відмови від позову. У направлених на його адресу листах роз`яснювались процесуальні наслідки такої відмови.
Разом з тим, на отримані від Верховного Суду листи про необхідність підтвердження наміру відмовитись від позову, позивач не відреагував, жодного підтвердження або спростування на вчинення такої процесуальної дії до суду не направив.
У зв`язку з наведеним, Верховний Суд не бере до уваги пояснення, за змістом якого позивач відмовляється від позову, оскільки таке волевиявлення не підтверджено позивачем, а зміст заяви викликає сумніви щодо дійсності наміру останнього на використання такого процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.