Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 243/9678/17
провадження № 61-48081св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі судді Жданової В. С.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
ОСОБА_1 у листопаді 2017 року звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"), про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки.
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 у вересні 2018 року звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою на зазначене судове рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 серпня 2018 року залишено без руху. Надано заявнику десятиденний строк з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору у сумі 960, 00 грн та для надання доказів його сплати. Роз`яснено, що у разі неусунення недоліків апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачі у справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів за вимогами за двома категоріями: про стягнення невиплаченої заробітної плати та про поновлення на роботі. Відповідно до змісту позовної заяви позивач просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки у розмірі 46 400, 00 грн, що є вимогою майнового характеру, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 серпня 2018 року становить 960, 00 грн (виходячи з розрахунку 640*150 %). Проте документ, що підтверджує сплату судового збору в цьому розмірі, не надано.
На виконання зазначеної ухвали апеляційного суду ОСОБА_1 надала пояснення, у яких зазначила, що вимога суду про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки є незаконною, оскільки ця виплата входить до основного фонду оплати праці, а тому відноситься до заробітної плати.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки визнано неподаною та повернуто позивачу. Роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що за подання позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки позивачі не звільняються від сплати судового збору, оскільки це є компенсація за порушені права, а не заробітна плата. Апеляційний суд застосував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 243/9232/17. Станом на 20 листопада 2018 року вимоги ухвали Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, судовий збір не сплачено. З клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір" позивач не зверталася. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду від 27 серпня 2018 року підлягає поверненню заявнику.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у грудні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року про повернення апеляційної скарги заявнику в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права. Заявник зазначає, що вимоги апеляційного суду про обов`язкову сплату позивачем судового збору щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Заявник вважає, що вона звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зазначеній частині відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". На переконання заявника, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки є заробітною платою відповідно до правил частини першої статті 1, статті 2 Закону України "Про оплату праці", частини першої статті 94, частини п`ятої статті 235 КЗпП України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Відповідач вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, зазначає, що поняття "заробітна плата" та "середній заробіток за час вимушеного прогулу" не є тотожними.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 263 ЦПК України, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Верховний Суд в оцінці доводів касаційної скарги врахував, що ухвалою апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.