Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 760/20244/15-ц
провадження № 61-16986св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 травня 2017 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.,
Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У листопаді 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення витрат за житлово-комунальні послуги.
Вимоги обґрунтовували тим, що до 05 лютого 2014 року власниками квартири АДРЕСА_1 були ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 (до 2012 року - ОСОБА_6 ) та ОСОБА_4 в рівних частках на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого на Київській універсальній біржі 28 грудня 1995 року за № А 8427/11510.
На підставі договору дарування від 05 лютого 2014 року власником Ѕ частини квартири, що раніше належала ОСОБА_1 та ОСОБА_5, стала ОСОБА_2
До січня 2014 року особовий рахунок зі сплати вартості комунальних послуг за утримання будинку та прибудинкової території був відкритий на ім`я ОСОБА_1, а з лютого 2014 року - на ім`я ОСОБА_2
Із серпня 2002 року до моменту подання позову відповідачі ухиляються від сплати платежів, що нараховуються житлово-експлуатаційною організацією за утримання будинку та прибудинкової території, послуги з централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання та водовідведення, газопостачання.
У зв`язку з наведеним просили стягнути:
- із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 5 500 грн 80 коп. заборгованості за комунальні послуги та по 45 грн 16 коп. інфляційних втрат за період із січня 2002 року до січня 2014 року з кожної;
- із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 по 1 714 грн 52 коп. заборгованості за комунальні послуги та по 6 грн 76 коп. інфляційних втрат за період із лютого 2014 року до липня 2015 року з кожної.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2016 року позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати за оплату комунальних платежів по 5 500 грн 80 коп. та інфляційні втрати по 45 грн 16 коп. із кожної.
Стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати за оплату комунальних платежів по 1 714 грн 52 коп. та інфляційні втрати по 6 грн 76 коп. із кожної.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд виходив із того, що відповідачі є співвласниками та зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_1, проте тривалий час не здійснюють плати за житлово-комунальні послуги, а саме: щодо утримання будинку та прибудинкової території, централізованого опалення, газопостачання.
Ураховуючи те, що позивачі оплатили вартість вказаних комунальних послуг у повному обсязі за вказаний період, зазначені суми підлягають стягненню з відповідачів разом із інфляційними втратами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 травня 2017 року заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2
Стягнуто із ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1/2 частину сплачених коштів за утримання будинку та прибудинкової території та за опалення у квартирі АДРЕСА_1 за період із листопада 2012 року до січня 2014 року в розмірі 2 071 грн 22 коп.
Стягнуто із ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1/2 частину сплачених коштів за утримання будинку та прибудинкової території та за опалення у квартирі АДРЕСА_1 за період з лютого 2014 року до квітня 2015 року у розмірі 2 270 грн 31 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
При скасуванні заочного рішення суд апеляційної інстанції, зокрема, виходив із того, що відповідачі не були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді першої інстанції.
Апеляційний суд, застосувавши наслідки спливу позовної давності за заявою ОСОБА_3 , зробив висновок про необхідність стягнення з відповідачів половини витрат за житлово-комунальні послуги за період із листопада 2012 року до квітня 2015 року.
Крім того, суд визнав необґрунтованими вимоги про стягнення сплачених коштів за послуги з водопостачання, водовідведення і газопостачання, оскільки відповідачі цими послугами не користувалися.
Короткий зміст касаційної скарги
У червні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_2 і ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вони, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржене рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 червня 2017 року поновлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 травня 2017 року, касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 760/20244/15-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
Заявники не погоджуються з висновком апеляційного суду про те, що відповідачі були неналежним чином повідомлені про розгляд справи в суді першої інстанції.
У зв`язку з цим безпідставним є застосування судом апеляційної інстанції наслідків спливу позовної давності за заявою ОСОБА_3 щодо обох відповідачів. ОСОБА_4 не заявляла про пропуск позовної давності.
Крім того, при визначенні суми сплачених ними (позивачами) платежів, частину яких зобов`язані сплачувати відповідачі, апеляційний суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення витрат на послуги з постачання холодної та гарячої води, водовідведення, не зважаючи на те, що такі вимоги не заявлялися.
Водночас у позові просили стягнути вартість послуг з газопостачання, оскільки вартість таких послуг розраховується за єдиним критерієм - залежно від реєстрації фізичної особи у квартирі незалежно від користування чи некористування послугою.
Обставини справи
Суди встановили, що відповідно до договору купівлі-продажу, зареєстрованого на Київській Універсальній біржі 28 грудня 1995 року за № А8427/11510, співвласниками спірної квартири АДРЕСА_1 були ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 (до 2012 року - ОСОБА_6 ) та ОСОБА_4 в рівних частках.