ПОСТАНОВА
Іменем України
13 грудня 2019 року
Київ
справа №826/12204/16
адміністративне провадження №К/9901/43548/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М.
розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/12204/16
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича
про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Кузьменка В.А. від 17 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кучми А.Ю., Безименної Н.В., Епель О.В. від 24 квітня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, у якому просив:
- визнати неправомірними дії щодо прийняття платіжних доручень, які були перераховані після введення тимчасової адміністрації у розмірі 123 830,00 грн;
- зобов`язати перерахувати грошові кошти у розмірі 123 830,00 грн на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1, відкритий в банку акціонерне товариство "УкрСиббанк" 1564306237, МФО 351005;
- включити ОСОБА_1 до реєстру кредиторів публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" із сумою заборгованості 132 107,94 грн (різницю від визначеної банком кредиторської заборгованості 255 937,94 грн та суми 123 830,00 грн, прийнятої на рахунок в результаті неправомірної дії банку) для сплати на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1, відкритий в банку акціонерне товариство "УкрСиббанк" 1564306237, МФО 351005;
- стягнути витрати на правову допомогу, надану згідно з договором № 31-05/16 від 31 травня 2016 про надання адвокатом правової допомоги у розмірі 20 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" всупереч положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" помилково прийнято платіжні доручення на суму 123830,00 грн, перераховані товариством з обмеженою відповідальністю "Біолабтех ЛТД" на банківський рахунок ОСОБА_1 після введення тимчасової адміністрації у вказаному банку, оскільки, за твердженням позивача, такі грошові кошти підлягали поверненню клієнтам як невиконані із зазначенням причин невиконання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 17 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково, зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" Костенка І.І. перерахувати грошові кошти у розмірі 123 830,00 грн на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1, відкритий в банку акціонерне товариство "УкрСиббанк" 1564306237, МФО 351005.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивача вже визнано кредитором банку та акцептовано його вимоги на загальну суму 255 937,94 грн, до складу якої входять грошові кошти у розмірі 123 830,00 грн, перераховані ТОВ "Біолабтех ЛТД" на банківський рахунок ОСОБА_1, відтак у відповідача відсутні законні підстави для відмови у перерахуванні грошових коштів у розмірі 123 830,00 грн на інший розрахунковий рахунок, вказаний позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Публічне акціонерне товариство "КБ "Хрещатик" звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження по справі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 22 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/12204/16.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 грудня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ВАТ "КБ "Хрещатик" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . укладено договір банківського рахунку фізичної особи-підприємця від 05 січня 2010 року № 103/208/2010/24529, у відповідності до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахункове обслуговування.
Згідно з копією виписки по особовому рахунку за період з 05 квітня 2016 року по 06 червня 2016 року на рахунок ОСОБА_1 від контрагента (ТОВ "Біолабтех ЛТД") 05 квітня 2016 року надійшли грошові кошти у розмірі 123 830,00 грн.
У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України № 234 від 05 квітня 2016 року "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 463 від 05 квітня 2016 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким вирішено розпочати процедуру виведення публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05 квітня 2016 року по 04 травня 2016 року (включно), а також призначено уповноваженою особою Фонду Костенка І.І.
Правлінням Національного банку України винесено постанову № 46-рш від 02 червня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 913 від 03 червня 2016 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким вирішено розпочати процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" з 06 червня 2016 року по 05 червня 2018 року включно та призначити уповноваженою особою Фонду, якій делегувати всі повноваження ліквідатора банку, Костенка І.І.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" Костенка І.І із заявою від 07 червня 2016 року, в якій просив включити ОСОБА_1 до реєстру кредиторів банку для отримання 255 937,94 грн, згідно з договором банківського рахунку фізичної особи-підприємця № 103/208/2010/24529 від 05 січня 2010 року. У вказаній заяві також викладено прохання належні позивачу кошти перерахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий в акціонерному товаристві "УкрСиббанк".
Уповноваженою особою позивача листом № 30/1-03/4562 від 15 червня 2016 року повідомлено, зокрема, про те, що під час дії тимчасової адміністрації платежі з рахунків у ПАТ "КБ "Хрещатик" не здійснюватимуться, оскільки вони є вимогами кредитора.
Листом від 16 вересня 2016 року № 2-3/3/8673 позивача повідомлено, що кредиторська вимога останнього акцептована у сумі 255 937,94 грн, до складу якої входять грошові кошти у розмірі 123 830,00 грн, перераховані ТОВ "Біолабтех ЛТД" на банківський рахунок ОСОБА_1 .
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року прийняті за умови неправильного застосування норм матеріального права та процесуального права, унеможливлення внаслідок цього встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що, в свою чергу, призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.
Скаржник зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами на стадії ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" з приводу платежів з рахунків у ПАТ "КБ "Хрещатик", а отже такий спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства і належить до юрисдикції господарських судів. Крім того зазначає, що справа з аналогічними вимогами № 918/304/16 була розглянута Господарським судом м. Києва, а рішення суду було підтверджено рішеннями апеляційної та касаційної інстанції.
Крім того скаржник вказує на те, що на дату прийняття рішення Окружним адміністративним судом м. Києва ПАТ "КБ "Хрещатик" було позбавлено банківської ліцензії, закрито усі кореспондентські рахунки та відключено від системи електронних платежів. Таким чином, неможливим було перерахування коштів на поточний рахунок позивача як з технічної причини, так і з наявної заборони, передбаченої Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Від інших учасників справи заперечень або відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ згідно зі статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI) установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до частини п`ятої статті 34 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини другої статті 37 зазначеного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.