ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/837/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської міської ради і Комунального підприємства "Житомирбудзамовник" Житомирської міської ради
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 липня 2019 року (головуючий - Петухов М. Г., судді - Маціщук А. В., Розізнана І. В.)
за позовом: 1. Житомирської міської ради, 2. Комунального підприємства "Житомирбудзамовник" Житомирської міської ради
до Оліївської сільської ради
про визнання незаконним і скасування пункту 5 рішення виконавчого комітету Оліївської сільської ради від 17 вересня 1998 року № 50,
(за участю представників Відповідача - Ткаченко Б.І., Галіцький Г.І., Бекманюк С.Т., Заворотнюк Л.М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Підстави виникнення спору
1. Сторонами цього спору є Житомирська міська рада (далі - Позивач-1, місто Житомир), Комунальне підприємство "Житомирбудзамовник" Житомирської міської ради (далі - Позивач-2, КП "Житомирбудзамовник") та Оліївська сільська рада (далі -Відповідач, село Оліївка).
2. У 1993 році Державна комунальна фірма "Житомирбудзамовник" (ДКФ "Житомирбудзамовник") отримала у постійне користування вилучену з земель запасу села Оліївка земельну ділянку площею 62 га для будівництва житлового району міста Житомира.
3. У 1998 році село Оліївка припинило право землекористування ДКФ "Житомирбудзамовник" у зв`язку з його добровільною відмовою та перевело частину вказаної земельної ділянки площею 55 га до земель запасу села Оліївка.
4. Проте місто Житомир вважає, що ДКФ "Житомирбудзамовник" від свого права постійного землекористування не відмовлявся, а земельна ділянка фактично знаходиться в адміністративних межах міста Житомира. Отже, село Оліївка не мало повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.
5. Вказане стало причиною звернення міста Житомира в 2018 році до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення села Оліївка про повернення земельної ділянки до земель запасу села Оліївка.
Хронологія подій
6. Постановою Верховної Ради України від 31.08.1993 №3419-ХII вилучено з земель запасу Оліївської сільської Ради народних депутатів Житомирського району Житомирської області 62,0 га ріллі та надано в постійне користування під будівництво Північного житлового району міста Житомира ДКФ "Житомирбудзамовник".
7. 23.12.1994 ДКФ "Житомирбудзамовник" отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 62,0 га серії ЖТ-08-21 № 000042.
8. 21.05.1998 на адресу села Оліївка надійшов лист ДКФ "Житомирбудзамовник" №1/186 з проханням вилучити у останнього земельну ділянку, надану під будівництво Північного житлового району м. Житомира та передати цю земельну ділянку за згодою у користування Житомирському виконкому.
9. На підставі вказаного листа село Оліївка прийняло рішення від 17.09.1998 № 50 "Про надання земельних ділянок", яким припинило право постійного користування спірною земельною ділянкою ДКФ "Житомирбудзамовник" у зв`язку з добровільною відмовою останнього шляхом переведення вільної від забудови земельної ділянки площею 55,0 га до земель запасу села Оліївка (пункт 5 рішення).
10. У вересні 2018 року місто Житомир та КП "Житомирбудзамовник" звертаються до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування пункту 5 рішення села Оліївка від 17.09.1998 №50 в частині переведення земельної ділянки площею 55,0 га до земель запасу села Оліївка (далі - спірне рішення).
ХІД РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Узагальнений зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
11. Позивачі стверджували, що законним користувачем спірної землі є ДКФ "Житомирбудзамовник", який добровільно не відмовлявся від права постійного землекористування, а лист останнього від 21.05.1998 №1/186 стосувався отримання згоди села Оліївка на вилучення названої ділянки на користь міста Житомира, що підпадає під дію пункту 9 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України). За відсутності згоди землекористувача вилучення земельної ділянки мало проводитись (1) при наявності законних підстав у судовому порядку або (2) шляхом прийняття Верховною Радою України розпорядчого акту про повернення земельної ділянки до земель запасу села Оліївка.
12. Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що спірна земельна ділянка перебуває в межах села Оліївка тому її законним розпорядником є саме Відповідач, який правомірно в межах наданих повноважень припинив право землекористування ДКФ "Житомирбудзамовник" на підставі пункту 1 частини 1 статті 27 ЗК України внаслідок добровільної відмови останнього від земельної ділянки.
13. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14 березня 2019 року позов задоволений. Визнано незаконним та скасовано пункт 5 рішення села Оліївка від 17.09.1998 №50 в частині переведення земельної ділянки площею 55,0 га до земель запасу села Оліївка.
14. Суд першої інстанції погодився з доводами позивачів та констатував, що лист ДКФ "Житомирбудзамовник" від 21.05.1998 №1/186 не є добровільною відмовою від земельної ділянки, а тому Відповідач не мав права розпоряджатись спірною земельною ділянкою та вилучати її без згоди законного землекористувача.
15. Вирішуючи заяву Відповідача про застосування строку позовної давності, місцевий суд зазначив, що такий строк не пропущений, оскільки позивачі дізналися про спірне рішення тільки в 2006 році, після чого звернулися з позовом до суду адміністративної юрисдикції, провадження за яким було закрито з підстав порушення предметної юрисдикції.
Узагальнений зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
16. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в позові.
17. Суд апеляційної інстанції виходив з такого:
- спірна земельна ділянка надана Верховною Радою України ДКФ "Житомирбудзамовник" лише в користування без включення цієї землі до меж міста Житомира. У зв`язку з чим розпорядником цієї землі залишилось село Оліївка, яке в межах наданих повноважень припинило право землекористування ДКФ "Житомирбудзамовник" зв`язку з добровільною відмовою останнього в листі від 21.05.1998 №1/186 та законно розпорядилось нею, перевівши до земель запасу села Оліївка;
- у справі відсутні докази зміни в установленому порядку меж міста Житомира та села Оліївка внаслідок прийняття постанови Верховної Ради України від 31.08.1993 №3419-ХII, тому місто Житомир не є ні власником, ні землекористувачем спірної землі, отже його права та інтереси спірним рішенням не порушуються;
- позивачами не доведено факту правонаступництва між ДКФ "Житомирбудзамовник" та КП "Житомирбудзамовник".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Позивачі подали касаційну скаргу, в якій просять її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи, що містяться в касаційній скарзі Позивачів
19. Підставою оформлення ДКФ "Житомирбудзамовник" державного акту про право постійного користування земельною ділянкою стала постанова Верховної Ради України про вилучення земельної ділянки з земель запасу Оліївської сільської ради. У зв`язку з чим зворотнє вилучення у ДКФ "Житомирбудзамовник" земельної ділянки могло мати місце тільки шляхом прийняття окремої постанови Верховної Ради України про повернення такої ділянки до земель запасу Оліївської сільської ради. При цьому ДКФ "Житомирбудзамовник" не відмовлявся від права постійного користування спірною земельної ділянкою, а оцінений судом апеляційної інстанції лист від 21.05.1998 №1/186 стосується отримання згоди Відповідача на вилучення земельної ділянки на користь міста Житомира в порядку пункту 9 частини 1 статті 27 ЗК України.