ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/1344/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
представник позивача - Литвин П. В., адвокат
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод"
представник відповідача - Шмельов М. М., адвокат
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 (головуючий суддя Чернота Л. Ф., судді Зубченко І. В., Гребенюк Н. В.) у справі Господарського суду Полтавської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" про стягнення 1 947 175, 55 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 26.10.2018 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Товариство) звернулося до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - Відповідач, Завод) з позовом про стягнення боргу у загальній сумі 1 947 175,56 грн, у тому числі: пеню у сумі 736 629,96 грн, 3 % річних у сумі 297 050,81 грн, інфляційні нарахування у сумі 913 494,79 грн.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений Договором купівлі-продажу природного газу № 4316/084035/з-1617-ТЕ-24 від 04.10.2016 (далі - Договір), чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, пункту 6.1 Договору.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. 23.04.2019 Господарський суд Полтавської області (суддя Паламарчук В. В.) позов задовольнив повністю; стягнув з Відповідача на користь Позивача 1 947 175,56 грн, з яких: 736 629,96 грн пені, 297 050,81 грн - 3 % річних, 913 494,79 грн інфляційних нарахувань.
2.2. Прийняте рішення мотивоване тим, що протягом жовтня 2016 року - квітня 2017 року Позивач поставив Відповідачу природний газ відповідно до умов Договору на загальну суму 64 690 018,93 грн, за який Відповідач розрахувався повністю, але несвоєчасно, у зв`язку з чим було нараховано суми інфляційних, 3 % річних та пені. Підписавши Договір, сторони погодили, що грошові зобов`язання в частині, яку компенсує держава за рахунок коштів державного бюджету, регулюється саме положеннями укладеного правочину, а підписання спільних протокольних рішень (далі - СПР), на які послався Відповідач, не змінює строки та порядок виконання боржником грошових зобов`язань перед кредитором, при цьому додаткових угод або угод про внесення змін до Договору, які б змінювали погоджений порядок розрахунків, між сторонами не укладалося, тому доводи Відповідача про відсутність підстав застосування до нього штрафних санкцій та наслідків порушення грошового зобов`язання, встановлених статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на підставі СПР відхилені.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. 25.09.2019 Східний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 скасував; прийняв нове рішення, яким у позові відмовив.
3.2. Постанова суду апеляційної інстанції з посиланням на постанову Верховного Суду від 10.07.2019 № 913/334/18 мотивована тим, що наслідком підписання СПР на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 є фактична зміна визначеного у договорі порядку і строку проведення розрахунків за природний газ відносно сум, які охоплюються такими рішеннями, оскільки підписавши СПР, Позивач у такий спосіб виявив згоду із зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий ним газ за Договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 913/334/18. Незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, застосування, чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні зміни. Розрахунок, здійснений Позивачем за умовами СПР відбувся на загальну суму 41 944 315,10 грн за період 2016- 2017 роки, тобто Відповідачем сплачено за поставлений газ 22 745 703,80 грн власних коштів. Однак Позивач не визначив, за яким періодом здійснено зарахування коштів щодо періоду наданих послуг, так як за СПР вказано тільки рік щодо зарахування заборгованості і сторони не визначили за який саме період відбулося перерахування коштів у розмірі 22 745 703,80 грн, отже не доведено нарахування розміру пені, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019, рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 залишити в силі.
5. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі
5.1. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням частини другої статті 11, статей 74, 76, 77, 86, 236 та 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без дослідження усіх істотних обставин справи.
5.2. Умовами Договору, які є дійсними та не оспорювались в судовому порядку, сторони погодили, що укладення СПР, договору про організацію взаєморозрахунків в будь-якому випадку не змінює строків, порядку розрахунків, внесення змін до Договору має відбуватися лише шляхом укладення відповідної додаткової угоди, отже посилання суду на укладення СПР як на підставу зміни порядку та строку здійснення розрахунків є таким, що суперечать умовам Договору, принципу обов`язковості виконання договірних зобов`язань згідно з статтями 527, 627, 629 ЦК України.
5.3. До спірних правовідносин має застосовуватися стаття 618 ЦК України, за якою боржник відповідає за порушення зобов`язання третіми особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
5.4. Оскільки державою передбачений певний механізм перерахування субвенцій, проте не врегульовано питання імплементації цих відносин при здійсненні розрахунків за природний газ між постачальником і покупцем, сторони вправі, керуючись принципом свободи договору відповідно до статті 627 ЦК України, встановити (конкретизувати) умовами договору порядок регулювання щодо платежів, здійснених через СПР та договір про організацію взаєморозрахунків, строки тощо, що і було здійснено умовами пункту 6.1 Договору.
5.5. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 853 внесено зміни до пункту 20 Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу зі спеціальними обов`язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій, зокрема додано пункт, яким встановлено, що підписання СПР відповідно до Порядку не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, отже фактично зазначено про відсутність впливу СПР.
5.6. Нарахування Позивачем платежів відповідно до статті 625 ЦК України на всю суму заборгованості за цим Договором, у т. ч. суму заборгованості, сплачену за СПР, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, є обґрунтованим та законним.
5.7. З огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину суд не звернув уваги на те, що Договір, у розумінні статті 11 ЦК України, є достатньою підставою виникнення у його сторін взаємних прав та обов`язків, зокрема, щодо розрахунків за отриманий природний газ у встановлені строки.
5.8. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18 виокремлено кошти, сплачені за СПР, та кошти, сплачені у звичайному порядку, тому суд апеляційної інстанції у даній справі мав дослідити ці обставини та, відповідно, виокремити суми, які були сплачені на підставі СПР відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20, та суми, які були сплачені в інший спосіб. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд також у справах № 921/574/17-г/5 та № 909/256/17, повертаючи справи на новий розгляд судів попередніх інстанцій.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. 28.11.2019 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 без змін, а подану касаційну скаргу залишити без задоволення.
6.2. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету регулюються відповідними нормами законодавства, застосування, чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.
6.3. Апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що Позивачем не доведено період нарахування розміру пені за кожним актом, і, як наслідок, нарахування інфляційних та 3 % річних.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 14.10.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого Товариство (постачальник) зобов`язалося поставити Заводу (споживач) у 2016- 2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався прийняти і оплатити його на умовах цього Договору.
7.2. Згідно з умовами пункту 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
7.3. Відповідно до пункту 2.1 Договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 10800,0 тис.куб.м.
7.4. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.4 Договору).
7.5. Пунктом 5.2 Договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу за цим договором становить 4 942 грн крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 5 930,40 грн.
7.6. Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що, з урахуванням пункту 11.3 цього Договору, укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" СПР про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
7.7. Пунктами 8.1, 8.2 Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20.
7.8. Відповідно до пункту 8.3 Договору сторони погодили, що, з урахуванням пункту 11.3 цього Договору, укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 СПР про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.
7.9. Згідно з умовами підпунктів 3.4 пункту 11.3 Договору сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору; будь-які СПР, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами не можуть бути використані для внесення змін до цього договору; можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.
7.10. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення відповідно до пункту 12.1 Договору.
7.11. 23.01.2017 до Договору сторонами підписано та скріплено печатками додаткову угоду №1 (т. 1 а. с. 30 - 31).
7.12. 31.03.2017 між сторонами Договору підписано додаткову угоду № 2, якою визначено, що постачальник передає споживачу в період з 01.04.2017 по 30.09.2017 газ обсягом до 2100,0 тис. куб.м. (т. 1 а. с. 32).
7.13. Відповідно до додаткової угоди № 2 сторони дійшли згоди щодо виключення пункту 4.2 розділу 4 Договору, викласти, зокрема, пункт 5.2 в такій редакції: Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01.04.2017 становить 4 942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять грн. 40 коп.).
Також, замінено в пункті 8.2. розділу 8 Договору відповідальність сторін: слова 21% річних на 16,4% річних, викладено розділ 12 Строк дії договору у наступній редакції: 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016, по 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
7.14. На підставі Договору Завод отримав за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року природний газ на загальну суму 64 690 018,93 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 6 352 170,05 грн, від 30.11.2016 на суму 10 352 639,98 грн, від 31.12.2016 на суму 12 407 061,00 грн, від 31.01.2017 на суму 13 594 048,36 грн, від 28.02.2017 на суму 11 254 784,28 грн, від 31.03.2017 на суму 8 171 877,71 грн, від 30.04.2017 на суму 2 557 437,55 грн.(т. 1 а. с. 33 - 39).