ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/40/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Волковицька Н.О.,
За участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 (головуючий суддя: Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Богатир К.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1,
про визнання договору поставки недійсним,
За участю представників сторін:
від позивача: Літинський О.П., Глущенко А.М. - адвокати
від відповідача: Тіхов О.С. - адвокат
від третьої особи: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. 03.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" (далі - позивач, ТОВ "Квартал-Трейдінг") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (далі відповідач, ТОВ "Тедіс Україна"), в якому просило суд визнати недійсним договір поставки №51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018 (далі - договір), укладений між сторонами.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що при підписанні (укладанні) договору 11.09.2018 фінансовим директором ТОВ "Квартал-Трейдінг" Ноткіною І . І. було вчинено правочин з порушенням визначених Статутом обмежень. Позивач вважає, що ОСОБА_3 взагалі не мала повноважень щодо підписання оспорюваного позивачем правочину, оскільки зборами учасників ТОВ "Квартал-Трейдінг" не вирішувалось питання щодо уповноваження її на підписання цього договору. Крім того, жодних дій щодо схвалення правочину, який був вчинений ОСОБА_3, від імені позивача органами ТОВ "Квартал-Трейдінг" не здійснювалось.
1.3. 15.02.2019 ТОВ "Квартал-Трейдінг" подало до Господарському суду Одеської області уточнену позовну заяву (уточнена позовна заява надійшла до суду також поштою 18.02.2019), в якій позивач уточнив підстави вимог позову. Зокрема, позивач посилається на положення ч.2 ст.44 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", згідно яких рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, і робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників. Договір поставки укладений на суму 140503803,35 грн., що підтверджується видатковими накладними; згідно балансу ТОВ "Квартал-Трейдінг" станом на кінець попереднього кварталу дати 11.09.2018, сума договору поставки №51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018 явно перевищує 50% вартості чистих активів ТОВ "Квартал-Трейдінг". Отже, для укладання Договору поставки виконавчий орган (та/або представник) ТОВ "Квартал-Трейдінг" повинен був отримати згоду загальних зборів учасників ТОВ "Квартал-Трейдінг", що в порушення вищезазначеної імперативної норми закону зроблено не було, таким чином дії фінансового директора ОСОБА_3 не відповідали внутрішній волі позивача.
1.4. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначивши, що на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дарума-Трейдінг" (ТОВ "Квартал-Трейдінг") до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відповідні відомості про те, що ОСОБА_3 уповноважена представляти інтереси позивача перед третіми особами без довіреності, водночас позивачем до Реєстру не було внесено відомостей щодо наявності будь-яких відомостей щодо обмежень ОСОБА_3 на представництво інтересів товариства перед третіми особами, як того вимагає чинне законодавство у випадку наявності таких обмежень.
Стосовно посилань позивача на п. 4.26. Статуту ТОВ "Квартал-Трейдінг", відповідач вважає, що як зі змісту даного пункту, так і зі Статуту в цілому незрозуміло, що мається на увазі під поняттям "рішення", а тому зробити однозначний висновок про те, що оспорюваний договір відноситься до рішення позивача неможливо, а в сукупності із тим, що Загальними зборами учасників позивача фінансового директора ОСОБА_3 включено до кола осіб, що мають право заключати та підписувати договори, такі посилання на даний пункт Статуту є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.
Крім того, позивач робив замовлення на поставки товару, приймав товар, що поставлявся відповідачем, здійснював його подальшу оплату, також підтвердженням схвалення правочину позивачем можна вважати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарськими операціями з поставки тютюнових виробів в рамках виконання договору, тобто мало місце повне саме зі сторони органів ТОВ "Квартал-Трейдінг" подальше схвалення правочину - договору поставки №51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018. Про схвалення позивачем оспорюваного договору свідчить лист ТОВ "Квартал-Трейдінг" вих. №13 від 19.12.2018, за змістом якого позивач просить перераховані грошові кошти за договором від 09.10.2018 переведення боргу за договором поставки № 2-ПТ/13/КК від 02.12.2013 в загальній сумі 10500000 грн. вважати платежами за договором поставки №51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018. Остання оплата за поставлений товар за оспорюваним договором позивачем була здійснена 08.01.2019 в розмірі 400000грн., тобто вже після подання даної позовної заяви, тому ця обставина підтверджує той факт, що навіть після подання позовної заяви про визнання договору недійсним та звільнення фінансового директора, яка начебто уклала договір з перевищенням повноважень, позивач продовжує виконувати свої обов`язки за договором.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.04.2019 у справі № 916/40/19 позов задоволено.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №916/40/19 скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 25.10.2019 (згідно реєстраційним номером КГС) Товариством з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі № 916/40/19.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 25.10.2019 у справі № 916/40/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Волковицька Н.О.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" строк для подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі №916/40/19, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 27.11.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 20.11.2019.
3.4. 19.11.2019 до Касаційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" подано відзив на касаційну скаргу.
3.5. У судовому засіданні 27.11.2019 з метою вивчення матеріалів справи судом було оголошено перерву до 12.12.2019, про наступне судове засідання ухвалою Верховного Суду від 27.11.2019 повідомлено учасників справи, які не прибули.
3.6. До початку судового засідання 12.12.2019 до Касаційного господарського суду позивачем подані додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що користуючись правами, наданими п. 3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), а також ч. 1 ст. 101 ГПК, ТОВ "Квартал-Трейдінг" було замовлено експертно-наукове правове дослідження законності та обґрунтованості рішення суду, викладеного в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019, з таких питань:
1) чи ґрунтуються висновки колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, викладені в постанові від 24.09.2019 у справі №916/40/19 на доказах, які містяться в матеріалах судової справи №916/40/19?
2) чи є об`єктивною оцінка обставин судової справи №916/40/19, викладена в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі №916/40/19?
3) чи правильно Південно-західним апеляційним господарським судом були застосовані норми матеріального та процесуального законодавства України при ухваленні постанови від 24.09.2019 у справі №916/40/19?
Також у вказаних додаткових поясненнях позивач просить долучити до матеріалів справи висновок експертно-правового дослідження судового експерта Бондика В.А. від 03.12.2019.
Крім того, у судовому засіданні 12.12.2019 представником позивача заявлено усне клопотання про заслуховування в судовому засіданні вказаного судового експерта.
3.7. Колегія суддів касаційного суду з приводу заявлених клопотань доходить наступних висновків.
3.8. Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 42 ГПК, на яку посилається позивач:
"Учасники справи мають право:
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб."
Стаття 42 ГПК регулює загальним чином права та обов`язки учасників справи в господарському процесі без врахування специфіки розгляду справи в судах різних інстанцій .
3.9. Стаття 101 ГПК, на яку також посилається позивач, регулює право учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
В силу положень ст.73 ГПК висновок експерта є одним з видів доказів.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.300 ГПК:
"Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Зазначене вже само по собі є підставою для відмови в задоволенні клопотань позивача, як про долучення до матеріалів справи висновку експертно-правового дослідження Бондика В. А. від 03.12.2019, так і про заслуховування в судовому засіданні вказаного судового експерта.
3.10. Крім того, згідно з ч.2 ст.98 ГПК:
"Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права."
Тим більше дана норма, як і чинний ГПК, не передбачає, що предметом висновку експерта може бути законність та обґрунтованість судового рішення, оцінка якого є повноваженням виключно судів вищих інстанцій, порівняно з судом, який прийняв таке рішення.
3.11. Згідно зі ст. 108 ГПК:
"1. Учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:
1) застосування аналогії закону, аналогії права;
2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
2. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи."
Отже дана норма передбачає можливість подання до суду висновку експерта у галузі права лише у чітко визначених випадках, які відсутні у судових рішеннях по даній справі, і також не передбачає, що предметом висновку саме експерта у галузі права може бути оцінка та переоцінка доказів, тим більше, законність та обґрунтованість судового рішення.
3.12. Наведені процесуальні норми прямо свідчать, що вказаний висновок експертно-правового дослідження, враховуючи предмет його дослідження, також і по суті не може бути прийнятий до уваги касаційним судом і врахований при вирішенні касаційної скарги.
3.13. У судові засідання 27.11.2019 та 12.12.2019 з`явилися представники позивача та відповідача. Представники позивача підтримали касаційну скаргу. Представник відповідача виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Представник третьої особи у судові засідання не з`явився, хоча вказаний учасник справи про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
3.14. У судовому засіданні 12.12.2019 представником позивача подана заява про відвід судді Касаційного господарського суду Верховного Суду Краснова Є.В. від розгляду зазначеної касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 залишено без розгляду заяву про відвід судді Краснова Є.В., подану ТОВ "Квартал-Трейдінг".
3.15. Також у судовому засіданні 12.12.2019 представником позивача заявлено усне клопотання про направлення справи на Велику Палату Верховного Суду у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми щодо застосування статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яке судом касаційної інстанції відхиляється з підстав, наведених нижче.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" (скаржник, позивач) просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019, залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 26.04.2019 у справі № 916/40/19.
4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до Статуту ТОВ "Квартал-Трейдінг" ОСОБА_3, як фінансовий директор, мала повноваження на представництво товариства у спірному правовідношенні. Вказує, що Статутом ТОВ "Квартал-Трейдінг" передбачено колективний виконавчий орган товариства - дирекцію, яка набуває повноважень виконавчого органу за умови спільного затвердження рішень (угод, договорів, наказів) підписами генерального та фінансового директорів. Відтак, діючи окремо, ані генеральний, ані фінансовий директор повноважень виконавчого органу не набувають.
Також позивач зазначає, що сукупність приписів пунктів 4.24, 4.25, 4.3. Статуту та ч.2 ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" свідчить, що до повноважень фінансового директора не належить прийняття рішення про укладення значного правочину, вартість якого перевищує 50 відсотків вартості активів товариства на час його укладення.
Скаржник вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази надання загальними зборами учасників ТОВ "Квартал-Трейдінг" згоди на укладення ОСОБА_3 спірного договору поставки, оскільки такої згоди не надавалося, а також докази вчинення саме загальними зборами учасників ТОВ "Квартал-Трейдінг", а не ОСОБА_3, як фінансовим директором, дій, направлених на виконання спірного договору поставки, а отже, подальше його схвалення.
На думку ТОВ "Квартал-Трейдінг", є помилковим висновок апеляційного господарського суду, що місцевий суд виходив з того, що вартість спірного договору поставки складає 10 млн.дол.США (гранична сума поставки протягом одного календарного року згідно п.4.1 Договору), не зваживши на те, що при укладенні договору його вартість пов`язувалась із вартістю фактично поставленого товару згідно видаткових накладних.
Позивач вказує, що судом першої інстанції було встановлено дійсний обсяг поставленого товару на підставі наданих позивачем первинних документів з урахуванням обмеження їх максимального обсягу, на підставі чого й зроблено висновок, що оскільки ціна договору, предметом якого є придбання товару, становить більше ніж 50 відсотків вартості чистих активів товариства, відповідно спірний договір віднесено Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до значного правочину, і рішення про вчинення такого правочину мало прийматися загальними зборами учасників ТОВ "Квартал-Трейдінг".
Разом з тим, як вважає скаржник, суд апеляційної інстанції не врахував та не надав оцінки: висновку експерта № 19-04.09-001 за результатами проведення судово- економічної експертизи щодо розрахунку вартості чистих активів ТОВ "Дарума- Трейдінг" (перейменоване на ТОВ "Квартал-Трейдінг"), видатковим накладним та податковим накладним, що підтверджують вартість фактичного поставленого товару за спірним договором, що формувало ціну договору та його ознаку як значного правочину.
Крім того, ТОВ "Квартал-Трейдінг" не погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва (баланс на 30.06.2018р., звіт про фінансові результати на 1 півріччя 2018 року) від 01.07.2018р. ТОВ "Дарума-Трейдінг" (наразі - ТОВ "Квартал-Трейдінг"), на невизначені дані якого послався суд першої інстанції в своєму рішенні, не містить будь-яких показників у кількісному вираженні, відповідні дані в ньому відсутні як такі, а також відсутні докази, що цей фінансовий документ був направлений як фінансова звітність до Центру обробки електронних звітів Держстату України.
На думку скаржника, висловлюючи такий висновок, судом не були враховані спеціальні норми права: ст. 1, ч.3 ст.11, ст.13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ч.4 п.2, п. 12 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності", чинних на момент укладення договору, якими передбачено, що суб`єкти малого підприємництва подають виключно річну фінансову звітність, тобто за фінансовими результатами звітного року, і відповідно отримують підтвердження про її подання в електронній формі, з огляду на що, позивач станом на 30.06.2018 не зобов`язаний був в силу закону подавати фінансову звітність за другий квартал 2018 року, тому неможливо надати будь-яке підтвердження з Центру обробки електронних звітів Держстату України про отримання такої фінансової звітності.
4.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" просить касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 залишити без задоволення.
Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків по суті спору з урахуванням всіх обставин справи, правильним застосуванням норм матеріального права.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. 11.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квартал-Трейдінг" (Покупець) укладено договір поставки № 51-ЛВ/18/КК, за умовами п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передавати тютюнові вироби або інші групи Товарів (далі по тексту - Товар) у власність Покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбаний Покупцем за цим договором товар буде в подальшому реалізовуватися через об`єкти торгівлі Покупця на території України.
Згідно із до п.1.2-1.4 Договору поставки асортимент, кількість, ціна товару визначається сторонами на кожну партію окремо. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 10.09.2020 року включно, а по відношенню платежів - до повного виконання покупцем своїх зобов`язань по оплаті отриманого товару. Дострокове припинення дії договору можливе з ініціативи будь-якої Сторони шляхом письмового повідомлення за один місяць і за умови повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Відповідно до п.2.1 Договору поставки асортимент, кількість та ціна Товару, що продається згідно з даним договором, вказується у видаткових накладних, які є невід`ємного частиною даного договору.
Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення (замовлень) покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі продавця. Замовлення на партію товару погоджується відповідальними особами сторін (п.3.1 Договору поставки).
Згідно із пунктами 3.7, 3.10, 3.11 Договору поставки Покупець приймає товар у відповідності до вимог законодавства згідно з супровідними документами продавця. Право власності на товар, що постачається, а також ризик його випадкової загибелі та випадкового пошкодження, переходять до покупця з моменту отримання товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною, підписаною обома сторонами. Після переходу права власності до покупця товар поверненню не підлягає. Покупець зобов`язаний надати продавцю документи, пов`язані з отриманням товару (видаткові накладі, довіреності тощо), які належним чином оформлені.
Відповідно до п.4.1 Договору поставки ціна Товару визначається у відповідності з ціною, вказаною у прайс-листах Продавця, які діють на момент виконання Продавцем замовлення Покупця і вказується у видаткових накладних з урахуванням ПДВ.
Загальна сума даного договору визначається на підставі фактично поставленого Товару згідно видаткових накладних, але у будь-якому випадку не повинна перевищувати еквівалент 10000000 (десять мільйонів) доларів США в рамках одного календарного року.
Відповідно до п.4.3 Договору поставки розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Проте не виключаються інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України за погодженням з продавцем.
Відповідно до п.9.2 Договору поставки даний договір може бути доповнено, змінено, уточнено за домовленістю сторін лише шляхом укладення письмової угоди або додатку до даного договору, підписаного уповноваженими представниками сторін.
5.2. Від ТОВ "Квартал-Трейдінг" договір підписаний фінансовим директором І.І. Ноткіною, від ТОВ "Тедіс Україна" - тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Д.Б. Донік.
5.3. Сторонами до Договору поставки було укладено додаток № 1 від 11.09.2018 та додаткову угоду від 11.09.2018.
5.4. За ствердженнями позивача, за вказаним договором № 51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018 року ТОВ "Тедіс Україна" за період з 11.10.2018 по 16.11.2018 було здійснено поставку товару ТОВ "Квартал-Трейдінг" на загальну суму 140503803,35 грн. (з ПДВ), однак за розрахунком суду із наданих копій видаткових накладних, наявних в матеріалах справи (а.с. 16-250 т.2; а.с. 1-250 т. 3; а.с. 1-39 т. 4) вбачається поставка товару на суму 135963780,66 грн. При цьому відповідачем не оспорено загальну суму поставки товару за спірним договором.
6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідно до Статуту ТОВ "Квартал-Трейдінг" ОСОБА_3, як фінансовий директор, мала повноваження на представництво товариства у спірному правовідношенні, але не дотрималась додаткових вимог до порядку вчинення значного правочину; належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 76, 77 ГПК України схвалення загальними зборами учасників ТОВ "Квартал-Трейдінг" спірного правочину в подальшому матеріали справи не містять.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спірного договору поставки № 51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018 є поставка тютюнових виробів та інших груп товарів на загальну суму, що не перевищує еквівалент 10000000 (десять мільйонів) доларів США в рамках одного календарного року.
Крім того, з наявних копій документів фінансової звітності ТОВ "Квартал-Трейдінг", зокрема балансу товариства станом на кінець попереднього кварталу (30.06.2018 року) до укладання договору, вбачається, що сума поставки за договором № 51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018 року перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства. Оскільки надання згоди на вчинення Договору поставки загальними зборами учасників ТОВ "Квартал-Трейдінг" не приймалося, вказані обставини свідчать про порушення приписів ч.2 ст.44 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" під час укладення спірного договору та наявність підстав для визнання його недійсним.
Також суд відхилив посилання відповідача на прийняття позивачем поставленого товару згідно видаткових накладних та на здійснення позивачем оплати за вказаний товар по спірному договору поставки № 51-ЛВ/18/КК від 11.09.2018, як на доказ схвалення позивачем вказаного договору. Посилання відповідача на те, що Статутом позивача не встановлено відповідний порядок для надання загальними зборами учасників Товариства згоди на вчинення спірного правочину, судом оцінені критично, оскільки відсутність такого порядку не свідчить про відсутність необхідності для отримання такої згоди, наявність якої чітко передбачено нормами ст. 44 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
6.2. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_3, як фінансовий директор, мала повноваження на укладення від імені ТОВ "Квартал-Трейдінг" оспорюваного договору поставки.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що місцевий господарський суд виходив з того, що вартість спірного договору поставки складає 10млн.дол.США (гранична сума поставки протягом одного календарного року згідно п.4.1 Договору), не зваживши на те, що при укладенні договору його вартість не була визначена конкретно та пов`язувалась із вартістю фактично поставленого товару згідно видаткових накладних (тобто не була відома на дату укладення договору).
Крім того, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва (баланс на 30.06.2018, звіт про фінансові результати на 1 півріччя 2018 року) від 01.07.2018 ТОВ "Дарума-Трейдінг" (наразі - ТОВ "Квартал-Трейдінг") (т.4, а.с.50), на невизначені дані якого послався суд першої інстанції в своєму рішенні, не містить будь-яких показників у кількісному вираженні, відповідні дані в ньому відсутні як такі, а також відсутні докази, що цей фінансовий документ був направлений як фінансова звітність до Центру обробки електронних звітів Держстату України.
Інші документи фінансової звітності ТОВ "Квартал-Трейдінг" не є належними доказами щодо обставини, що має значення для правильного вирішення справи, а саме щодо визначення вартості чистих активів ТОВ "Дарума-Трейдінг" станом на 30.06.2018р. та 50% такої вартості, адже складались за інші періоди та подавалися вже ТОВ "Квартал-Трейдінг" після укладення Договору поставки.
За таких обставин, висновок місцевого господарського суду, що сума поставки за договором від 11.09.2018р. перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства ґрунтується на недоведених обставинах, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, оскільки будь-які інші докази, які б відповідали вимогам належності, допустимості та достовірності, в матеріалах справи відсутні.
Похідним від викладеного є також і помилковий висновок суду першої інстанції щодо необхідності схвалення спірного договору Товариством в порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, як того вимагає норма ст.46 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".