ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/5002/18
Верховний Суд у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів:
Кондратова І.Д.- головуючий, суддів: Баранця О.М., Вронської Г.О., Губенко Н.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О., Стратієнко Л.В., Студенця В.І, Ткача І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;
за участю представників учасників справи:
позивача - Пічухіної С.С.,
третьої особи - Набокової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя Суховаров А.В)
від 21.02.2019
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Орєшкіна Е.В., судді - Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.)
від 03.06.2019
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрозалізничпостачання"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод"
про заміну продукції неналежної якості та стягнення 49003,56 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (надалі - ПАТ "Українська залізниця"), звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просило суд:
1) зобов`язати ТОВ "Дніпрозалізничпостачання" здійснити заміну рейок рамних прямих з вістряком кривим типу Р65 марки 1/11-1/9 із заводськими № 276 та № 280 неналежної якості у кількості 2 одиниць на аналогічну продукцію належної якості;
2) стягнути з ТОВ "Дніпрозалізничпостачання" штраф у розмірі 49 003,56 грн (20 % від вартості продукції неналежної якості).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач за договором поставки № ЦЗВ-05-04817-01 від 20.11.2017 поставив продукцію з дефектами, які були виявлені протягом гарантійного строку експлуатації (відповідно до акту комісії від 02.05.2018, складеного за участю представника виробника - АТ "Дніпропетровський стрілочний завод", рейки рамні прямі з вістряком кривим типу Р65 марки 1/11-1/9 проект М1740.11.000; (-01) із заводськими №№ 276 та 280 не витримали гарантійного терміну експлуатації по пропущеному тоннажу та гарантованому мінімальному строку експлуатації), не здійснив її заміну на якісну продукцію та не сплатив штраф у розмірі 20 %.
1.3. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
1.4. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, АТ "Дніпропетровський стрілочний завод", подала пояснення щодо позову, в яких заперечила проти позову з таких підстав:
1) відповідно до пункту 3.1.4 Інструкції ЦП 0162 "Гарантійні строки служби та умови забезпечення гарантійної експлуатації металевих елементів стрілочних переводів" (надалі - Інструкція ЦП/0162), що затверджена наказом Укрзалізниці від 20.12.2016 № 512-Ц, постачальник (виробник) несе відповідальність лише при виявленні таких причин несправностей: недоліки і порушення при виготовленні конструкцій; недостатня якість матеріалів, з яких виготовлені елементи стрілочних переводів, проте акти від 02.05.2016, які підписані з особливою думкою представника виробника, не містять причини виникнення недоліків та не вказують на порушення виробником підпунктів а) і б) пункту 3.1.4 Інструкції ЦП/0162;
2) за висновками актів основна причина викришування вістряка та зносу рейки рамної позивачем не встановлена, а третя особа вважає, що причиною появи несправностей поставленої продукції є неякісне та несвоєчасне виконання позивачем колійних робіт із поточного утримання й ремонтів елементів стрілочного переводу (відсутність гребнезмащувачів і рельсозмащувачів) та дія несправного рухомого складу;
3) позивач встановив дефектність продукції 25.04.2018, а відповідно до частини 8 статті 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
1.5. У відповіді на такі пояснення позивач зазначив, що:
1) вхідний контроль проводився шляхом вибіркової перевірки із застосуванням штангенциркуля та рулетки, тобто візуальними промірами, тому введення спірної продукції в експлуатацію не є підтвердженням її якості;
2) твердження виробника, що викладені в окремій думці, не можуть братися до уваги, оскільки встановлення якості рамної рейки має здійснюватися в лабораторних умовах, а представником не були відібрані зразки для такого дослідження;
3) за умовами договору гарантійний строк експлуатації становить 1 рік мінімальний строк служби або 45 млн.т брутто мінімальний пропущений по продукції тоннаж, а відповідно до актів перевірки пропущений тоннаж становить 6,54 млн.т, а строк експлуатації 2 місяці;
4) за висновками комісії встановлено відповідність умов експлуатації та утримання стрілочних переводів №№ 10 та 14 діючим нормативам, про що зазначено у пункті 5 актів;
5) відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили, а пунктом 6 статті 269 господарського кодексу України передбчено, що постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. Третя особа не надала жодних доказів, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу;
6) днем встановлення недоліків є 02.05.2018, тобто день складання актів, тому позивач, звернувшись до суду з позовом 01.11.2018, не пропустив шестимісячний строк позовної давності.
Окрім того, позивач заявив клопотання про призначення судової експертизи з метою встановлення причин виникнення дефектів продукції, що якої виник спір у справі.
1.6. У запереченнях на пояснення позивача третя особа додатково зазначила, що відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція П-7), саме на покупця (позивача у справі) покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення прихованих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2019 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Українська залізниця" до ТОВ "Дніпрозалізничпостачання" про заміну рейок рамних прямих з вістряком кривим типу Р65 марки 1/11-1/9 із заводськими №№ 276 та 280 неналежної якості у кількості 2 одиниць на аналогічну продукцію належної якості та стягнення штрафних санкцій у розмірі 49 003,56 грн відмовлено повністю.
2.2. Суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем обставин поставки неякісної продукції, оскільки:
1) акти перевірки стрілочної продукції, що не витримала умов гарантії, від 02.05.2018, які складені позивачем та підписані представником ПАТ "Дніпровський стілочний завод" з особливою думкою, містять посилання на те, що "при натурній перевірці умов експлуатації і утримання стрілочного переводу комісією встановлено відповідність умов експлуатації вимогам інструкції ЦП-0269, ремкомплект рейки рамні прямі з вістряком кривим виготовлена згідно з конструкторською документації, не витримала гарантійного терміну експлуатації по пропущеному тоннажу та гарантованому мінімальному строку експлуатації (у роках), упродовж якого рамна рейка при експлуатації й поточному утриманні в колії", проте не містять причин виникнення недоліків;
2) відповідно до п. 3.1.4 Інструкції ЦП/0162, положення якої застосовуються до спірних відносин згідно з пунктом 2.3 договору, постачальник (виробник) стрілочної продукції несе відповідальність лише при виявленні таких причин несправностей: а) недоліки і порушення при виготовленні конструкцій; б) недостатня якість матеріалів, із яких виготовлені елементи стрілочних переводів. В інших випадках відповідальність покладається на власника виробу або тих, хто порушив технічні умови експлуатації або укладання конструкції;
3) у пункті 7.2 договору сторони погодили приймання продукції по якості замовником або кінцевим вантажоодержувачем продукції відповідно до Інструкції № П-7;
4) позивач не надав доказів приймання продукції по якості замовником або кінцевим вантажоодержувачем продукції згідно з абз. 3 пункту 30, пункту 33 та пункту 35 Інструкції П-7, згідно з положеннями якої саме на покупця (позивача у справі) покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення прихованих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції.
2.3. Клопотання позивача про призначення судової експертизи про визначення відповідності якісного і кількісного хімічного складу спірної продукції зазначеним у договорі поставки вимогам, відповідності продукції зазначеним у договорі поставки вимогам, марки металу виготовленої продукції та причини появи в ній критичних дефектів суд відхилив, з тих підстав, що в матеріалах справи наявні докази, за результатом дослідження яких суд вбачав можливим без спеціальних знань та залучення експертів вирішити питання про наявність або відсутність підстав для заміни відповідачем товару неналежної якості та стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій.
2.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2019 у справі № 904/5002/18 залишено без змін.
2.5. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для призначення експертизи та про недоведеність позивачем обставин поставки неякісної продукції.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, частини 6 статті 269 Господарського кодексу України, пункту 4.9 Інструкції ЦП/0162, абзацу З пункту 9 Інструкції П-7 та порушення норм частини 7 статті 11, статей 74, 99 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Третя особа AT "Дніпропетровський стрілочний завод" подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
3.4. Третя особа вважає, що суди дійшли правильного висновку, що позивач при здійсненні дій з приймання продукції та її обстеження не дотримався положень Інструкції ЦП/0162 та Інструкції П-7, в той час як відсутність таких доказів свідчить про безпідставність позовних вимог.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. Положення Інструкції П-7, відповідно до якої на покупця (позивача у справі) покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення прихованих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції, у спірних правовідносинах не застосовані і не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" може застосувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.
4.2. Окрім того, відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
4.3. У даному випадку спірні правовідносини врегульовані законами України.
4.4. Відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
4.5. Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
4.6. Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.
4.7. Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), як у справі, що розглядається, існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
4.8. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, належним чином не встановили причини недоліків продукції, на яку за умовами договору встановлено гарантійний строк експлуатації, безпідставно поклавши обов`язок доведення цих обставин на позивача (покупця), а не на відповідача (постачальника), який не надав взагалі жодних заперечень по суті спору.
4.9. Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на момент ухвалення місцевим господарським судом рішення суду) у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування. А відповідно до пп. в) пункту 3 частини 1 статті 282 цього Кодексу постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
4.10. Як у відповіді на пояснення третьої особи, так і в апеляційній скарзі, позивач прямо посилався на необхідність застосування у спірних правовідносинах норми частини 6 статті 269 Господарського кодексу України, частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України. Проте суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, не розглянули відповідні аргументи позивача та не зазначили мотиви не застосування відповідних норм права.