ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6356/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Клименка М. С. (адвокат), Фрідмана О. О. (адвокат),
відповідача - Перепелиціна К. М. (довіреність від 04.12.2019),
розглянув касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 (суддя Павленко Є. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 (головуючий - Чорногуз М. Г., судді Хрипун О. О., Яковлєв М. Л.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Докас"
до Київської міської ради
про визнання договору укладеним.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Докас" (далі - ТОВ "Докас", Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви від 09.07.2019 про уточнення позовних вимог у зв`язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки) до Київської міської ради (далі - Київрада, Рада) про визнання укладеним між сторонами договору оренди земельної ділянки у запропонованій позивачем редакції, посилаючись на положення статей 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 9, 12, 116, 122- 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 181, 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 16 Закону України "Про оренду землі".
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що 26.06.2007 Київрада прийняла рішення №994/1655 "Про передачу ТОВ "Докас" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11 у Шевченківському районі міста Києва" (далі - рішення Київради № 994/1655), зважаючи на яке, а також з огляду на бездіяльність відповідача, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 у справі № 17/386-36/14-51/197-34/114-10/544, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013, задоволено позовні вимоги про зобов`язання Київради укласти з ТОВ "Докас" договір оренди (з усіма додатками, що є його невід`ємними частинами) земельної ділянки площею 2232 м2, кадастровий № 8000000000:91:175:0013, яка знаходиться за адресою: перетин вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11 у Шевченківському районі міста Києва, цільове призначення - для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом (далі - спірна земельна ділянка), та вчинити усі інші необхідні дії для оформлення і реєстрації ТОВ "Докас" договору оренди спірної земельної ділянки в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення, проте зазначене судове рішення у примусовому порядку виконано не було і Рада спірного договору не підписала навіть після направлення їй повторної пропозиції Товариства про його укладення з долученням проєкта цього договору.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019, позов задоволено повністю. Визнано укладеним між Київрадою та ТОВ "Докас" договір оренди спірної земельної ділянки у запропонованій Товариством редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.
4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 16, 626, 627, 628, 638 ЦК України, статей 93, 116, 123, 124 ЗК України, статей 179, 180, 184, 187 ГК України, статті 16 Закону України "Про оренду землі", статті 40 і пунктів 2, 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статей 73, 74, 75, 76, 77, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилаючись на які, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на неправомірне ухилення відповідача від виконання рішення Київради № 994/1655, шляхом прийняття якого орган місцевого самоврядування висловив волевиявлення на виникнення орендних земельних правовідносин, а також зважаючи на невиконання ним судового рішення у справі № 17/386-36/14-51/197-34/114-10/544, що підтверджується постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 20.08.2014 про закінчення виконавчого провадження ВП № 40019981 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 № 17/386-36/14-51/197-34/114-10/544. При цьому суди зазначили, що на спірній земельній ділянці розташовано належні Товариству на праві власності об`єкти нерухомості, зокрема нежилі будинки: корпус 2 (літ. А1) площею 94 кв.м., корпус 3 (літ. В) площею 115,30 кв.м., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договору купівлі-продажу нежилих будинків від 27.05.2013 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, Київрада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 628 ЦК України, частин 1- 3, 5-7 статті 40 і пунктів 2, 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", наголошуючи, що рішення Господарського суду м. Києва від 04.10.2012, постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 та постанова Вищого господарського суду України від 26.02.2013 у справі № 17/386-36/14-51/197-34/114-І0/544 приймалися під час дії Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відтак ніщо не заважало позивачу привести у відповідність до вимог цього Закону редакцію договору оренди земельної ділянки, що була предметом судового розгляду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. Рішенням Київради №994/1655 затверджено проект землеустрою щодо відведення позивачу спірної земельної ділянки та вирішено передати Товариству (за умови виконання пункту 3 цього рішення) у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,23 га для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11 у Шевченківському районі міста Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
9. Згідно з пунктом 3 Київради № 994/1655 позивача зобов`язано:
- виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 ЗК України;
- у місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Ради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою;
- виконати вимоги, викладені у листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 11.05.2007 № 19-4499, Київської міської санепідемстанції від 25.04.2007 № 2885, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві від 28.04.2007 № 06-6-25/2729, Головного управління охорони культурної спадщини та Державної служби з питань національної культурної спадщини від 26.04.2007 № 22-1059/35;
- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки;
- вирішити питання пайової участі до початку будівництва відповідно до рішення Ради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва";
- передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Ради (Київської міської державної адміністрації) 20 % загальної площі квартир у цьому житловому будинку (крім службового житла) на підставі пункту 36 рішення Ради від 28.12.2006 № 531/588 "Про бюджет міста Києва на 2007 рік";
- у складі проєкту будівництва виконати розрахунки щодо забезпеченості населення об`єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я тощо) і передбачити їх розміщення та будівництво одночасно із спорудженням житлового будинку;
- сплатити до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5 % витрат з будівництва загальної площі цього житлового будинку, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі пункту 84 рішення Ради від 28.12.2006 № 531/588 "Про бюджет міста Києва на 2007 рік".
10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 у справі № 17/386-36/14-51/197-34/114-10/544 за позовом Товариства до Ради про визнання договору укладеним та зобов`язання вчинити дії, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 і постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013, зобов`язано Київраду укласти з ТОВ "Докас" договір оренди спірної земельної ділянки у запропонованій позивачем редакції.
11. 03.10.2013 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанської А.Л. відкрито виконавче провадження ВП № 40019981 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 № 17/386-36/14-51/197-34/114-10/544 та встановлено відповідачу строк для добровільного виконання рішення суду.
12. 20.08.2014 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 40019981 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 № 17/386-36/14-51/197-34/114-10/544, оскільки виконати рішення суду без участі боржника неможливо.
За змістом постанови від 20.08.2014 про закінчення виконавчого провадження ВП № 40019981 у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду на підставі статей 5, 11, 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" постановами від 29.01.2014 та від 12.05.2014 на боржника накладено штрафи у розмірі 680 грн та 1360 грн відповідно, а також з огляду на невиконання вимог державного виконавця, який двічі зобов`язував Раду виконати рішення суду.
У постанові від 20.08.2014 також зазначено, що оскільки рішення суду боржник не виконав і виконати це рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець підготував подання (повідомлення), яке направлене до Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб за невиконання рішення суду.
13. У листі від 26.07.2018 № 26/07/19 Товариство звернулося до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з проханням надати проєкт договору оренди земельної ділянки за встановленою типовою формою.
У відповідь на це звернення разом із листом від 03.09.2018 № 05707-18753 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) надав позивачу копію Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 (зі змінами).
14. Ураховуючи ухилення Ради від виконання судового рішення у справі № 17/386-36/14-51/197-34/114-10/544 та від укладення договору оренди спірної земельної ділянки, Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просило змінити спосіб виконання цього судового рішення на визнання укладеним між сторонами договору оренди спірної земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 17/386-36/14-51/197-34/114-10/544 зазначену заяву ТОВ "Докас" задоволено.
Проте постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Докас" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 у справі №17/386-36/14-51/197-34/114-10/54.
15. З метою реалізації рішення Київради № 994/1655 листом від 29.03.2019 № 01-29/03/19 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір оренди спірної земельної ділянки, а також із проханням привести рішення Київради від 26.06.2007 № 994/1655 у відповідність до вимог чинного законодавства України - виключити з цього рішення пункти 3.7 та 3.9 та викласти його пункт 3.6 у такій редакції: "Питання пайової участі вирішити відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та рішення Київради від 15 листопада 2016 року № 411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва".
До цієї пропозиції позивач додав проєкт договору оренди земельної ділянки, складений відповідно до його типової форми, наданої на запит ТОВ "Докас" Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київради і затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", при цьому у проєкті було враховано зміни, що відбулися у зв`язку з набранням чинності 12.03.2011 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо регулювання питань пайової участі інвесторів у розвитку інфраструктури міста.
Факт отримання відповідачем зазначеної пропозиції Київрада не заперечує, однак доказів підписання наданого Товариством проєкта договору оренди земельної ділянки або надання Київрадою обґрунтованих заперечень із зазначенням причин відмови від його підписання матеріали справи не містять.
16. На час прийняття Київрадою рішення від 26.06.2007 № 994/1655, звернення Товариства з офертою від 29.03.2019 № 01-29/03/19 щодо укладення договору оренди, а також на час розгляду цього спору в суді спірна земельна ділянка перебувала у власності територіальної громади міста Києва в особі Київради.
17. На спірній земельній ділянці розташовані належні Товариству на праві власності об`єкти нерухомості, зокрема нежилі будинки: корпус 2 (літ. А1) площею 94 кв.м., корпус 3 (літ. В) площею 115,30 кв.м., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договору купівлі-продажу нежилих будинків від 27.05.2013 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Позиція Верховного Суду
18. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
19. Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
20. Дійсно, преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.