Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 638/14694/18 (провадження № 14-434 цс 19)
13 листопада 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про поновлення порушеного права, стягнення матеріальної та моральної шкоди і постановою від 13 листопада 2019 року касаційну скаргу задовольнила частково, скасувала ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, а справу направила до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Велика Палата Верховного Суду задовольняючи касаційну скаргу дійшла висновку, що суди першої й апеляційної інстанцій зробили помилкові висновки про необхідність розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки розгляд позовних вимог ОСОБА_1 має відбуватися за правилами цивільного судочинства.
2. Обґрунтовуючи свою позиціюВелика Палата Верховного Суду зазначила що згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
3. Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України визначає публічно-правовий спір, зокрема, як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
4. Публічно-правовим є, зокрема, спір, в якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
5. За змістом пункту 2 частини першої статті 263 КАС України до юрисдикції адміністративного суду належать справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
6. Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної, зокрема, протиправними діями суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
7. Отже, вимоги про відшкодування шкоди слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
8. Позивач звернувся з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача. Підставою для звернення з цим позовом стала, на думку позивача, протиправна відмова відповідача видати позивачеві електронний квиток, що надає право на пільговий безоплатний проїзд у міському електротранспорті міста Харкова.
9. Позивач просив стягнути на його користь завдану відповідачем матеріальну та моральну шкоду, проте вимогу про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо відмови у надання соціальної пільги не заявив. Обставини, якими позивач обґрунтовує протиправність ненадання йому відповідачем електронного квитка, є підставами позову, які має проаналізувати належний суд, вирішуючи спір.