Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 911/3677/17 (провадження № 12-119 гс 19)
19 листопада 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської областіна постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області доСофіївсько-Борщагівської сільської ради Києво?Святошинського району Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю ЕЙ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянкиі постановою від 19 листопада 2019 року касаційну скаргу залишила без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Велика Палата Верховного Суду, розглянувши вищезазначену касаційну скаргу, погодилася із судами першої та апеляційної інстанцій щодо закриття провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 29 липня 2011 року № 24 про передачу у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,08 га, кадастровий номер 3222486200:03:009:0113 (далі - спірна земельна ділянка), оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
2. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду також погодилася із висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в позові в частині витребування на користь держави спірної земельної ділянки у зв`язку зі спливом позовної давності зазначивши таке.
3. Позовна давність за віндикаційним позовом не може починати перебіг з моменту коли власник майна, яке перебуває у незаконному володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.
4. Оскільки право власності держави на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з постійного користування держави у комунальну власність, а не в момент укладення цією особою наступного правочину з відчуження земельної ділянки та набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено факт неправомірності вибуття спірної земельної ділянки та порушення права власності держави, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли держава в особі уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
5. Таким чином, оскільки державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства"НДВА "Пуща-Водиця" стало відомо про порушення її права постійного користування земельною ділянкою щонайменше з моменту звернення прокурора у травні 2011 року з позовом в цивільній справі № 2-2615/2011 про визнання недійсними і скасування рішень Софіївсько-Борщагівської сільської ради, якими було припинено право постійного користування земельною ділянкою та передано цю земельну ділянку до земель запасу в межах села Софіївська Борщагівка, позовна давність за вимогою про витребування спірної земельної ділянки сплинула до звернення прокурора 08 грудня 2017 року з позовом у справі № 911/3677/17 до суду.
6. Отже, право власності держави на спірну земельну ділянку було порушено, коли земельна ділянка вибула з володіння держави у володіння іншої особи, а не в момент укладення цією особою наступного правочину з відчуження земельної ділянки та набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено факт неправомірності вибуття спірної земельної ділянки та порушення права власності держави.
7. Однак, відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.