ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О., Золотнікова О. С., Пророка В. В.
Справа № 911/3680/17
Провадження № 12-104гс19
19 листопада 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області (далі - прокурор) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 березня 2019 року у справі № 911/3680/17 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області) до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво?Святошинського району Київської області (далі - Сільрада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю ЕЙ" (далі - ТОВ "Барселона Ю ЕЙ"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1, про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 19 листопада 2019 року скаргу першого заступника прокурора Київської областізалишила без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 березня 2019 рокуу справі № 911/3680/17 - без змін.
Короткий виклад обставин справи та зміст рішень судів попередніх інстанцій
У державній власності та в постійному користуванні ДП "НДВА "Пуща-Водиця" на території Сільради перебувала земельна ділянка загальною площею 1448,5994 га, що підтверджується державним актом про право постійного користування земельною ділянкою.
Сільрада рішенням 38-ї сесії 5-го скликання від 7 липня 2010 року № 2, з урахуванням добровільної відмови землекористувача, припинила право постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" на земельні ділянки загальною площею 61,85 га, які знаходяться в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.
У подальшому рішенням 39-ї сесії 5-го скликання Сільради від 4 серпня 2010 року № 4 "Про затвердження технічної документації щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "НДВА "Пуща-Водиця" затверджено технічну документацію на земельну ділянку площею 61,85 га (ріллі), яку передано до земель запасу в межах села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.
Апеляційний суд Київської області рішенням від 11 грудня 2014 року у справі №2-2615/2011, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня 2015 року та постановою Верховного Суду України від 24 червня 2015 року, визнав недійсним та скасував рішення 38-ї сесії 5-го скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 7 липня 2010 року № 2 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП "НДВА "Пуща-Водиця", а також визнав недійсним та скасував рішення 39-ї сесії 5-го скликання Сільради від 4 серпня 2010 року № 4 "Про затвердження технічної документації щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "НДВА "Пуща-Водиця".
Водночас, на підставі рішення Сільради від 4 серпня 2010 року № 146 ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,08 га.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 серпня 2012 року у справі № К/9991/54537/12, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2013 року, визнав протиправними та скасував рішення Сільради від 4 серпня 2010 року № 130- 136, 146-147, 181, якими надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у селі Софіївська Борщагівка для ведення особистого селянського господарства у власність громадянам, в тому числі ОСОБА_1, у зв`язку з перевищенням Сільрадою повноважень щодо розпорядження земельними ділянками державної форми власності, які перебувають у постійному користуванні ДП "НДВА "Пуща-Водиця".
У подальшому, ОСОБА_1 20 лютого 2017 року на підставі договору купівлі-продажу № 799 відчужив спірну земельну ділянку на користь ТОВ "Барселона Ю ЕЙ".
За ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" на підставі рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Воробйової Т. А. від 20 лютого 2017 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,08 га, кадастровий номер 3222486200:03:009:0107, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Господарський суд Київської області рішенням від 12 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 березня 2019 року, закрив провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 29 липня 2011 року № 25 про передачу у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,08 га, розташованої на території села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України; в частині витребування з незаконного володіння земельної ділянки в позові відмовив.
Суди першої та апеляційної інстанцій послалися на те, що вимоги про визнання рішення Сільради недійсним підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вони стосуються прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи.
У частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки суди зазначили про сплив позовної давності. Також указали, що прокурором не доведено, а судами за наявними у справі матеріалами не встановлено обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком апеляційного суду про те, що право власності держави на спірну земельну ділянку було порушено, коли земельна ділянка вибула з володіння держави у володіння іншої особи, а не в момент укладення цією особою наступного правочину з відчуження земельної ділянки та набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено факт неправомірності вибуття спірної земельної ділянки та порушення права власності держави. Тому початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли держава в особі уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.