Постанова
іменем України
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 450/1343/17
провадження № 51-1029 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Гордона І.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Гордона Ігоря Михайловича на ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140270000142, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 і частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 15 і частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі частини 1 статті 71 КК шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 08 лютого 2018 року ОСОБА_1 за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 23 січня 2017 року приблизно о 21:00, перебуваючи в приміщенні магазину "Bershka", який розташований у приміщенні ТРЦ "Кінг Крос Леополіс" за адресою: вул. Стрийська, 30, с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав куртку вартістю 999 грн, що належить ТОВ "Бершка Україна", поклавши її у свій рюкзак.
Однак ОСОБА_1 хоча і вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але ним злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий з викраденим майном за межами вказаного магазину.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 травня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції в порядку глави 39 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в рамках іншого кримінального провадження в період з грудня 2018 року по січень 2019 року проведено судово-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_1, відповідно до висновку якої останній потребує застосування примусових заходів медичного характеру. Зазначає, що під час апеляційного розгляду ним було заявлено клопотання про витребування вказаного висновку судово-психіатричної експертизи з метою вирішення питання щодо застосування до засудженого примусових заходів медичного характеру. Вважає, що апеляційний суд відмовив у задоволенні цього клопотання всупереч вимогам кримінального процесуального закону, не зазначивши мотивів такої відмови та взагалі не згадавши про це клопотання та хворобу засудженого в оскаржуваному рішенні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який просив касаційну скаргу задовольнити, прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу, обговоривши доводи в касаційній скарзі та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як убачається з касаційної скарги, висновків про доведеність винуватості засудженого, правильність кваліфікації його дій за частиною 2 статті 15 і частиною 2 статті 185 КК, подію кримінального правопорушення, вид і розмір призначеного покарання захисник не оспорює та не заперечує.
Доводи захисника у касаційній скарзі про те, що ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи, проведеної в рамках іншого кримінального провадження, а апеляційний суд усупереч вимогам кримінального процесуального закону відмовив у задоволенні його клопотання про витребування цього висновку експертизи для вирішення питання щодо застосування до засудженого примусових заходів медичного характеру, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 КК не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Частиною 3 цієї статті також передбачено, що не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.