Постанова
іменем України
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 760/3829/16-к
провадження № 51-658км19
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого - Лагнюка М.М.,
суддів: Короля В.В., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Опольського А.Е.,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090014358 від 03 грудня 2016 року та №12016100090001869 від 18 лютого 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя м. Києва, раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
На підставі статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
Відповідно до частини 4 статті 70 КК до покарання зараховано невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року і ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на термін 3 роки та на нього покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 76 цього Кодексу.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 засуджено за злочини, вчинені за таких обставин.
ОСОБА_1 14 лютого 2016 року о 15:13, перебуваючи у торгівельному залі магазину "Продукти-945" ТОВ "АТБ-Маркет", що розташований по вулиці Борщагівська, 154 у м. Києві, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, вирішив таємне викрасти чуже майно, що належить ТОВ "АТБ-Маркет".
Реалізуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у торгівельному залі вказаного магазину, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для оточуючих, узяв з полички упаковку кави "Якобс Монарх" вагою 220 гр вартістю 164,95 грн з (ПДВ), що належить ТОВ "АТБ-Маркет" та непомітно для оточуючих заховав під куртку, у яку був одягнений.
Продовжуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, перебуваючи на касі не маючи наміру розрахуватися за упаковку кави "Якобс Монарх" вагою 220 гр, вартістю 16,95 грн з (ПДВ), пройшов межу касової зони, але довести свій злочинний намір до кінця не зміг по причинам, які не залежали від його волі, так як був затриманий працівником охорони магазину "Продукти-945" ТОВ "АТБ-Маркет" та викрадене майно було вилучено.
Діями ОСОБА_1 потерпілому ТОВ "АТБ-Маркет", було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 164, 95 грн з (ПДВ), яка відшкодована шляхом повернення викраденого.
Крім того, 02 грудня 2016 року о 23:30 ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 37 по бул. Івана Лепсе в м. Києві, побачив припаркований у дворі будинку автомобіль марки "ВАЗ 2101", д.н.з. НОМЕР_1, і у нього виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 підійшов до вказаного автомобіля і, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою половини канцелярських ножиць, які він раніше приготовив для скоєння злочину, пошкодив замок багажника автомобіля, відчинив дверцята багажнику та повторно таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_2, на загальну вартість 2435 грн, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану, яка відшкодована шляхом повернення викраденого.
Київський апеляційний суд ухвалою від 15 листопада 2018 року змінено вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині покарання, призначеного на підставі частини 4 статті 70 КК.
ОСОБА_1 вважається засудженим за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
На підставі статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на термін 3 роки та на нього покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 76 цього Кодексу.
Ухвалено вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 за частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 185 КК виконувати самостійно.
В іншій частині вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції погіршив становище ОСОБА_1 ухваленням рішення про самостійне виконання вироків Солом`янського районного суду від 11 квітня 2018 року та Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року.
На переконання прокурора, фактично щодо ОСОБА_1 буде виконуватися два вироки. Зокрема, прокурор стверджує, що початок терміну нового іспитового строку за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року, почнеться з 15 листопада 2018 року, не зважаючи на перебіг іспитового строку за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року.
З урахуванням такого погіршення становища засудженого, прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статті 408 КПК безпідставно ухвалив рішення у виді ухвали.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, захисника, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви Суду
Висновків щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 185 КК, кваліфікація його дій та звільнення від відбування покарання з випробуванням прокурором не оспорюється, а тому касаційний суд відповідно до вимог статті 433 КПК виходить з обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.