ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 643/9971/16-к
провадження № 51-799км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Данько Д.О.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Радіонової Л.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220470004753, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя м. Харкова, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 січня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Московського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст.115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 10 255 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 100 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 січня 2019 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни. Прийнято рішення про зарахування в строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 26 квітня 2018 року по 17 січня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині за таких обставин.
13 червня 2016 року в період з 10:00 до 16:00 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`янінняза місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_3 на АДРЕСА_2, дізнався від останнього, що той причетний до вбивства у 2003 році його рідного брата. На ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, маючи умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з метою вбивства він ударив кулаком в обличчя ОСОБА_3 та під час виниклої між ними сварки, вихватив кухонний ніж з рук останнього, яким завдав йому численних ударів в обличчя. Внаслідок цього потерпілому було заподіяно пошкодженькісток черепа і головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких настала його смерть.
Причина смерті потерпілого перебуває у прямому причинному зв`язку із заподіяними йому колото-різаними пораненнями правого ока з ушкодженнями кісток основи черепа і головного мозку, що призвело до розвитку гострого порушення мозкового кровообігу.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. При цьому просив застосувати до нього положення ч. 5 ст. 72 КК за період з 17 червня 2016 року по 26 квітня 2018 року та зарахувати строк тримання під домашнім арештом у строк відбування покарання. У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що просить також скасувати і ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 січня 2019 року.
На обґрунтування своїх доводів засуджений у скарзі зазначив про те, що:
- його вини у вчиненні умисного вбивства не доведено та не підтверджено доказами, наявними у провадженні;
- потерпілий довів його до стану хвилювання, коли повідомив інформацію про вбивство його брата, а потім погрожував вбити його та родичів, у зв`язку з чим він лише поштовхом чи ударом у ділянку голови відштовхнув ОСОБА_3, проте суд не врахував того, що він захищався від потерпілого, який накинувся на нього, коли він сидів у кріслі, і що з його сторони відсутні мотив і умисел на вбивство потерпілого;
- при постановленні вироку йому не було враховано відповідно до ч. 5 ст. 72 КК строку тримання під домашнім арештом у період з 17 червня 2016 року по 26 квітня 2018 року.
Крім того, зазначає у скарзі про те, що суд першої інстанції під час розгляду провадження щодо нього не призначив судово-психологічної експертизи із застосуванням детектора брехні, просить про його застосування при розгляді касаційної скарги.
У доповненні до касаційної скарги засуджений, не погоджуючись із оцінкою фактичних обставин, наданою судами першої та апеляційної інстанцій, посилається на інформацію про наявність на місці вчинення злочину відбитків пальців рук, залишених не встановленою слідством особою, проте точно зазначити аркуш провадження, на якому міститься ця інформація, він не може.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та захисник підтримали вимоги касаційної скарги, а прокурор вважала судові рішення щодо ОСОБА_1 законними і просила залишити їх без зміни.
Від потерпілої надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу засудженого без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перевірку вироку суду першої інстанції в касаційному порядку у зв`язку з неповнотою судового розгляду і невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Крім того, згідно з вимогами ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам, наведеним у касаційній скарзі, в частині оцінки доказів щодо показань свідків, неповноти судового розгляду та щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам (у тому числі доводам щодо наявності на місці вчинення злочину відбитків пальців рук, залишених, на думку засудженого, не встановленою слідством особою), оскільки з урахуванням вищезазначених норм КПК такі доводи скарги не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.