ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 755/18339/14-к
провадження № 51-2417 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Піх Ю.Г.,
особи, стосовно якої закрито
кримінальне провадження ОСОБА_1,
захисника Бардадима Р.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки с. Червоні Партизани
Носівського району Чернігівської області,
яка проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
13 лютого 2019 року Київський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції та звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно неї за ч. 2 ст. 125 КК України закрив на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишив без розгляду.
ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що вона 01 грудня 2013 року, знаходячись біля квартири АДРЕСА_2, під час словесного конфлікту, що виник на ґрунті неприязних відносин, умисно спричинила ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що потягло за собою короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги потерпіла ОСОБА_2, не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно ОСОБА_1 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги потерпіла мотивує тим, що судом порушено розумні строки розгляду справи, призначене їй покарання у виді штрафу не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченої. Посилається на те, що ОСОБА_1 навмисно ухилялась від суду та затягувала розгляд справи. Крім того, вказує на те, що суд першої інстанції неправильно розв`язав заявлений нею цивільний позов.
На касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 захисник Бардадим Р.В. в інтересах ОСОБА_1 подав письмові заперечення, в яких просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор, особа, стосовно, якої закрито кримінальне провадження ОСОБА_1 та захисник Бардадим Р.Р. заперечили проти касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Що стосується доводів касаційної скарги потерпілої про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачувалась у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, 01 грудня 2013 року.