Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 711/44/18
провадження № 51-2180 км 19
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Трояна О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 березня 2019 року у кримінальному провадженні № 12017251010005140 від 20 червня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Бобровиця Чигиринського району Черкаської області, мешканки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі пункту в) ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" засуджену ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.
Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до засудженої ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 на відшкодування заподіяної моральної шкоди 25 000 грн., на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування заподіяної моральної та матеріальної шкоди 47 169 грн.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ "Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Черкаської міської ради витрати, понесені на лікування потерпілого ОСОБА_2, у розмірі 9951 грн. та на користь держави процесуальні витрати на суму 3365 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 20 червня 2017 року приблизно о 10:45, керуючи технічно справним автомобілем марки "Mitsubishi Lancer", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Черкаси, рухаючись по вул. Надпільна від вул. Чорновола у напрямку до вул. Різдвяна, грубо порушила вимоги пунктів 2.3.б), 10.1 Правил дорожнього руху України, при виконанні повороту ліворуч на вул. Новопречистенську, не переконалась, що здійснення такого маневру буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам руху, здійснила зіткнення з мотоциклом марки "Honda CB 400", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням потерпілого ОСОБА_2, який рухався разом з пасажиром ОСОБА_3 по вул. Надпільна.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 та потерпілій ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 18 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі засуджена порушує питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. При цьому посилається на те, що вирок місцевого суду не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, судом залишились недослідженими обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного судового рішення.
Крім того зазначає, що формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, є неконкретним і необґрунтованим.
Також, засуджена посилається на те, що місцевим судом безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту щодо призначення відеотехнічної експертизи, витребування медичних карток потерпілих, допит лікарів Третьої Черкаської міської лікарні ШМД та лаборанта наркологічного диспансеру м. Черкаси.
Крім того, засуджена посилається на те, що місцевим судом безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання захисника про залучення третьою особою страхову компанію, оскільки її автомобіль був застрахований, подія, що сталася, є страховим випадком, а тому заподіяну внаслідок ДТП шкоду має відшкодовувати страхова компанія.
Одночасно засуджена зазначає, що автотоварознавча експертиза не проводилась, а подані потерпілим ОСОБА_2 розрахунки на підтвердження його позовних вимог є недопустимими, а тому судом безпідставно було задоволено цивільний позов та призначено завищену суму відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Також, засуджена вважає, що позов, поданий прокурором в інтересах Черкаської міської ради про стягнення витрат на лікування потерпілих, є необґрунтованим та поданий неуповноваженою особою.
При цьому засуджена ОСОБА_1 вказує, що зазначені обставини в апеляційному порядку перевірені не були, а доводи її апеляційної скарги апеляційним судом не спростовані.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженої не надходило.
В судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги, просив прийняті відносно засудженої ОСОБА_1 судові рішення залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженої не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 286 КК України у касаційній скарзі засудженою не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом касаційної скарги засуджена, крім іншого, посилається на неповноту судового розгляду місцевого суду, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону не є предметом розгляду в суді касаційної інстанції, а тому касаційним судом не перевіряється.
Доводи засудженої щодо необґрунтованості та неконкретності формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 374 КПК України передбачено, що у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення; обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому; підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.