Постанова
Іменем України
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 641/4483/17
провадження № 61-13180св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2019 року у складі судді Боговського Д. Є. та постанову Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила, до ОСОБА_2, третя особа - Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора, в якому просила усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, від права спадкування за законом після смерті бабусі - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, та змінити черговість спадкування, надавши ОСОБА_1 право на спадкування першої черги за законом, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 2011 року вона мешкала разом зі своєю сестрою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, піклувалась про неї, забезпечувала усім необхідним, доглядала за нею, оскільки остання через свій похилий вік та стан здоров`я потребувала постійного нагляду, перебувала у безпорадному стані, постійно хворіла, несла усі затрати по її лікуванню.
Звертала увагу на те, що ОСОБА_3 була непрацездатною особою, інвалідом першої групи, була прикута до ліжка та не мала можливості самостійно себе обслуговувати. У свою чергу онука її сестри - ОСОБА_2 та її батько - рідний син сестри ухилялись від надання допомоги, хоча мали таку можливість. Після смерті сестри позивач прийняла на себе усі витрати по організації поховання, відповідач із батьком участі у похованні не приймали, однак звернулись до нотаріальної контори із заявами, відповідно до яких ОСОБА_2 виявила бажання прийняти спадщину після бабусі, а її батько - син померлої відмовився від прийняття спадщини на користь своєї доньки. ОСОБА_1 вказувала, що онука померлої ухилялась від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця - своєї бабусі, а тому її необхідно усунути від права спадкування. При цьому, позивач тривалий час опікувалась та матеріально забезпечувала ОСОБА_3 , яка через свій похилий вік та стан здоров`я була у безпорадному стані.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила змінити черговість спадкування та надати їй, спадкоємцю другої черги, право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем та її представником не надано до суду належних та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги своїй бабусі ОСОБА_3 .
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала чи надавала іншу допомогу своїй сестрі ОСОБА_3, через те, що остання була у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, в якій, посилаючись на порушеннями судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким повністю задовольнити її позов, а також стягнути усі судові витрати з відповідача на її користь.
Скаргу обґрунтовувала тим, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди не повно з`ясували обставини, що мають значення для справи, а висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки позивач надала до суду достатні докази того, що ОСОБА_3 перебувала у безпорадному стані, оскільки була інвалідом 1-Б групи, у зв`язку з чим потребувала стороннього догляду, який їй надавала лише ОСОБА_1 .
Також звертала увагу на те, що суди не повно зазначили покази свідків, а саме не вказали, що всі свідки з боку відповідача підтвердили ту обставину, що ОСОБА_3 дійсно перенесла у 2011 році операцію, після якої потребувала стороннього догляду аж до смерті.
Крім того, після смерті ОСОБА_3 позивач прийняла на себе усі витрати по організації поховання, в той час як відповідач участі у похованні не приймала.
Вказувала, що відповідач ухилялась від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця - своєї бабусі ОСОБА_3, а тому її необхідно усунути від права на спадкування.
Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03 травня 2017 року № 6553, виданий Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Згідно з довідкою, виданою КП "Жилкомсервіс" у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з 03 червня 1981 року по 02 травня 2017 року була зареєстрована та мешкала ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; разом із нею з 17 квітня 2014 року зареєстровані її онука ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та правнук ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Спадкоємцями першої черги за законом є син спадкодавця ОСОБА_6
22 травня 2017 року, ОСОБА_2 подала до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після її бабусі ОСОБА_3 на підставі її заяви нотаріусом було заведено спадкову справу № 289/2017, оскільки за життя ОСОБА_3 заповіту не складала.