ПОСТАНОВА
Іменем України
13 грудня 2019 року
м. Київ
справа №813/194/15
касаційне провадження №К/9901/28631/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 (суддя Костецький Н.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 (головуючий суддя - Нос С.П., судді: Онишкевич Т.В., Хобор Р.Б.) у справі № 813/194/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.09.2014 № 0000891702 і від 22.09.2014 № 0000901702, вимогу від 01.09.2014 № Ф-131731702 про сплату боргу (недоїмки), рішення від 22.09.2014 № 0000911702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 20.05.2015 позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.03.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 залишив без змін.
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 167.1 статті 167, пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 5 частини першої статті 4, пункту 2 частини першої статті 7, абзаців четвертого, п`ятого частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, наголошує на безтоварному характері розглядуваних господарських операцій.
Крім того, Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на Залізничну об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області у зв`язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено документальну виїзну планову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, результати якої оформлено актом від 01.09.2014 № 1528/17-02/НОМЕР_1.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про недотримання позивачем вимог підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 167.1 статті 167, пунктів 177.1, 177.2, 177.4, 177.10 статті 177, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання пиломатеріалів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейс контракшен менеджмент", Приватного підприємства "Біко Агротрейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Маштрейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміксі" з огляду на результати контрольних заходів щодо цих суб`єктів господарської діяльності, де вказано про здійснення ними безтоварних поставок, що, в свою чергу, призвело до порушення пункту 4 частини першої статті 4, пункту 2 частини першої статті 7, абзаців третього, п`ятого частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.09.2014 № 0000891702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 182210,55 грн. за основним платежем та 91615,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 № 0000901702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 197850,00 грн. за основним платежем та 98925,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, вимогу від 01.09.2014 № Ф-131731702 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 207467,54 грн., рішення від 22.09.2014 № 0000911702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 19308,50 грн.
За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).