ПОСТАНОВА
Іменем України
13 грудня 2019 року
Київ
справа №816/3776/13-а
касаційне провадження №К/9901/27701/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 (суддя Єресько Л.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Перцова Т.С., Дюкарєва С.В.) у справі № 816/3776/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Полтавський дослідний механічний завод" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 № 0000512301 та № 0000502301.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 14.01.2016 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 № 0000502301. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 № 0000512301 у частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 255545,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.03.2016 залишив судове рішення суду першої інстанції без змін.
Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 в частині задоволення позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 1.11.1 пункту 1.11 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.5.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, статті 150 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що отримані від Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" кошти за кредитним договором були використані позивачем поза межами ведення господарської діяльності, а тому є безпідставним висновок про правомірність включення Публічним акціонерним товариством "Полтавський дослідний механічний завод" процентів за таким договором до складу валових витрат. Також податковий орган наголошує на тому, що позивач не заперечував на допущенні встановлених актом перевірки порушень статті 150 Податкового кодексу України щодо неправильного розрахунку об`єкта оподаткування з урахуванням від`ємного значення попередніх звітних періодів, що підтверджується постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2013.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 08.05.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 08.05.2013, результати якої оформлено актом від 20.05.2013 № 2879/22.2-09/01412396.
Зазначеним актом перевірки встановлено допущення позивачем порушення вимог:
1) пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2010 рік у сумі 313402,00 грн., заниження податку на прибуток за 2010 рік у сумі 176225,00 грн. (в тому числі: за 3 квартал 2010 року - 42188,00 грн., 4 квартал 2010 року - 134037,00 грн.), завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року в сумі 614326,00 грн.
В обґрунтування допущення позивачем вказаних порушень відповідач посилається на висновки акта Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 18.10.2010 №9875/23-2/01412396 про результати планової виїзної перевірки ВАТ "ПДМЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, згідно з якими встановлено порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що призвело до завищення від`ємного значення оподатковуваного прибутку за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 у загальній сумі 1018300,00 грн.
2) статті 150 Податкового кодексу України, що полягало у неправильному обчисленні від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік в сумі 184383,00 грн. та за І квартал 2013 року в сумі 6103,00 грн.
На підставі зафіксованих в акті перевірки висновків податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013:
№ 0000512301 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1118214,00 грн.;
№ 0000502301 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 220281,25 грн., в тому числі: в сумі 176225,00 грн. за основним платежем та в сумі 44056,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій в частині правильності віднесення позивачем до складу валових витрат за І півріччя 2010 року витрат в сумі 1018300 грн., суд касаційної інстанції керується таким.
Посилання податкового органу на висновки акта перевірки від 18.10.2010 № 9875/23-2/01412396, яким встановлено порушення щодо завищення від`ємного значення оподатковуваного прибутку в сумі 1018300 грн., як на підставу для обов`язкового врахування таких висновків позивачем у податковій звітності правильно визнані судами як необґрунтовані.
У відповідності до абзацу 1 пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 984, зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі - Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.3, пунктів 1.5, 1.6, 1.7, 4.11 вказаного Порядку акт є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, в якому міститься систематичний, чіткий, об`єктивний та повний виклад суттєвих обставин щодо фактів виявлених порушень із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом може бути прийнято податкове повідомлення-рішення.
Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб`єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення, що породжує для платника певні наслідки.
Враховуючи наведене, у платника податку не виникає обов`язку враховувати зафіксовані актом перевірки порушення в податковій звітності наступних періодів.
У свою чергу, судами встановлено, що на підставі акта перевірки від 18.10.2010 № 9875/23-2/01412396 податковим органом податкові повідомлення-рішення не приймалися.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, збільшення позивачем в уточнюючому розрахунку за І півріччя 2010 року витрат звітного (податкового) періоду на 1018300,00 грн. призвело до виникнення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1018300,00 грн. Вказана задекларована сума витрат включає:
витрати в сумі 815761,00 грн., понесені у зв`язку з нарахуванням та сплатою на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" відсотків за користування кредитними коштами, отриманими на підставі кредитного договору від 22.06.2007 № 35-КЛ-Ю, з урахуванням додаткових угод від 09.06.2008 № 1 та №2;
витрати в сумі 202539,00 грн., понесені у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
У відповідності до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов`язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв`язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.
Відповідно до підпункту 1.11.1 пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.
Проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. (пункт 1.10 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Враховуючи викладене, сплачені платником податку проценти у вигляді відсотків або фіксованих сум за користування за цільовим призначенням та в межах господарської діяльності коштами, отриманими на підставі фінансового кредиту, підлягають віднесенню до складу валових витрат в порядку підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, отримані за кредитним договором кошти використані позивачем у межах господарської діяльності та згідно з передбаченим умовами договору цільовим призначенням - поповнення обігових коштів.
Крім того, Полтавська обласна дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк" листом від 16.06.2013 № 1304 повідомила про те, що банком не виявлено фактів нецільового використання коштів Публічним акціонерним товариством "Полтавський дослідний механічний завод" за кредитним договором від 22.06.2007 №35-КЛ-Ю.
Аргументи податкового органу про те, що кредитні кошти за вказаним кредитним договором залучені Публічним акціонерним товариством "Полтавський дослідний механічний завод" для повернення поворотної фінансової допомоги третім особам (Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтавабудінвест", Страхова компанія "Ротонда", ОСОБА_1 ) з посиланням на виписки з банківських рахунків обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій.