ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №806/499/16
касаційне провадження №К/9901/19248/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 (головуючий суддя - Капустинський М.М., судді: Мацький Є.М., Шидловський В.Б.) у справі № 806/499/16 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Граніт" до Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Приватне сільськогосподарське підприємство "Граніт" у березні 2016 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене листом від 24.02.2016 № 1543/06-15-15-02 про непідтвердження статусу платником єдиного податку четвертої групи, зобов`язання відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2016.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 19.04.2016 відмовив у задоволенні позову.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 31.05.2016 скасував постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 та прийняв нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Новоград-Волинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2016.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298, підпункту 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Граніт" з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік на адресу Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області засобами електронного зв`язку направило:
19.02.2016 - чотири звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи щодо кожної земельної ділянки, довідки про наявність земельних ділянок;
23.02.2016 - загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.
У свою чергу, відповідач листом від 24.02.2016 № 1543/06-15-15-02 повідомив Приватне сільськогосподарське підприємство "Граніт" про відмову в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи за 2016 рік з огляду на порушення підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено встановлений підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України строк надсилання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2016 році.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та приймаючи нове - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що податковий орган не наділений повноваженнями не визнавати подану платником звітність з підстав пропуску встановленого законодавством строку її подання. А, відтак, факт подання позивачем відповідного пакету документів щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2016 році виключає підстави для висновку про непідтвердження такого статусу.
Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Відповідно до пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
З урахуванням викладених положень, оскільки 20 лютого 2016 року припадало на суботу (вихідний день), тому останнім днем для подання контролюючому органу документів сільськогосподарськими товаровиробниками з метою підтвердження статусу платника єдиного податку на 2016 рік в межах встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строку був день із датою 22.02.2016 (понеділок).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач задля підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік частину необхідних документів (звітні податкові декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки, довідку про наявність земельних ділянок) направив на адресу податкового органу 19.02.2016, а іншу частину (загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва) - 23.02.2016.
Таким чином, Приватним сільськогосподарським підприємством "Граніт" порушено встановлений підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строк подання пакету документів на 1 календарний день, що не заперечується позивачем.