ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №806/1213/15
касаційне провадження №К/9901/28112/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 (суддя Шуляк Л.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 (головуючий суддя - Євпак В.В., судді: Капустинський М.М., Мацький Є.М.) у справі № 806/1213/15 за позовом Приватного підприємства фірми "Санітас" до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство фірма "Санітас" звернулось до суду з адміністративним позовом до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2015 № 0000062206.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 31.08.2016 позовні вимоги задовольнив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.11.2016 залишив судове рішення суду першої інстанції без змін.
Житомирська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: пунктів 103.2, 103.3 статті 103, пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктів 1,3 частини першої статті 86, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що у період 2006-2008 рр. Компанія "RYSIO HOLDINGS LIMITED" не була резидентом Кіпру та не була власником (засновником) Приватного підприємства фірми "Санітас", а тому не є бенефіціарним (фактичним) власником дивідендів за 2006-2008 рр.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Житомирською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства фірма "Санітас" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 30.12.2014 № 8944/06-25-22-01/22065477.
На підставі зафіксованих в акті перевірки висновків про порушення позивачем пункту 103.2 статті 103, пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2015 № 0000062206, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 600000,00 грн. за основним платежем та в сумі 150000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вчинення позивачем вищезазначених порушень податковий орган пов`язує з неутриманням податку на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою в розмірі 15 % з доходу з джерелом походження з України, виплаченого у листопаді 2013 року на користь Компанії "RYSIO HOLDINGS LIMITED" у вигляді дивідендів за 2006-2008 рр. в сумі 486322,19 дол. США., що еквівалентно 4000000,00 грн., та залишку невиплачених дивідендів за ІІ квартали 2012 року в сумі 1594,18 грн.
Відповідно до пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (підпункт "б" пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр укладено Угоду про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна (підписана 29.10.1982, ратифікована 04.07.1983, вступила в законну силу 26.08.1983), пунктом 1 статті 7 якої передбачено, що дивіденди, що сплачуються особою з постійним місцезнаходженням в одній Договірній Державі особі з постійним місцезнаходженням у другій Договірній Державі, не підлягають оподаткуванню в першій Державі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 № 1543-XII Україна є правонаступником прав і обов`язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.
Разом з тим, між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи укладено Конвенцію, підписану 08.11.2012 в м. Нікосія та ратифіковану Законом України від 04.07.2013 № 412-VII (набрання чинності - 07.08.2013), якою регламентовано інший порядок оподаткування доходів у вигляді дивідендів, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави
Відповідно до статті 14 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 № 1906-IV міжнародні договори набирають чинності для України в порядку та строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.
Згідно з пунктом 1 статті 26 Конвенції від 08.11.2012 Договірні Держави письмово повідомлять одна одну дипломатичними каналами про завершення всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Конвенцією чинності. Конвенція набирає чинності з дня отримання останнього письмового повідомлення і її положення будуть застосовуватися:
а) щодо податків, утриманих у джерела з сум, виплачених з або після 1 січня календарного року, що настає за роком набрання Конвенцією чинності;
б) щодо інших податків, які стягуються під час податкових років або періодів, що починаються з або після 1 січня календарного року, який настає за роком набрання Конвенцією чинності.
Водночас пунктом 2 статті 26 Конвенції від 08.11.2012 передбачено, що з моменту набрання цією Конвенцією чинності припиняється дія Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписаної 29.10.1982.
Зважаючи на зазначене, положення Конвенції від 08.11.2012 повинні застосовуватися в українсько-кіпрських відносинах з 01.01.2014. Однак при формальному тлумаченні цих положень Конвенції від 08.11.2012 фактично утворюється часовий проміжок, протягом якого норми Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписаної 29.10.1982, вже не діють, а норми чинної Конвенції ще не почали діяти.
Вказана ситуація пов`язана з наявністю розбіжностей між текстами Конвенції, викладеними українською та англійською мовами, оскільки згідно з англійським текстом Конвенції Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписаної 29.10.1982, припиняє дію з моменту, коли починають застосовуватись положення Конвенції, тобто з 01.01.2014, а не з моменту, коли Конвенція набуває чинності (07.08.2013).
Водночас статтею 27 Конвенції від 08.11.2012 передбачено, що у випадку виникнення розбіжностей з питань тлумачення українського та грецького текстів Конвенції, переважну силу матиме текст, викладений англійською мовою.
Таким чином, згідно зі статтею 26 Конвенції від 08.11.2012, вона буде застосовуватись у двосторонніх українсько-кіпрських відносинах з 01.01.2014. До цього часу чинними залишаються положення Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписаної 29.10.1982, оскільки Конвенція від 08.11.2012 укладалась на заміну цієї Угоди.
За таких обставин, надаючи оцінку правовідносинам у цій справі, які мали місце у листопаді 2013 року, необхідно застосовувати положення Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписаної 29.10.1982.
Відповідно до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Враховуючи викладене, оскільки міжнародним договором (Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписаної 29.10.1982), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, то застосуванню підлягають саме правила міжнародного договору - дивіденди, що сплачуються особою з постійним місцезнаходженням в одній Договірній Державі особі з постійним місцезнаходженням у другій Договірній Державі, не підлягають оподаткуванню в першій Державі.