ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2019 року
Київ
справа №750/3852/17
адміністративне провадження №К/9901/33895/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в особі відділу примусового виконання рішень про зобов`язання вчинити дії та часткове скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, провадження за якою відкрито
за касаційною скаргою Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді: Земляна Г.В., Федотов І.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У квітні 2017 року Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФ України) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в особі відділу примусового виконання рішень (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області), в якому просило зобов`язати старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. закінчити виконавче провадження ВП №53664566 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) та скасувати пункт 3 постанови від 28 березня 217 року №53664566 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн, на підставі частини дев`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII.
2. Позов обґрунтовано тим, що судовим рішенням у справі №750/12649/14 Чернігівське ОУПФ України з 19 серпня 2014 року зобов`язано перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням її заробітної плати за період з 01 червня 1988 року по 31 травня 1993 року. Посилаючись на те, що рішення суду боржником виконано у повному обсязі ще у жовтні 2016 року, про що свідчить копія розпорядження від 26 жовтня 2016 року №176777, позивач просив суд задовольнити позов.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 09 червня 2016 року у справі №750/12649/14 позов ОСОБА_1 до Чернігівського ОУПФ України задоволено. Визнано неправомірною відмову Чернігівського ОУПФ України у перерахунку пенсії ОСОБА_1 Зобов`язано Чернігівське ОУПФ України з 19 серпня 2014 року перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше проведених виплат пенсію ОСОБА_1 із заробітної плати за період роботи з 01 червня 1988 року по 31 травня 1993 року, не включаючи заробітну плату за період страхового стажу з 01 липня 2000 року по 30 червня 2002 року, з урахуванням страхового стажу з 01 липня 2000 року по 30 червня 2002 року до розрахунку розміру пенсії.
4. На виконання вказаного судового рішення, 31 жовтня 2016 року Чернігівське ОУПФ України надіслало ОСОБА_1 лист № 19434/06, в якому повідомило стягувача про перерахунок її пенсії відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2016 року у справі №750/12649/14, де одночасно зазначило, що сума доплати у розмірі 270,00 грн їй буде виплачена у листопаді 2016 року за основними відомостями.
5. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про відкриття примусового провадження за виконавчим листом №750/12649/14, виданим Деснянським районним судом м.Чернігова 15 листопада 2016 року, оскільки Чернігівське ОУПФ України судове рішення не виконало.
6. За вказаним виконавчим документом, 28 березня 2017 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області відкрито виконавче провадження ВП №53664566, боржнику встановлено десятиденний строк для самостійного виконання рішення суду та стягнуто виконавчий збір у розмірі 12 800,00 грн. Водночас 29 березня 2017 року ОСОБА_1 надіслала до відповідача додаткові пояснення, в яких повідомила про невиконання боржником судового рішення.
7. Зазначену постанову отримано Чернігівським ОУПФ України 04 квітня 2017 року. На виконання цієї постанови боржник надіслав ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області лист від 06 квітня 2017 року №1059/06, в якому повідомив про добровільне виконання органом Пенсійного фонду судового рішення, на підтвердження чого надав розпорядження від 26 жовтня 2016 року та довідку про виплачену пенсію.
8. Предметом спору у зазначеній справі є правомірність постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800,00 грн та протиправність відмови державного виконавця закрити виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням боржником рішення суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.
9. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 травня 2017 року позов задоволено частково. Зобов`язано старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренка М.Б. закінчити виконавче провадження № 53664566 від 28 березня 2017 року на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII. В іншій частині позову відмовлено.
10. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Чернігівським ОУПФ України у жовтні 2016 року у повному обсязі виконано постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 09 червня 2016 року у справі №750/12649/14, що підтверджується копією розпорядження №176777, протоколом від 26 жовтня 2016 року та довідкою про розмір виплаченої пенсії. Тому виконавче провадження за примусовим виконанням виконавчого листа, виданого у справі №750/12649/14 необхідно закінчити на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, оскільки судове рішення боржником виконане у добровільному порядку до відкриття примусового провадження.
11. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову у позові.
12. Перевіряючи рішення суду першої інстанції та скасовуючи його, апеляційний суд виходив з того, що надані позивачем документи свідчать лише про нарахування органом Пенсійного фонду невиплачених сум пенсії ОСОБА_1 , однак доказів здійснення таких виплат до винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження Чернігівським ОУПФ України не надано. Тому відсутні підстави для закриття виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII та скасування пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.
13. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Чернігівське ОУПФ України подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
14. Заявник зазначив, що апеляційним судом неправильно застосовано норми Закону №1404-VIII, Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постанову Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 "Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках". Судами не повно та необ`єктивно досліджено усіх обставин справи, що не відповідає приписам статті 86 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
15. Чернігівське ОУПФ України не мало можливості надати докази виплати нарахованих сум пенсії до 14 листопада 2016 року, оскільки саме цією датою здійснюється виплата сум пенсії. Крім того, пенсія є періодичним платежем, а тому відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір за стягнення таких виплат не стягується.
16. Одночасно заявник послався на те, що він, як суб`єкт владних повноважень та державний орган, не забезпечений коштами на рахунку, які у будь-який час можуть бути спрямовані на виплати пенсій на виконання рішення суду, а докази у справі свідчать про те, що судове рішення виконане ним у добровільному порядку до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому стягнення виконавчого збору є протиправним.
17. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Чернігівського ОУПФ України.
18. Заперечення на касаційну скаргу від ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області не надійшли.
19. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20. Вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у березні 2018 року.
V. Джерела права й акти їх застосування
21. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.