ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2019 року
Київ
справа № 804/358/15
адміністративне провадження № К/9901/12676/18
| Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження |
| касаційну скаргу | ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" |
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2014 № 110010000/2014/600121/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.07.2014 № 110010000/2014/20056.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовив позивачу у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 в задоволені позову було відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем дотримані вимоги митного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення та підтвердив належними документально обґрунтованими доказами наявність правових підстав для винесення спірних у даній справі рішень.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вказується на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на підтвердження числового значення ціни ввезеного товару з-за кордону, Товариство надало Митниці необхідні документи. При цьому, судами не досліджувались недоліки які були визначені відповідачем в рішенні про коригування митної вартості завезеного ним товару.
В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України відповідач просить про залишення її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством та Компанією "SMZ-REVIMEX a.s. Revuca", м. Ревуца укладено зовнішньоекономічний контракт №14-0119-12 від 22.01.2014, за умовами якого продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку товару - вогнетривкої суміші неорганічних речовин магнезіальносилікатного типу на умовах DAF - залізничним транспортом станція Чоп, кордон Словаччина - Україна
08.07.2014 позивач звернувся до Дніпропетровської митниці Міндоходів для митного оформлення товару, ввезеного на підставі зовнішньоекономічного контракту № 14-0119-12 від 22.01.2014, подавши митну декларацію № 110010000/2014/021031.
Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації вартості форми ДМВ - 1 за ціною контракту (основний метод).
Проте, при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості, митним органом виявлені певні ризики, що могли вказувати на заниження митної вартості, у зв`язку з відсутністю частини необхідних документів та наявністю розбіжностей у наданих до органу митного контролю документів.
За результатами перевірки документів, наданих до митного органу для розмитнення товару, відповідач вказав, що надані Товариством документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення (перевезення, навантажувально - розвантажувальних витрат, витрат з експедирування вантажу). Такі розбіжності та невідповідності дають підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару.
Зокрема, Митницею було виявлено, що за інформацією офіційного сайту SMZ http://www.smzjelsava.sk/ru акціонерне товариство магнезитовий завод в Елшаві, який є виробником товару належить до об`єднання Словацькі магнезитові заводи. Акціонерне товариство SMZ - REVIMEX Ревуца (продавець), створене СМЗ A.O. Елшава та Midland Resouces Holding Ltd., Guernsey з метою уніфікації торгівлі з Росією та Україною. Таким чином, продавець та виробник є окремими, але взаємопов`язаними підприємствами, або структурними підрозділами з різними функціями однієї компанії. Зазначена взаємопов`язаність викликає обґрунтовані сумніви, що заявлена митна вартість ґрунтується на дійсній вартості.
Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 22.01.2014 № 14-0119-12 (додатку № 1 від 22.01.2014) розрахунок за поставлений товар здійснюється на підставі 100% передоплати.
Із наданої до митного органу довідки АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 07.07.2014 № 370 щодо платіжного доручення від 25.06.2014 № 172 на суму 53652,00 дол. США для підтвердження ціни імпортованого товару, не зазначена кількість передплаченого товару, що унеможливило визначення вартості одиниці товару.
Також, за умовами вказаного контракту до вартості ціни товару входить вартість пакування та маркування товару, відомості щодо вказаної складової у вартості товару, що заявлений до розмитнення, декларантом не надано.
Згідно п. 1.1 додатку від 22.01.2014 № 1 до зовнішньоекономічного контракту від 22.01.2014 № 14-0119-12, умови постачання DAF - залізничним транспортом - станція Чоп, кордон Словаччина - Україна.
На звороті залізничних накладних від 30.06.2014 № 16340, № 16341 містяться відомості щодо сум транспортних витрат територією Словаччини, проте не зазначена валюта розрахунку, що унеможливлює обчислення транспортної складової.
Митний орган зазначив, що у гр. 4 залізничних накладних зазначено відомості про перевізника - Цтранс Л ДП-8-С-06/1, але відсутні будь-які документи щодо відносин продавця або покупця із вказаним перевізником.
Також, позивачем не наданий документ, посилання на який міститься у гр. 23 залізничних накладних (ZSSK Cargo D 115497/0016), який супроводжував вантаж до митного оформлення. Пояснень щодо характеру та змісту вказаного документа декларантом не надано.
Не надано перекладу декларацій країни відправлення від 30.06.2014 № 14SK5665EX40155508 та № 14SK5665EX40155607, вказані декларації не містять відомостей щодо умов постачання, не зазначені показники, що підтверджують митну вартість товару.
Наведені розбіжності стали підставою для винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20056 від 09.07.2014, в якій вказано про виявлення фактів ризиковості операцій та зазначено про такі факти. Було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Товар випущений у вільний обіг під гарантії Товариства оплати митних платежів.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування, зобов`язання вчинити дії, стягнення витрат.
Як вже було зазначено в цьому рішенні, суди у задоволені позову відмовили. Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.