ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2019 року
Київ
справа №1540/4383/18
адміністративне провадження №К/9901/21671/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 1540/4383/18
за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов`язання поновити на посаді та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Турецька І.О., судді: Стас Л.В., Градовський Ю.М.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа: ОСОБА_2, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ № 63/к-2018 від 06 серпня 2018 року про його звільнення з посади начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Овідіопольської районної державної адміністрації, відповідно до пункту 1 частини першої статті 83, пункту 3 частини першої, частини другої статті 84 Закону України "Про державну службу";
1.2. поновити його на посаді начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Овідіопольської районної державної адміністрації;
1.3. стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позову позивач зазначив про порушення Овідіопольською районною державною адміністрацією гарантій, передбачених частиною другою статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), які, зокрема, встановлюють, що за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форми власності.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року позов задоволено та допущено негайне його виконання в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
3.1. Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився з позицією позивача про те, що Овідіопольською районною державною адміністрацією порушено надані йому, як військовослужбовцю, гарантії, встановлені частиною другою статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та частиною третьою статті 119 КЗпП України. Суд першої інстанції вважав, що відповідач, при прийнятті спірного наказу, не врахував приписи частини другої статті 84 Закону України "Про державну службу", якою, крім того, що визначено обов`язок суб`єкта призначення звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, але, ще й закріплено умову "якщо інше не встановлено законом". За висновком суду першої інстанції, у ситуації, яка склалася в межах цих правовідносин, умова ʼякщо інше не встановлено законом" забороняла відповідачу звільняти ОСОБА_1 із займаної посади.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року судове рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.
4.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що існує рішення суду, яке набрало законної сили, щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за пов`язане з корупцією правопорушення, а тому позивач безумовно втрачає право на перебування на державній службі, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що існує випадок ʼякщо інше не встановлено законом".
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить прийняти нову постанову, якою скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
3.2. Крім цього, зауважує, що на виконання вимог статті 119 КЗпП України протягом усього часу проходження ним військової служби відповідач мав здійснювати додержання встановлених чинним законодавством України гарантій йому, як військовослужбовцю, щодо збереження середнього заробітку та місця роботи і посади включно до його фактичного звільнення або закінчення особливого періоду. Вказує, що суди не звернули увагу, що на час його звільнення позивач не був державним службовцем, на державній службі не перебував, а проходив військову службу та на нього, як на військовослужбовця, не поширювались вимоги Закону України "Про державну службу", зокрема, щодо підстав припинення державної служби та звільнення з державної служби.
4. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловлено незгоду з викладеними позивачем в скарзі доводами та повідомлено свою думку про правильність висновку суду апеляційної інстанцій з проханням залишити це судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. 25 серпня 2010 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Овідіопольської районної державної адміністрації.
6. З цього часу ОСОБА_1 є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище і на нього розповсюджується дія Закону України "Про запобігання корупції".
7. На підставі Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 "Про часткову мобілізацію", наказом військового комісара Одеського обласного військового комісаріату № 2 від 11 березня 2015 року, позивача призначено на посаду заступника військового комісара - начальника відділення комплектування, ВОС - 2924003.
8. У березні 2016 року між Міністерством оборони України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посаді офіцерського складу.
9. Згідно з розпорядженням виконуючого обов`язки голови Овідіопольської районної державної адміністрації № 37/к-2015 від 11 березня 2015 року, яке прийняте на підставі Указу Президента України № 15/2015 від 14 січня 2015 року "Про часткову мобілізацію", статті 119 КЗпП, статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ОСОБА_1 увільнено від виконання функціональних обов`язків начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату районної державної адміністрації, у зв`язку з призовом на військову службу до Овідіопольського районного військового комісаріату за призовом під час часткової мобілізації. Пунктом 2 вказаного розпорядження визначено, на цей час, але не більше, ніж протягом одного року, зберігати за ОСОБА_1 його місце роботи та посаду.
10. Розпорядженням голови Овідіопольської районної державної адміністрації № 66/к-2016 від 11 березня 2016 року, ОСОБА_1 увільнено від виконання функціональних обов`язків начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату районної державної адміністрації, у зв`язку з призовом на військову службу до Овідіопольського районного військового комісаріату за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації. Пунктом 2 розпорядження визначено зберігати за ОСОБА_1 його місце та посаду, до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.
11. У травні 2018 року до Овідіопольської районної державної адміністрації надійшли подання в порядку частини третьої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" від Одеської місцевої прокуратури № 3 (вх. № 1355/01-15/01 від 08 травня 2018 року), від Іллічівської місцевої прокуратури (вх. № 1320/01-15/01 від 05 травня 2018 року) та від Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (вх. №1385/01-15/01 від 11 травня 2018 року).
12. У вказаних поданнях було зазначено, що 10жовтня 2017 року ОСОБА_1 реалізовано автомобіль "Nissan X-Trail", 2003 року випуску за 260000,00 грн. За наслідками опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що начальником відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Овідіопольської районної державної адміністрації ОСОБА_1., повідомлення до НАЗК про суттєві зміни у майновому стані подано не було, чим порушено десятиденний строк, відповідно до вимог частини другої статті 52 Закону України "Про запобігання корупції".
13. За вказаним фактом, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2018 року (справа № 522/5735/18) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме: 1700,00 грн.
14. У наведених поданнях керівники вимагали проведення службового розслідування щодо ОСОБА_1 та застосування заходів дисциплінарної відповідальності.
15. Наказом керівника апарату Овідіопольської РДА від 02 травня 2018 року №20/к-2018, з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню пов`язаного з корупцією правопорушення, призначено щодо позивача проведення службового розслідування.
16. У висновку за результатами службового розслідування від 16 травня 2018 року зазначено, що суб`єктивне відношення до належного та вчасного виконання положень Закону України "Про державну службу" та "Про запобігання корупції", стало причиною та умовами вчинення начальником відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Овідіопольської РДА ОСОБА_1 . правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП.
17. 03 серпня 2018 року до Овідіопольської РДА надійшла постанова Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2018 року про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті КУпАП та накладення на нього відповідного стягнення.
18. Наказом від 06 серпня 2018 року за № 63/к-2018, на підставі пункту 1 частини першої статті 83, пункту 3 частини першої статті 84, частини другої статті 84 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Овідіопольської районної державної адміністрації.
19. Про цей наказ позивача повідомлено телефонограмою та запропоновано з`явитись до відділу управління персоналом апарату Овідіопольської РДА з метою отримання трудової книжки та наказу про звільнення.
20. 07 серпня 2018 року за місцем проживання позивача цінним листом з повідомленням про вручення йому було направлено лист від 06 серпня 2018 року № 04/01-31/2204 з проханням отримати трудову книжку, однак вказане поштове відправлення повернулось за закінченням терміну зберігання.
21. 21 серпня 2018 року за зверненням ОСОБА_1 відповідач надав копію наказу про його звільнення, трудову книжку та повідомив, що розрахунок здійснено повністю.
22. Уважаючи незаконним цей наказ та своє звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
23. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.