ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2019 року
Київ
справа №804/1066/16
адміністративне провадження №К/9901/35063/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В. та судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Захарчук-Борисенко Н.В. від 10 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Дурасової Ю.В., Баранник Н.П. та Щербака А.А. від 13 липня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" Ірклієнка Ю.П. (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт", відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ КБ "Стандарт" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" Ірклієнка Ю.П. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що протиправна бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" Ірклієнко Ю.П. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників суперечать Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують право позивача на отримання гарантованої суми вкладу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що перерахування коштів з відкритого у банку поточного рахунку ОСОБА_2 на поточний рахунок позивача з призначенням платежу поповнення карткового рахунку було проведено з метою отримання переваги останньої як кредитора банку на отримання гарантованої суми, що є підставою вважати правочин нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 10 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/1066/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 804/1066/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи до суду касаційної інстанції письмових клопотань не заявляли.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 11 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Стандарт" укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи для проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу № РС-018158/17-00088.
02 лютого 2015 року з рахунку ОСОБА_2, відкритому ПАТ КБ "Стандарт" перераховано грошові кошти на рахунок позивача у сумі 55 000 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року №116 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 лютого 2015 року № 38 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт", згідно з яким з 20 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний Банк "Стандарт" Грицака І.Ю. Тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ "Стандарт" запроваджено строком на три місяці з 20 лютого 2015 року до 19 травня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 208 від 12 листопада 2015 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Стандарт".
Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Стандарт" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Ю.П. з 16 листопада 2015 року.
18 травня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 101 про продовження строку дії тимчасової адміністрації до 18 червня 2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була направлена заява від 20 травня 2015 року №20/05-451 про виплату заборгованості за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В своїй відповіді за вих. № 05/06-982 від 05 червня 2015 року, за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" Грицака І.Ю., зазначено про те, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" було прийнято рішення про тимчасове обмеження на час здійснення тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам по певних рахунках з метою проведення перевірки.
Після того, як було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ "Стандарт", позивач звернувся в Криворізьке відділення ПАТ "Укрінбанк", через яке повинні здійснюватися виплати коштів вкладникам за договором з ПАТ КБ "Стандарт", де їй було відмовлено, у зв`язку із відсутністю її прізвища у загальному реєстрі вкладників.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином всіх доказів по справі, що призвело до неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. У порушення вимог статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду не включила ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, як таких, що є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні процесуальних норм.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 19 лютого 2015 року № 116 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Стандарт" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1, відкритому відповідно до договору банківського рахунку № РС-018158/17-00088 від 01 грудня 2014 року, знаходились кошти у сумі 55 000 грн. 02 лютого 2015 року на зазначений особовий рахунок були зараховані кошти від іншої фізичної особи.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.